Справа № 22-Ц-3114/2006                                                                                Головуючий в 1 інстанції   Кошель Б.І.

Категорія  25                                                                                                  Доповідач у 2 інстанції       Голуб С.А.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10   листопада 2006 року   колегія суддів   судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого             Юровської Г.В.

суддів:                       Голуб С.А.,  Коцюрби О.П.

при секретарі              Некорі А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за

апеляційними скаргами представника позивача ОСОБА_1 -

ОСОБА_2 та відповідача ОСОБА_3

на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від  25

серпня 2006 року  у цивільній справі за позовом

ОСОБА_1  до ОСОБА_3 про     стягнення аліментів,

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2006 року позивачка пред"явила в суді названий позов. В позові посилалась на те, що від шлюбу з відповідачем має доньку ОСОБА_4, яка на даний час є повнолітньою і студенткою денного відділення Української інженерно-педагогічної Академії м.Харків. Оскільки дочка не працює, вона потребує матеріальної допомоги, яку відповідач має змогу надавати. Позивачка просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на дочку на весь час її навчання в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25 серпня 2006 року позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивачки аліменти в розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку до закінчення навчання починаючи з 03 липня 2007 року до 30 липня 2009 року .

Не погоджуючись з рішенням суду представник позивачки оскаржила його в апеляційному порядку з підстав порушення судом при його винесенні норм матеріального та процесуального права.

Зокрема зазначає, що доход відповідача на двох осіб складає 1889,3 грн. Сукупний доход позивачки і її дочки складає 641 грн. Крім того позивачка має ще одну дитину, яка є хворою і потребує постійного лікування. Вважає, що суд не дав оцінки доказам які є в справі і виніс неправильне рішення.

Просить рішення суду скасувати і винести нове рішення по суті позовних вимог.

Відповідач також оскаржив рішення суду. В апеляційній скарзі зазначає, що він згоден виплачувати аліменти в розмірі 1/7 частини   свого заробітку без врахування часу канікул і стягнення розпочати з 01 вересня 2006 року. Також зазначає, що дочка отримує стипендію в розмірі 149,5 грн. хоча за ст.23 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" їй гарантована стипендія, підвищена на 100% в розмірі 299грн. Апелянт також посилається на те, що відповідно до довідки учбового закладу дочка закінчує навчання 30 червня 2009 року. Разом з тим в мотивувальній частині рішення суду вказаний термін закінчення навчання 30 липня 2009 року.

Просить рішення суду скасувати і винести нове рішення, стягнувши з нього аліменти на користь позивачки в розмірі 1/7 частини заробітку щомісячно без урахування часу літніх канікул і стягнення аліментів закінчити ЗО червня 2009 року.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи в межах доводів апеляційних скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги                                                                                                підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Рішенням суду встановлено, що дочка сторін ОСОБА_4 є студенткою першого курсу технологічного факультету денної форми навчання Української інженерно-педагогічної Академії м.Харків, форма навчання -безоплатна, термін закінчення навчання 30 червня 2009 року.

Суд першої інстанції прийшов до висновку, що відповідач спроможний сплачувати аліменти на повнолітню дочку, яка продовжує навчання , в розмірі 1/6 частини доходу.

Судова колегія вважає, що відповідач спроможний сплачувати аліменти в більшому розмірі, ніж стягнуто судом першої інстанції, а саме в 1/5 частині свого заробітку виходячи із наступного

Як вбачається із довідки від 17 квітня 2006 року, відповідач працює на посаді ІНФОРМАЦІЯ_3 і нарахована йому за два місяці заробітна плата становить 4504,74 грн. (а.с.6). Тобто місячний доход відповідача становить близько 2252 грн.

Відповідач має на утриманні неповнолітнього сина. (а.с.25)

Як вбачається із довідки від 12 березня 2006 року позивачка працює ІНФОРМАЦІЯ_4і нарахована їй заробітна плата становить 3520 грн . (а.с.6) Тобто місячний доход позивачки становить 586 грн.

Дочка сторін отримує стипендію в розмірі 149,49 грн. (а.с. 11)

Сукупний дохід позивачки та її дочки становить 735 грн.

Оцінюючи доходи сторін, судова колегія прийшла до висновку, що відповідач має змогу утримувати дочку до закінчення нею навчання в розмірі 1/5 частини свого доходу.

Той факт, що відповідач утримує неповнолітнього сина судовою колегію приймається до уваги. Але разом з тим судова колегія вважає, що оскільки матір сина відповідача не звільнена від   обов'язку утримувати     дитину,      відповідач може звернутися до суду з позовом про стягнення з неї аліментів. Таким чином матеріальне становище сина відповідача не буде погіршене.

Судова колегія погоджується з доводами ОСОБА_3 щодо терміну стягнення аліментів. Дійсно, відповідно до довідки з учбового закладу (а.с.4) дочка сторін закінчує навчання ЗО червня 2009 року. (а.с.4), а тому стягнення аліментів необхідно обмежити вказаним строком.

Судова колегія не погоджується з доводами апеляційної скарги відповідача щодо стягнення аліментів за виключенням часу літніх канікул, оскільки ці вимоги не ґрунтуються на нормах сімейного законодавства.

Відповідно до ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне з"ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи.

Оскільки висновки суду про розмір аліментів не відповідають обставинам справи судова колегія вважає за можливе змінити рішення суду, зазначивши інший розмір аліментів та строк їх стягнення.

На підставі ст. 199, 200 СК України, керуючись ст.ст. 303,309 ЦПК України, колегія суддів

ВИРІШИЛА:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25 серпня 2006 року змінити.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, який проживає АДРЕСА_1 , працюючого на посаді ІНФОРМАЦІЯ_3, аліменти на повнолітню дочку ОСОБА_4, яка продовжує навчання, на користь ОСОБА_5, мешканки АДРЕСА_2 в розмірі 1/5 частини всіх видів його заробітку на період навчання дочки, починаючи з 3 липня 2006 року до 30 червня 2009 року.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення.

Рішення апеляційного суду може бути оскаржене протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду України.