Справа №22Ц - 3330/2006р.                                                           Головуючий в 1 інстанції Якутюк B.C.

Категорія 01,29                                                                              Доповідач у 2 інстанції Приходько К.П.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого    Назарчука Р.А.,

судців              Приходька К.П., Заріцької А.О.,

при секретарі  Якимець Ю.В.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Богуславського районного суду Київської області від 07 вересня 2006 року по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні житлом та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право на користування жилим приміщенням,

встановила:

в липні 2006 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом обґрунтовуючи свої вимоги тим, що він згідно ордера за НОМЕР_1 отримав спірну квартиру на сім'ю з трьох чоловік, на нього, його колишню дружину ОСОБА_2, відповідачку та сина ОСОБА_3, відповідача. В 1988 році в них з відповідачкою народився син ОСОБА_4.

В листопаді 2002 року він вимушений був тимчасово піти з квартири оскільки між ним та позивачкою виникали сварки. 12 березня 2003 року шлюб між ним та відповідачкою був розірваний в судовому порядку і після цього відповідачка змінила замки у вхідних дверях чим позбавила його можливості користуватися спірною квартирою.

Просив суд зобов'язати відповідачку ОСОБА_2 не чинити йому перешкод у користуванні квартирою 30 по вулиці Миколаївській будинок АДРЕСА_1 та зобов'язати відповідачку ОСОБА_2 надати йому ключі від вхідних дверей вказаної квартири.

Відповідачка ОСОБА_2 звернулася до суду з зустрічним позовом обґрунтовуючи свої вимоги тим, що позивач ОСОБА_1 з 16 листопада 2002 року не проживає в спірній квартирі оскільки почав зустрічатися з іншою жінкою і незабаром переїхав проживати до неї. Позивачеві вона не чинила перешкод у користуванні спірною квартирою, ключі від вхідних дверей спірної квартири позивач мав. 12 березня 2003 року із ініціативи позивача шлюб між ними був розірваний.

Відповідачка просила суд визнати позивача таким, що втратив право користування спірною квартирою.

Рішенням Богуславського районного суду Київської області від 07 вересня 2006р. в задоволені позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні житлом, відмовлено.

Зустрічна позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право на користування жилим приміщенням, задоволена.

Визнано ОСОБА_1 таким, що втратив право на користування квартирою АДРЕСА_2 будинок АДРЕСА_1.

Позивачем ОСОБА_1 подана апеляційна скарга на рішення суду в якій він просить рішення суду скасувати і постановити нове рішення яким задоволити його позовні вимоги, в задоволені зустрічного позову відмовити оскільки судом порушені норми матеріального права.

Колегія судців вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що згідно ордера за НОМЕР_1 позивач ОСОБА_1 отримав спірну квартиру на сім'ю з трьох чоловік, на нього, його колишню дружину ОСОБА_2, відповідачку та сина ОСОБА_3, відповідача. В 1988 році в них з відповідачкою народився син ОСОБА_4.

Починаючи з 16 листопада 2002 року відповідач залишив сім'ю і проживає окремо, а 12 березня 2003 року шлюб між сторонами був розірваний в судовому порядку.

Пленум Верховного Суду України за №2 від 12 квітня 1985 року «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» вказав, що у справах про визнання наймача або члена його сім'ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (ст.71 ЖК України), необхідно з'ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх поважності (перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної  поведінки   інших членів сім'ї тощо) суд може продовжити пропущений строк.

Судом першої інстанції правильно зроблений висновок про те, що позивач ОСОБА_1 не надав доказів того, що відповідачі чинили йому перешкоди у користуванні спірною квартирою та не навів поважних причин, з яких він не мав змоги в період часу з листопада 2002 року по липень 2006 року користуватися спірною квартирою та звернутися до суду з відповідним позовом про захист своїх прав на спірну квартиру.

Факт сплати позивачем ОСОБА_1, частини заборгованості по оплаті комунальних послуг не може бути доказом того, що він в зв'язку з цим, не втратив права на користування спірною квартирою, оскільки із пояснень сторін, допитаних свідків судом встановлено, що позивач ОСОБА_1, мав інше місце проживання та іншу сім'ю, а залишався зареєстрованим у спірній квартирі лише тому, щоб перебувати на квартирній черзі.

Посилання скаржника на те, що рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального права не приймаються судом до уваги оскільки не ґрунтуються на зібраних матеріалах справи. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не має.

На підставі наведеного, керуючись: ст.ст.307,308,313,314,315,317 ЦПК України колегія,

ухвалила:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Богуславського районного суду Київської області від 07 вересня 2006 року відхилити, рішення залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.