Справа№22Ц-2829/2006                                                 Головуючий у 1 інстанції Биба Ю.В.

Категорія   18                                                                  Доповідач у 2 інстанції Поліщук М.А.

УХВАЛА

Іменем   України.

10 листопада 2006 року                                Колегія суддів судової палати в цивільних справах

апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого - судді Антоненко В.І. суддів - Поліщука М.А., Тракало В.В. при секретарі - Зозуля Н.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Миронівського районного суду від 10 липня 2006року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1     про відшкодування матеріальної і моральної шкоди.

Заслухавши доповідь судці апеляційного суду, пояснення відповідача, перевіривши матеріали цивільної справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів,-

ВСТАНОВИЛА:

В березні 2006року ОСОБА_2 звернувся в суд із вказаним позовом і просив стягнути з ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 6284,43грн., моральну шкоду в розмірі 1 грн.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що 29 жовтня 2005року біля 17год в с.Росава Миронівського району із вини ОСОБА_1, який керував автомобілем марки «ВАЗ-2103» д.н.НОМЕР_1, відбулось зіткнення із належним йому автомобілем під його керуванням марки «Ауді-80» д.н.НОМЕР_2, в результаті чого автомобіль отримав механічні пошкодження і матеріальні збитки становлять 6284,43грн.

Вимоги в частині відшкодування моральної шкоди обґрунтовував тим, що відповідач після дорожно-транспортної пригоди розповсюджував неправдиві відомості про те, що він перебував в стані алкогольного сп'яніння, він став знервований, тривалий час був позбавлений можливості використовувати автомобіль.

Рішенням Миронівського районного суду від 10 липня 2006року позов задоволено

частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2  матеріальну шкоду в розмірі 6284,43грн. В решті позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив рішення суду скасувати, ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що висновки суду не відповідають обставинам справи, судом порушено норми матеріального права.

В судовому засіданні відповідач і його представник вимоги за апеляційною скаргою змінили і просили з тих-же підстав направити справу на новий судовий розгляд.

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.

Законним є рішення, яким суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом.

Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст.215 ЦПК України суд повинен встановити обставини і визначені відповідно до них правовідносини.

В порушення цих вимог закону суд при вирішенні даного спору не встановив обставини справи, характер спірних правовідносин та не з'ясував хто із сторін які пункти Правил дорожнього руху порушив і не навів цього в рішенні. При цьому суд також порушив норми матеріального права, зокрема ст. 1188 ЦК України, яка передбачає відшкодування шкоди лише за умови доведеності вини винної особи.

Зробивши висновок щодо відсутності вини в порушенні Правил дорожнього руху України в діях ОСОБА_2 лише на підставі висновку спеціаліста автотехніка від 14.12.2005року і поклавши відповідальність за заподіяння матеріальної шкоди позивачу на ОСОБА_1, суд не встановив і не мотивував наявність вини в діях відповідача в порушенні Правил дорожнього руху.

В порушення ст. 10 ЦПК України, яка передбачає, що суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом, суд залишив поза увагою доводи відповідача щодо оцінки дій позивача, який залишив місце дорожно-транспортної пригоди до приїзду працівників ДАІ, до проведення огляду місця пригоди прибрав з проїзжої частини дороги деталі із автомашини, щодо необхідності проведення по справі судово-автотехнічної експертизи, допиту в якості свідків інспектора ВДАІ ОСОБА_3, спеціаліста автотехніка ОСОБА_4 та не роз'яснив сторонам наслідки, передбачені ч.4 ст. 10 ЦПК України, в зв'язку з чим не розглянув всі позовні вимоги, що відповідно до п.5 ст.311 ЦПК України є підставою' для направлення справи на новий судовий розгляд в суд першої інстанції.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати наведене, уточнити позовні вимоги, більш повно з"ясувати обставини справи, права та обов'язки сторін, перевірити обгрунтованість їх доводів та заперечень, зібраним доказам дати належну правову оцінку і вирішити спір відповідно до закону.

Керуючись ст.ст. 303,307,311,313,315 ЦПК України колегія суддів,-

ВИ РІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Миронівського районного суду від 10 липня 2006року скасувати і направити справу на новий судовий розгляд в той-же суд першої інстанції іншим суддею.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.