Справа№ 22- 9701    2006 p.                      Головуючий у 1 інстанції: Пікалова Н.М.

Категорія: 33                                                  Доповідач:   Новікова Г.В.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2006 року                          Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого: Новікової Г.В.

суддів:   Дем"яносова М.В., Санікової О.С.

при секретарі:    Стефановій І.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Донецьку справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Краматорського міського суду від 16 серпня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні жилим будинком, земельною ділянкою та відшкодуванні матеріальної шкоди -

Заслухавши доповідача, пояснення ОСОБА_1, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд-

ВСТАНОВИВ:

В березні 2006 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним позовом, посилалася на те, що вона є власником 1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_1, другою частиною цього будинку володіє ОСОБА_2. Земельна ділянка поділена на дві частини по 450 кв. м згідно ухвали судової колегії Донецького обласного суду від 29.08.1953 року. Фактично відповідач самовільно захватив земельну ділянку більше ніж йому виділено, перед її вікнами прибудував господарські будівлі. Вона не може нормально користуватися своєю власністю та земельною ділянкою. Відповідач відмовляється встановити межові знаки та границі земельних ділянок. Просила зобов"язати відповідача усунути перешкоди в користуванні її будинком та земельною ділянкою АДРЕСА_2, зобов'язати його знести незаконно збудовані будівлі, поновити межові знаки та стягнути з відповідача на її користь 300 грн. за пошкодження стовпів забору.

Рішенням Краматорського міського суду від 16 серпня 2006 року позовні вимоги задоволено, зобов'язано ОСОБА_2 ліквідувати самовільну прибудову на ділянці АДРЕСА_3. Стягнуто з відповідача на користь позивачки матеріальну шкоду-1040 грн., витрати на правову допомогу -80 грн., вартість експертизи 300 грн..

В апеляційній скарзі  ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду та відмовити в задоволенні позову, таж як суд не прийняв до уваги, що нежила прибудова „А-2", яку збудувала ОСОБА_1 є самовільною будовою.

Апеляційний суд вважає, що скарга   підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги та зобов'язуючи ОСОБА_2 ліквідувати самовільну прибудову на ділянці АДРЕСА_3, суд першої інстанції виходив з того, що згідно висновку експертизи самовільно збудовані відповідачем споруди порушують право власності позивачки.

Разом з тим, такий висновок суперечить нормам матеріального та процесуального права.

Статтею 125 ЗК України передбачено, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості),одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

В п.25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 року №7 „Про практику застосування сулами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" роз'яснено, що у справах про встановлення порядку користування земельною ділянкою співвласників жилого будинку необхідно витребувати план земельної ділянки, відведеної в натурі (на місцевості).

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 7.06.2001 року ОСОБА_1 належить 1/2 частка жилого будинку з господарськими та побутовими будівлями та спорудами, що знаходяться в м. Краматорську по вул. Блюхера, на земельній ділянці, яка належала спадкодавцю на підставі свідоцтва про право власності, виданого Краматорською міською радою 20.12.1999 року.

Ухвалою Сталінського обласного суду від 29.08.1953 року спірна земельна ділянка поділена між співвласниками на дві частини по 450 кв.м.

За договором купівлі-продажу від 11.10.1976 року ОСОБА_2 купив 1/2 частку жилого будинку, розташованого на земельній ділянці мірою в 900 кв.м..

Із позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 ставила питання про усунення перешкод в користуванні жилим будинком, частина якого належить їй на праві власності і до якого відповідачем прибудовано господарську будівлю та земельною ділянкою, яку вона не може оброблювати у зв"язку із тим, що відповідачем перешкоджається підхід до земельної ділянки .

Будь-яких доказів відведення спірної земельної ділянки в натурі позивачкою не надано.

В суді апеляційної інстанції позивачка підтвердила, що розмір земельних ділянок встановлено ухвалою обласного суду в 1953 році, а межі земельних ділянок з натурі не виносились.

Згідно ст. 158 ЗК України  оформлення прав на землю (установлення межових знаків) та вирішення земельних спорів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян та додержання громадянами правил добросусідства віднесено до компетенції органів місцевого самоврядування. У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування спір вирішується судом.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції не звернув уваги, що сторонами не надано доказів, які б підтверджували відведення спірної земельної ділянки в натурі компетентними органами, що позбавляє можливості суд вирішити питання про усунення перешкод в користуванні спірною земельною ділянкою та розташованим на ній будинком.

За встановлених обставин рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст.309,316 ЦПК України, апеляційний суд,-

ВИРІШИ В:

Апеляційну скаргу   ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Краматорського    міського    суду      від 16    серпня    2006 року скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні жилим будинком, земельною ділянкою та відшкодуванні матеріальної шкоди відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 понесені ним судові витрати в сумі 55,50 грн.(п'ятдесят п"ять грн.55 коп).

Рішення    може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців.