Справа № 22-8734/2006р. Категорія 39
Головуючий в 1 інстанції Саржевський Ї.В. Доповідач Круглікова К.С.
УХВАЛА МНЕМ УКРАЇНИ
30 жовтня 2006 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого Круглікової К.С., суддів Молчанова C.І, Звягінцевої О.М., при секретарі Тимченко А.,
з участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача Федько О.В.,
розглянувши у відкритому судовому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Краснолиманського міського суду від 11 липня 2006 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Закритого акціонерного товариства „Бетонмаш" про зміну формулювань наказів, встановлення розміру оплати праці, стягнення недоплачених сум заробітної плати, встановлення характеру роботи, відшкодування моральної шкоди,
встановив:
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 оспорює обгрунтованість рішення Краснолиманського міського суду від 11 липня 2006 року, яким відмовлено в задоволенні вказаного позову, і ставить питання про його скасування та ухвалення нового рішення про задоволення позову, оскільки вважає, що викладені в рішенні висновки суду не відповідають обставинам справи.
В засіданні апеляційного суду представник позивача ОСОБА_1 підтримали доводи апеляційної скарги і просила скасувати рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог. Представник відповідача заперечувала проти доводів апеляційної скарги і просила залишити рішення суду без зміни.
Судом першої інстанції при розгляді справи встановлено наступні обставині.
23 квітня 2006 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача І зазначав, що працював в нього з 23.06.2004 р. до 4.05.2005 року.
На роботу його було прийнято за професією водія автотранспортних засобів із суміщенням за професією машиніста автокрану, з заробітком в 350 грн. та 10% за класність водія і з доплатою за суміщення професій 10 грн
Фактично ж він весь час працював машиністом автокрану вагозводністю 10 тн. тому відповідач повинен був відповідно присвоїти йому 5-й розряд і сплачувати заробіток відповідно до штатного розкладу в 650 грн.
За вказаних обставин, відповідач не доплатив йому 3433,43 грн. заробітної плати, 42,60 грн, за надурочну та роботу у вихідні дні.
В зв'язку з зазначеним позивач просив ухвалити рішення, яким поновити йому строк на звернення до суду з цим позовом, оскільки він пропустив його з-за звернення до суду Із іншим предметом позову і тому вважає причину пропуску строку поважною, а також визнати, що за характером його роботи він фактично працював машиністом автокрану, а не автоводієм і зобов'язати відповідача внести відповідні зміни до наказіва НОМЕР_1 про прийняття на роботу та НОМЕР_2 про звільнення з роботи і в записи до трудової книжки; стягнути на його користь визначені суми заробітної плати, а також середній заробіток за весь час затримки розрахунку і у відшкодування моральної шкоди 15000 грн,
Він же в додатковій позовній заяві від 15 травня 2006 року (а.с.69), визначеній ним як клопотання, просив суд визнати незаконним суміщення професій водія автотранспорту та машиніста автокрану з відповідним редактуванням предмету позову та п.п.. 1, 2 позовної заяви.
Рішенням Краснолиманського міського суду Донецької області від 11 липня 2006 року в задоволенні позову відмовлено.
Апеляційний суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно із роз'ясненням Пленуму Верховного Суду України, що міститься в п.1 постанови „Про судове рішення" № 11 від 29 грудня 1976 року, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і . всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи Із загальних засад і змісту законодавства України.
Обгрунтованим вважається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду про встановленні обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
З матеріалів цієї -цивільної справи вбачається, що всі вимоги позивача крім вимоги про внесення змін до наказу НОМЕР_2 про звільнення та визнання незаконним суміщення професій водія автотранспорту та машиністу автокрану вже розглянуті судом і з цього приводу ухвалено рішення від 8 грудня 2005 року, яке залишено без зміни ухвалою апеляційного суду від 20 березня 2006 р. (а.с.23-26, 27-28), що відповідно до п. 2 ст. 205 ЦПК України є підставою для закриття' провадження в справі у вказаній частині.
Разом з цим, вимоги ОСОБА_2про визнання незаконним суміщення професій судом при розгляді цієї справи взагалі не розглянуто, що відповідно до вимог п.5 ч.1 ст. 311 ЦПК України є безумовною підставою для скасування всього рішення суду з направленням справи на новий розгляд.
Крім визначеного, апеляційний суд звертає увагу суду першої інстанції на те. що відповідно до змісту ст. 233 КЗпП України питання дотримання чи недотримання. строку на звернення з позовом до суду вирішується лише тоді, коли суд встановить факт порушення права позивача в обсязі предмету позову.
Керуючись ст. ст. 307, 311,314 ЦПК України, апеляційний суд,
ухвалив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково, рішення
Красноліманського міського суду Донецької області від 11 липня 2006 року СКАСУВАТИ, справу повернути на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.