Справа №22Ц - 3277/2006р. Головуючий в 1 інстанції Криворучко І.В.
Категорія 01,19 Доповідач у 2 інстанції Приходько К.П.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 листопада 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого Назарчука Р.А.,
суддів Приходька К.П., Заріцької А.О.,
при секретарі Зозулі Н.С.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 31 серпня 2006 року по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1, Страхової компанії «Гарант авто» про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди внаслідок ДТП,
встановила:
рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 31 серпня 2006р. позовна заява задоволена частково. Стягнено з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача 510,08 гривень у відшкодування спричиненої матеріальної шкоди внаслідок ДТП, в задоволені решти позовних вимог, відмовлено.
Відповідач ОСОБА_1 подав апеляційну скарга на рішення суду в якій він просить рішення суду скасувати і постановити нове, яким відмовити позивачу в задоволені позову посилаючись на те, що рішення суду є незаконним оскільки не були доведені обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що 04 листопада 2005 року в м. Борисполі на 37 км. автодороги Київ -Харків відбулося ДТП між автомобілем марки ВАЗ-21013 д\н НОМЕР_1 під керуванням відповідача ОСОБА_1 та автомобілем марки ГАЗ-2410 д\н НОМЕР_2 під керуванням позивача.
Постановою судді Бережанського міського суду від 26 грудня 2005 року відповідача ОСОБА_1 було визнано винним в скоєному ДТП та притягнено до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України.
Постановою судді Бориспільського міськрайонного суду від 02 грудня 2005 року провадження у справі про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України закрите у зв'язку з відсутністю в його діях правопорушення передбаченого ст. 124 КпАП України.
Автомобіль відповідача ОСОБА_1 01 січня 2005 року був застрахований у страховій компанії «Гарант авто», Поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ОСОБА_3.
Відповідачем, Страховою компанією «Гарант авто», згідно видаткового касового ордера від 14 серпня 2006 року сплачено на користь позивача 1 109,32 гривень у відшкодування спричиненої шкоди внаслідок ДПТ відповідачем ОСОБА_1.
З врахування виплаченої вище суми позивачу відповідачем Страховою компанією «Гарант авто» суд першої інстанції правильно відмовив позивачу в задоволені цієї частини позовних вимог.
У відповідності з вимогами ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірним рішенням, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи або юридичної особи особами, а також шкода, заподіяна майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з вимогами ч.2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, використання якого створює підвищену небезпеку.
Суд першої інстанції правильно дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 510,08 гривень спричинених матеріальних збитків оскільки вони спричинені відповідачем ОСОБА_1, позивачу внаслідок ДТП.
Позивачем не доведено, що діями відповідача ОСОБА_1, спричинена внаслідок ДПТ моральна шкода і тому правильно відмовив в задоволені позову в цій частині.
Посилання скаржника на те, що рішення суду є незаконним оскільки не були доведені обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими не приймаються судом до уваги оскільки не ґрунтуються на зібраних матеріалах справи. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.
Колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не має.
Керуючись: ст.ст.307,308,313,314,315,317 ЦПК України колегія,
ухвалила:
апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 31 серпня 2006 року відхилити, рішення залишити
без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.