Справа № 22- 1637 ас 2006 p.                         Головуючий у 1 інстанції:   Рокітна О.Б.

Категорія: 14                                                     Доповідач:   Новікова Г.В.

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2006 року                                   Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого: Новікової Г.В,

суддів: Дем'яносова М.В., Санікової О.С. при секретарі:   Стефановій І.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Донецьку справу за апеляційною скаргою управління праці та соціального захисту населення виконкому Харцизької міської ради на рішення Харцизького міського суду від 16 серпня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці і соціального захисту населення виконкому Харцизької міської ради про стягнення одноразової щорічної допомоги учаснику бойових дій -

Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд-

ВСТАНОВИВ:

З червня 2006 року ОСОБА_1. звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що згідно ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" йому як учаснику бойових дій щорічно до 5-го травня повинна надаватися одноразова щорічна допомога у розмірі 5-ти мінімальних пенсій за віком. В порушення вимог зазначеного закону відповідач за період з 2004 по 2006 рік такі виплати проводив в значно меншому розмірі. Недоплата склала 3162,25 грн.. Просив стягнути з відповідача на його користь недоплачену одноразову допомогу в зазначеній сумі.

Рішенням Харцизького міського суду від 16 серпня 2006 року позов задоволено, з відповідача на користь позивача стягнуто 3334,10 грн..

В апеляційній скарзі управління праці та соціального захисту населення виконкому Харцизької міської ради просить скасувати рішення суду та постановити нове про відмову в задоволені нозову,так як висновок суду не відповідає нормам матеріального права.

Апеляційний суд вважає, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Задовольняючи позовні вимоги, суд   виходив з того, що положення Законів України „Про державний бюджет", якими щорічно встановлювалися менші розміри виплат одноразової допомоги учасникам бойових дій, не відповідають Конституції України і порушують права позивача, а тому не можуть бути застосованими.

Разом з тим, такий висновок не ґрунтується на вимогам матеріального та процесуального права.

Судом  встановлено, що позивач є учасником бойових дій, у зв'язку з чим користується правами та пільгами, передбаченими Законом України „ Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Статтею 12 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" передбачено щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплату разової грошової допомоги у розмірі 5-ти мінімальних пенсій за віком. Відповідно до статті 17 зазначеного Закону фінансування витрат, пов"язаних з введенням в дію цього Закону здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.

Виплата грошової допомоги  учасникам   бойових дій потребує фінансування за рахунок коштів Державного бюджету України, тому його обсяги не можуть визначатися будь-яким іншим законом, крім закону про Державний бюджет України. Вказані норми Закону не суперечать Конституції України, оскільки ст. 95 Конституції передбачено, що тільки виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.

Частиною третьою статті 46 Конституції України встановлено єдину гарантію, яка стосується права громадян на соціальний захист, а саме таку, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Перелік категорій осіб та видатків на виплату щорічної допомоги відповідно до Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" встановлюється Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.

Державними бюджетами на 2004-2006 роки було передбачено розміри щорічних виплати учасникам бойових дій. Відповідно до вказаних розмірів відповідачем і проводилися виплати позивачеві.

За вказаних обставин у суду першої інстанції не було законних підстав для задоволення позову, а тому рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового по відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст. 202 КАС України, апеляційний суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу   управління праці та соціального захисту населення виконкому Харцизьког міської ради задовольнити.

Рішення  Харцизького   міського суду  від 16 серпня 2006 року скасувати. В задоволенні позову ОСОБА_1 до управління праці і соціального захисту населення виконкому     Харцизької міської ради про стягнення одноразової щорічної допомоги учаснику бойових дій  відмовити.

Постанова може бути оскаржена до    Вищого Адміністративного Суду України протягом одного місяця з дня проголошення.