Справа № 22-ц-1361 / 2007р. Головуючий по 1-ій інстанції Кліщ О.В.
Категорія: 29 Суддя-доповідач Кононенко О.Ю.
УХВАЛА
іменем України
13 листопада 2007 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого: Попруги С.В. суддів: Кононенко О.Ю., Гагіна М.В. з участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.
та осіб, які беруть участь у справі - відповідача ОСОБА_1, позивача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Білопільського районного суду Сумської області від 28 серпня 2007 року
у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної та моральної шкоди,-
встановила:
Рішенням Білопільського районного суду Сумської області від 28 серпня 2007 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 869 грн. 50 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, 300 грн. - моральної шкоди, 150 грн. - витрат на проведення експертизи, 83 грн. - судових витрат. В іншій частині позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права і просить скасувати рішення Білопільського районного суду Сумської області від 28 серпня 2007 року і направити справу на новий розгляд.
Вважає, що її вини в підвищеному рівні вологості в квартирі ОСОБА_2 немає. Вказує на те, що позивачка в своїй квартирі готує їжу для домашньої худоби та птиці, внаслідок чого підвищується вологість в квартирі.
Вказує на те, що судом першої інстанції не встановлено причину підвищеного рівня вологості в квартирі позивачки.
Зазначає, що вона не ставиться байдуже до своєї квартири.
Вказує на те, що суд, ухвалюючи рішення, безпідставно посилався на п.34 «Правил надання населенню послуг з водопостачання та водовідведення», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від ЗО грудня 1997 року № 1497 , статтю 10 ЖК України, статтю 386 ЦК України.
Перевіривши рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, заслухавши судцю-доповідача, доводи та заперечення сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасовано правильне по суті та справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_2 є власником та проживає в квартирі АДРЕСА_1.
ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 на підставі договору дарування № 2265 від 11 грудня 2003 року, посвідченого Білопільською держнотконторою (а.с. 114), але в зазначеній квартирі не проживає.
Судом встановлено і сторонами не заперечується, що обидві квартири розташовані на другому поверсі двоповерхового будинку і є суміжними. Будинок побудований під індивідуальне опалення і квартира відповідачки не опалюється з 1997 року.
З лютого 2006 року внаслідок прориву стояка в квартирі відповідачки підлога квартири, що знаходиться поверхом нижче, та підвальні приміщення були затоплені (а.с.29).
Висновком експерта № 153 від 18 грудня 2006 року встановлено, що вартість відновлювальних робіт в квартирі позивачки становить 869,5 грн. (а.с.9-19).
Згідно протоколу проведення метеорологічних досліджень № 142 від 18 грудня 2006 року температура в квартирі позивачки знаходиться в межах норми, а відносна вологість становить 84%, що перевищує гранично допустимі рівні в 1,29 рази.
Відповідно до ст. 6, ч.1 ст. 10 ЖК України жилі будинки і жилі приміщення призначаються для постійного проживання в них громадян, які зобов'язані дбайливо ставитися до будинку, в якому вони проживають, використовувати жиле приміщення відповідно до його призначення, додержуватися правил користування жилими приміщеннями.
Відповідно до ч.1 ст. 151 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності квартиру зобов'язані забезпечувати її схоронність, проводити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що недотримання відповідачкою норм чинного законодавства по утриманню житла (неопалення та відсутність утеплення суміжних стін) призвело до порушення прав позивачки, внаслідок чого було пошкоджене її майно, оскільки він грунтується на законі.
Посилання апелянта в скарзі на те, що її вини в підвищеному рівні вологості в квартирі позивачки немає, а вологість в квартирі останньої підвищується через надмірно часте готування їжі для домашньої худоби, колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки вони спростовуються наявними у справі доказами, зокрема, актом обстеження технічного стану квартири АДРЕСА_1 комісією у складі працівників апарату виконкому Ворожбянської міської ради від 24 листопада 2006 року (а.с.8), висновком ВАТ «Сумський промпроект» від 11 червня 2007 року, якими підтверджуються ті обставини, на які посилається позивачка, а саме, що причиною вологості (сирості) в квартирі останньої є конденсація вологи у повітрі біля холодної
поверхні міжквартирної перегородки, яка розділяє квартир АДРЕСА_2 та квартиру АДРЕСА_1 та складається з двох стінок, товщиною в ¼ цегли з повітряною прослойкою між ними 100 мм., теплозахисні властивості такої перегородки при відсутності опалення у квартирі АДРЕСА_2 явно недостатні, (а.с.106).
Крім того, зазначені обставини підтвердили в судовому засіданні суду першої інстанції спеціалісти ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, допитані в якості свідків.
На думку колегії суддів відповідачка не надала суду переконливих доказів на підтвердження тих обставин, на які вона посилалась як на підставу своїх заперечень.
Безпідставне, на думку апелянта, посилання в рішенні суду першої інстанції на п.34 «Правил надання населенню послуг з водопостачання та водовідведення», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 1997 року № 1497 також не тягне за собою скасування правильного по суті і справедливого рішення суду.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновок суду і не містять нових даних, які б давали підстави для скасування постановленого рішення.
Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, відповідає вимогам матеріального і процесуального права.
У зв'язку з цим апеляційну скаргу необхідно відхилити, а рішення суду - залишити без зміни.
Керуючись ст. ст. 304, 307 ч.1 п.1, 308, 314 ч.1 п.1, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Білопільського районного суду Сумської області від 28 серпня 2007року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з дня її проголошення безпосередньо до Верховного Суду України.