Справа № 22Ц-2806/2006                     Головуючий в 1 інстанції Медвідь Н.О.

Категорія 01,44                                  Доповідач в 2 інстанції Юровська Г.В.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

9 листопада 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах

Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого Юровської Г.В.,

суддів: Яворського М.А., Мережко М.В.,

при секретарі Якимець Ю.В. розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 5 липня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення моральної та матеріальної шкоди.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів

встановила:

У квітні 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позо­вом. В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що є співвласником квар­тири АДРЕСА_1.

При проведенні її ремонту домовився з ОСОБА_2 про циклювання, шліфування та лакування паркету на підлозі.

25 лютого 2005 року відповідач роботу виконав, паркетний пил в пило-збірнику шліфувальної машини за собою не прибрав.

У зв'язку з цим внаслідок теплової дії паркетний пил спалахнув, виникла пожежа, в результаті якої обгоріла кухня позивача, згоріли його дерев'яні меб-лі-стінка „Вікторія" вартістю 5500 гривень, тумбочка вартістю 460 гривень, мікрохвильова піч вартістю 712 гривень 80 копійок, витяжка вартістю 600 гри­вень, кухонний стіл вартістю 650 гривень, холодильник „Індезіт" вартістю 2618 гривень, пилосмок вартістю 600 гривень, тарілки в кількості 40 штук вартістю 200 гривень. На кухні потріскалось пластикове вікно, обвуглились вхідні двері до квартири, коридор, дві кімнати, ванна та туалетна кімната.

Свіжофарбований паркет від кіптяви повністю почорнів, очищенню не під­лягав.

Загальну вартість заподіяної матеріальної шкоди ОСОБА_1 оці­нив у 21355 гривень 80 копійок, просив суд стягнути їх на свою користь з ОСОБА_2.

Просив стягнути також 50000 гривень моральної шкоди, яку він зазнав у зв'язку з спричиненими йому ускладненнями у спілкуванні з вагітною дружи­ною, її батьками, значним погіршенням його умов проживання.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду від 5 липня 2006 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, ухвалити нове, яким заявлений позов задовольнити.

Посилається на неповноту судового дослідження фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору, а також на помилковість висновків суду стосовно відсутності вини відповідача у заподі­янні ним шкоди.

Вважає, що після закінчення обумовленої роботи ОСОБА_2 повинен був прибрати за собою паркетний пил. Його бездіяльність та халатність у відно­шенні до виконання цього обов'язку призвели до пожежі у квартирі позивача.

Свої заперечення на наведені доводи апеляційної скарги відповідач суду не надав.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи ОСОБА_1 у відшкодуванні шкоди, суд виходив з того, що позивачем не доведена вина ОСОБА_2 у виникненні пожежі.

Керувався тим, що сторони не домовлялись про те, що паркетний пил повинен був прибирати саме відповідач.

З такими висновками суду колегія суддів погодитись не може. Вважає їх такими, що не ґрунтуються на ч.2 ст. 1166 ЦК України, у відповідності до якої обов'язок доказування відсутності вини у заподіянні шкоди покладається на особу, яка її заподіяла. Від доказування таких обставин потерпілий звільняєть­ся.

Крім того, для встановлення вини у виникненні пожежі в квартирі пози­вача відсутність домовленості про прибирання паркетного пилу після закінчен­ня робіт по циклюванню, шліфуванню та лакуванню паркету значення не має.

У зв'язку з цим рішення суду не може бути залишеним без змін, підлягає скасуванню.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є співвласником квартири АДРЕСА_1. У лютому 2005 року проводив її ремонт, у зв'язку з чим домовився з ОСОБА_2 про виконання робіт, пов'язаних з циклюванням, шліфуванням та лакуванням паркету на підлозі.

25 лютого 2005 року відповідач обумовлені роботи виконав, після цього паркетний пил в пилозбірнику шліфувальної машини не прибрав.

З висновку судової пожежно-технічної експертизи №10963 від 31 січня 2006 року та показань свідка ОСОБА_3 вбачається, що внаслідок теплового самозагоряння паркетного пилу виникла пожежа, в результаті якої обгоріла кухня позивача, згоріли його дерев'яні меблі-стінка „Вікторія" вартістю 5500 гривень, тумбочка вартістю 460 гривень, мікрохвильова піч вартістю 712 гри­вень 80 копійок, витяжка вартістю 600 гривень, кухонний стіл вартістю 650 гривень, холодильник „Індезіт" вартістю 2618 гривень, пилосмок вартістю 600 гривень, тарілки в кількості 40 штук вартістю 200 гривень. На кухні потріска­лось пластикове вікно, обвуглились вхідні двері до квартири, коридор, дві кімнати, ванна та туалетна кімната. Свіжофарбований паркет від кіптяви пов­ністю почорнів, очищенню не підлягав.

Загальний розмір заподіяної матеріальної шкоди склав 21355 гривень 80 копійок.

За правилами ст.ст. 1166, 1167 ЦК України майнова шкода, завдана не­правомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим пра­вам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

При цьому особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування як­що вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Саме на неї покладається обов'язок доведення цієї обставини.

ОСОБА_2 цих вимог не дотримався, не надав суду докази, які б свідчили про те, що він не знав і не повинен був знати про неприпустимість залишення паркетного пилу в пилозбірнику шліфувальної машини, а також що не розумів або не міг розуміти значення наслідків такої бездіяльності.

Підстави для звільнення ОСОБА_2 від цивільної відповідальності за ст. 1166 ЦК України колегія суддів вважає відсутніми.

Вимоги ОСОБА_1 в частині відшкодування матеріальної шкоди підлягають повному задоволенню, в частині відшкодування моральної шкоди -частковому.

Вказаний позивачем розмір моральної шкоди значно завищений, з огляду на характер, тривалість та обсяг заподіяних позивачеві моральних та фізичних страждань, істотності вимушених змін в його життєвих стосунках та ступінь вини відповідача, становить 5000 гривень.

Керуючись ст.ст.303, 304, п.п.1, 2 ч.1 ст.307, ст.ст.308, 309, 313, 316, 317 та 319 ЦПК України, колегія суддів

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 5 липня 2006 року скасувати, ухвалити нове: позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення моральної та мате­ріальної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 21355 гривень матеріальної шкоди та моральну шкоду у розмірі 5000 гривень.

У задоволенні іншої частини заявленого позову ОСОБА_1 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 222 гривні 5 копійок державного мита.

Рішення суду апеляційної інстанції може бути оскаржено до Верховного Суду України протягом двох місяців з моменту його проголошення.