6

Справа № 2-29/2011

Провадження № 22ц/779/375/2013

Категорія 5

Головуючий у І інстанції: Калиновський М.М.

Суддя-доповідач: Ковалюк Я.Ю.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2013 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Ковалюка Я.Ю.

суддів: Горблянського Я.Д., Девляшевського В.А.,

секретаря Турів О.О.

з участю: апелянта ОСОБА_2, представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4, експерта Стельмаховича Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про припинення права на частку у спільному майні та за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна домоволодіння та земельної ділянки, за апеляційними скаргами представника ОСОБА_2 - ОСОБА_6 та ОСОБА_3 на рішення Снятинського районного суду від 24 грудня 2012 року,-

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_3 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про припинення права на частку у спільному майні, посилаючись на те, що їй та відповідачці належить по ? частині будинку з господарськими приміщеннями та земельними ділянками по АДРЕСА_1, спільне проживання неможливе через неприязні відносини, а зважаючи на те, що вона зробила ремонт, вважає, що має переважне право перед відповідачкою.

ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_3 про поділ майна домоволодіння та земельної ділянки, посилаючись на те, що їй та відповідачці належить по ? частині будинку з господарськими приміщеннями та земельними ділянками по АДРЕСА_1, а оскільки вона має намір там проживати, просила виділити їй частку в натурі.

Ухвалою Снятинського районного суду від 01 липня 2009 року дані позови об'єднані в одне провадження.

Рішенням Снятинського районного суду від 24 грудня 2012 року в задоволенні позовів відмовлено.

На дане рішення представник ОСОБА_2 - ОСОБА_6 та ОСОБА_3 подали апеляційні скарги.

Представник апелянта ОСОБА_2 - ОСОБА_6 посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи.

Вказує, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку, що оскільки між сторонами не досягнуто згоди щодо розподілу будинковолодіння, а можливість реального розподілу можливе при проведенні добудови до житлового будинку, що підтверджується висновком експертизи, то реальний розподіл слід здійснювати з проведеною добудовою.

Також зазначає, що суд не взяв до уваги те, що рішенням Снятинської міської ради від 29.01.2010 року дозволено добудову до житлового будинку по АДРЕСА_1. Проведеною будівельно-технічною експертизою був наданий варіант розподілу будинковолодіння на дві ізольовані квартири з добудовою одного співвласника, якому буде присуджена ця частина будинку, до якої технічно можливо добудувати кухню та тамбур, висновок якої суд проігнорував.

З вище наведених підстав просила рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення її позовних вимог.

Апелянт ОСОБА_3 вважає рішення в частині відмови в задоволенні її позовних вимог таким, що підлягає скасуванню.

Вказує, що судом не взято до уваги, ту обставину, що даний житловий будинок знаходиться на лінії розлому земельної ділянки (зона зсуву), що підтверджено актом обстеження, через що, відповідно до наявної в матеріалах справи відповіді архітектурно-будівельної інспекції, висновок про можливість добудови до спірного житлового будинку може бути наданий тільки після одержання позитивного висновку Чернівецької гідрогеологічної партії, який відповідачами не було надано.

Також ОСОБА_3 зазначає, що нею було внесено на депозитний рахунок суду 26 877 гривень, а також з метою збереження спільного майна нею було проведено ремонтні роботи, що збільшило вартість будинковолодіння, однак суд даним обставинам не дав належної правової оцінки.

З вище наведених підстав просила рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення її позовних вимог.

В судовому засіданні ОСОБА_2 підтримала доводи своєї апеляційної скарги, а доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 заперечила, просила рішення суду першої інстанції в частині відмови в їй позові скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення її позовних вимог у цій частині в повному обсязі.

Представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 підтримав доводи апеляційної скарги своєї довірительки, а доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 заперечив, просив рішення суду першої інстанції в частині відмови в їй позові скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення її позовних вимог у цій частині в повному обсязі.

Експерт Стельмахович Є.В. в засіданні апеляційного суду вказав, що варіантів розподілу домолодіння по АДРЕСА_1 крім варіанту з врахуванням добудови, запропонованої відділом регіонального розвитку, містобудування та архітектури Снятинської РДА, немає.

Вислухавши доповідача, пояснення сторін та експерта, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги не підлягають до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відмовляючи в задоволенні позовів ОСОБА_3 та ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що сторони не надали суду належних та допустимих доказів про підставність заявлених ними позовних вимог.

Судом першої інстанції повно досліджено обставини справи, зібраним доказам дана належна оцінка.

Відповідно до вимог ст. 365 ЦК України, право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: частка є незначною і не може бути виділена в натурі; річ є неподільною; спільне володіння і користування майном є неможливим; таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї. Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Із змісту зазначеної норми закону випливає, що припинення права особи на частку в спільному майні допускається за наявності будь-якої з передбачених статтею 365 ЦК України підстави, але лише в тому разі, коли таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сімї.

Як встановлено судом першої інстанції та доводиться матеріалами справи, позивач та відповідач спільно володіють по ? частині житлового будинку з господарськими приміщеннями та земельними ділянками, що знаходиться по АДРЕСА_1. Добровільно частки будинку в натурі сторони не визначили.

Згідно висновку №25/07-12 судової будівельно-технічної експертизи від 09.11.2012 року, можливий варіант розподілу домоволодіння по АДРЕСА_1 з врахуванням добудови, запропонованої відділом регіонального розвитку, містобудування та архітектури Снятинської РДА. Експерт Стельмахович Є.В. в судовому засіданні зазначив, що інших варіантів розподілу зазначеного домоволодіння немає.

Ринкова вартість вказаного домоволодіння на момент проведення експертизи з правом користування прибудинковою земельною ділянкою становить 168240гривень.

В засіданні апеляційної інстанції, ОСОБА_2 зазначила, що проживає разом із дочкою в будинку своєї матері, однак іншого житла, яке б належало їй на праві власності, окрім спірного будинку в неї немає, бажає здійснювати добудову та проживати разом із дочкою у виділеній їй частці.

А тому суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_3, врахувавши зазначене, висновок експертизи та те, що ОСОБА_3 не внесено на депозитний рахунок повної вартості ? домоволодіння, прийшов до правильного висновку, що обставини, передбачені ст. 365 ЦК України, відсутні.

Відповідно до вимог ст. 364 ЦК України, співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.

Оскільки між сторонами не досягнуто згоди щодо розподілу в натурі будинковолодіння, можливість реального розподілу будинковолодіння існує при проведенні добудови до житлового будинку, що підтверджується висновком експертизи, то реальний розподіл слід здійснювати з проведеною перебудовою.

Всі переобладнання та добудову до житлового будинку слід провести після отримання дозволу на проведення ремонтно-будівельних робіт у Снятинській міській раді, виготовлення проектно-кошторисної документації в спеціалізованих установах, які займаються експлуатацією та обслуговуванням інженерних мереж і затвердження даної проектно-кошторисної документації в Снятинському управлінні архітектури та містобудування.

На даний час до спірного будинку добудову не проведено, проектно-кошторисну документацію не виготовлено, а отже вказаний будинок не може бути предметом розподілу, а тому висновок суду про необгрунтовність позовних вимог ОСОБА_2 є вірним.

Посилання апелянта ОСОБА_3 про те, що суд не взяв до уваги висновок судової будівельно-технічної експертизи №995 від 21.09.2009 року, згідно якої встановлено неможливість розподілу спірного житлового будинку, не заслуговують на увагу, оскільки спростовується висновком №25/07-12 судової будівельно-технічної експертизи від 09.11.2012 року. Не заслуговує на увагу також посилання ОСОБА_3 на відповідь державної архітектурно-будівельної інспекції про те, що висновок про можливість добудови до спірного житлового будинку може бути наданий тільки після одержання позитивного висновку Чернівецької гідрогеологічної партії, оскільки в засідання апеляційного суду ОСОБА_2 надала відповідь державної архітектурно-будівельної інспекції про те, що одержання висновку Чернівецької гідрогеологічної партії не є обов'язковим.

Посилання апелянта ОСОБА_2 на лист відділу регіонального розвитку, містобудування та архітектури Снятинської РДА, яким надано варіант розподілу спірного житлового будинку та вказано, що добудова може бути здійснена тільки після завершення розгляду справи про розподіл квартири у суді не заслуговує на увагу, оскільки затвердженої проектно-кошторисної документації в Снятинському управлінні архітектури та містобудування ОСОБА_2 не надала ні суду першої інстанції ні апеляційному суду.

А тому суд обгрунтовано прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовів.

Доводи апеляційних скарг не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують правильного висновку суду першої інстанції при вирішенні спору.

Виходячи із змісту ч. 2 ст. 303 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не вправі переоцінювати докази, які судом першої інстанції досліджені у встановленому законом порядку, а апеляційна скарга не містить посилання на нові докази, що давало б підставу для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення про задоволення позову.

Розглянувши справу, в межах поданої заяви та в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що рішення судом ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 218, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційні скарги представника ОСОБА_2 - ОСОБА_6 та ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Снятинського районного суду від 24 грудня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий Я.Ю. Ковалюк

Судді: Я.Д. Горблянський

В.А. Девляшевський

Згідно з оригіналом

Суддя Я.Ю. Ковалюк