Справа №22- 9816  2006 р.                           Головуючий у 1 інстанції:   Дмитрієва П.О.

Категорія:      21                                                Доповідач:   Новікова Г.В.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня   2006 року                                   Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого: Новікової Г.В.

суддів:   Дем"яносова М.В., Санікової О.С.

при секретарі: Стефановій І.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Донецьку цивільну справу за

апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішеним Шахтарського міськрайонного суду від 12 травня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Шахтарську про   відшкодування моральної шкоди

Заслухавши доповідача, пояснення ОСОБА_1, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд-

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2006 року позивач звернувся до суду з вказаними позовом, посилаючись на те, що 11 січня 2001 року з ним стався нещасний випадок на виробництві. Було складено акт по формі Н-1 , де встановлено 20% його вини. За висновком МСЕК від 21.08.2001 року йому вперше встановлено втрату працездатності в 40 % та 3 група інвалідності у зв"язку із травмою. В результаті травмування йому ампутували пальці руки, порушено його  звичний устрій життя, чим  спричинено моральну шкоду.

Просив стягнути з відповідача на його користь у рахунок відшкодування моральної шкоди 40000 грн..

Рішенням           Шахтарського    міськрайонного суду       від  12.05.2006    року в

задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати вказане рішення та постановити нове про задоволення позову. Вважає, що при постановлені рішення судом порушено норми матеріального та процесуального права, судом не прийнято до уваги, що стійка втрата працездатності йому встановлена в період дії Закону України „Про загальнообов*язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", яким передбачено відшкодування моральної шкоди.

Апеляційний суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 21 п.1 пп. „е" та ст. 28 Закону України „Про загальнообов*язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов*язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров*я, виплачуючи йому грошову суму за моральну шкоду за наявності факту заподіяння цієї шкоди потерпілому.

Судом встановлено, що 11 січня 2001 року з ОСОБА_1 стався нещасний випадок на виробництві. За висновком МСЕК від 21.08.2001 року йому встановлено 40 % втрати працездатності   та  визнано інвалідом третьої групи.

За встановлених обставин, суд дійшов обгрунтованого висновку про те, що ушкодження здоров*я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов*язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричинюють йому моральні та фізичні страждання. Відшкодування моральної шкоди Фондом настає в разі настання страхового випадку незалежно від встановлення ступеня втрати професійної працездатності. Страховий же випадок з позивачем стався до введення в дію Закону України ,"Про загальнообов*язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", а тому не має підстав для відшкодування Фондом моральної шкоди, так як Закон зворотної сили не має.

Доводи про те,що стійка втрата працездатності настала в період дії вказаного

Закону, а тому є підстави для відшкодування Фондом моральної шкоди, не можуть бути прийняті до уваги, так як не грунтуються на вимогах закону.

Постановлене судом рішення є законним і обгрунтованим, вимоги матеріального і процесуального права при розгляді справи додержані.

Доводи, приведені в апеляційній скарзі, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 308,314 ЦПК України, апеляційний суд ,-

УХ В А Л И В :

Апеляційну скаргу  ОСОБА_1 відхилити.

Рішення  Шахтарського міськрайонного суду   від 12 травня 2006 року

залишити без зміни.

Стягнути з   ОСОБА_1   на користь Апеляційного суду Донецької області (ОКПО 02891428, р/с 35228011000992, МФО 834016 в УДК в Донецькій області) витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в

розмірі 1 грн.50 коп..

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом 2 місяців з дня набрання законної сили.