РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

__________________________________________________________________

Справа №: 22-ц/191/223/13Головуючий суду першої інстанції:Бистрякова Д.С.

Доповідач суду апеляційної інстанції:Кустова І. В.

"06" березня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в м. Феодосія у складі:

Головуючого суддіКустової І.В.,

СуддівЛоманової Л.О., Притуленко О.В.,

При секретаріМартиненко М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Феодосійської міської ради АР Крим, виконавчого комітету Феодосійської міської ради АР Крим, Житлового кооперативу № 13, Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно - каналізаційного господарства м. Феодосія», ОСОБА_7 про зобов'язання вчинити певні дії, стягнення матеріальної та компенсацію моральної шкоди, за апеляційними скаргами Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно - каналізаційного господарства м. Феодосія» та ОСОБА_6 на рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 20 грудня 2012 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2012 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до відповідачів, в якому просив: зобов'язати міжвідомчу комісію Феодосійської міської ради дозволити відключення квартири позивача від централізованого опалення; зобов'язати Кримське республіканське підприємство «Виробниче підприємство водопровідно - каналізаційного господарства м. Феодосія» (далі - КРП «ВПВКГ м. Феодосія») зареєструвати квартирний водомір, поставити його на абонентський облік, укласти з позивачем договір про надання послуг з водопостачання та відкрити на нього особовий рахунок; зобов'язати Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Житловий кооператив -13» (далі - ОСББ ЖК № 13) списати суму заборгованості з оплати теплової енергії, холодної води та водовідведення; стягнути з голови ОСББ ЖК № 13 ОСОБА_7 у компенсацію моральної шкоди 10 000 грн.; стягнути з ОСББ ЖК № 13 матеріальну шкоду у сумі 92,00 грн., яка складається з витрат на копіювання доданих до позову документів, та постановити ухвалу суду про перевірку фінансової діяльності ОСББ ЖК № 13 контролюючими фінансовими органами держави.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є власником квартири АДРЕСА_1. Протягом 2009-2010 років квартира належним чином не опалювалася внаслідок пошкодження батарей. Оскільки звернення з цього приводу до голови ЖК № 13 були залишені без реагування, позивач демонтував неробочі батареї, про що повідомив ЖК № 13. Рішенням міжвідомчої комісії з питань відключення окремих жилих будинків від мереж центрального опалення та постачання гарячої води Феодосійської міської ради позивачу необґрунтовано відмовлено у надані дозволу на відключення його квартири від мережі теплопостачання.

Крім того, позивач встановив у квартирі водомір, про що повідомив ОСББ ЖК № 13 та КРП «ВПВКГ м. Феодосія», та просив здійснити постановку цього вимірювального приладу на абонентський облік, укласти з ним окремий договір про надання послуг з водопостачання та відкрити особовий рахунок. Однак, КРП «ВПВКГ м. Феодосія» йому відмовив, пославшись на наявність договірних відносин з ОСББ ЖК № 13, яке є колективним замовником послуг.

Вважає, що внаслідок відсутності належного обліку отриманих позивачем комунальних послуг та невідповідності платіжних документів вимогам пункту 20 Правил надання послуг з централізованогя опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, суми заборгованості з оплати теплової енергії, холодної води та водовідведення підлягають списанню.

Крім того, вказує, що позивачу завдано моральну шкоду неправомірними діями голови ОСББ ЖК № 13 ОСОБА_7, яка не вживала заходів по захисту його прав, як споживача комунальних послуг.

Рішенням Феодосійського міського суду АР Крим від 20 грудня 2012 року позов задоволений частково: зобов'язано КРП «ВПВКГ м. Феодосія» провести реєстрацію квартирного водоміру позивача з постановленням вимірювального приладу споживання води на абонентський облік, укласти договір з позивачем про надання послуг з водопостачання. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить це судове рішення в частині відмови у позові скасувати та ухвалити у цій частині нове рішення про задоволення цих вимог.

На думку апелянта, суд не надав правильної оцінки наданим позивачем доказам, оскільки власник має право при ремонті квартири зняти несправні прибори опалення, які не забезпечували теплопостачання, повідомивши про це ОСББ ЖК № 13; судом не враховано право позивача на свободу вибору поставщика послуг та того, що платіжні документи на оплату комунальних послуг не містять усіх необхідних реквізитів, зокрема, не відображають кількісні показники наданих послуг, їх вартість, тарифи; суд безпідставно відмовив у зобов'язанні відповідача ОСББ ЖК № 13 списати суму заборгованості; останнім не доведено розмір заборгованості позивача з оплати комунальних послуг (опалення, водопостачання та водовідведення).

Крім того, апелянт вважає, що судом необґрунтовано відмовлено у стягненні матеріальної шкоди та компенсації моральної шкоди за рахунок ОСОБА_7, яка систематично порушувала свій обов'язок, як керівника ОСББ ЖК № 13 щодо захисту прав позивача.

Відповідач КРП «ВПВКГ м. Феодосія» у своїй апеляційній скарзі просить скасувати вказане рішення суду в частині задоволення позову, посилаючись на те, що судом не враховані положення статті 19 Закону України «Про питну воду та водопостачання», відповідно до якої КРП «ВПВКГ м. Феодосія» укладено договір на надання послуг з водопостачання та водовідведення з ОСББ ЖК № 13, який є балансоутримувачем будинку та абонентом за даним договором та який оплачує отримані послуги відповідно до будинкового водоміру.

Крім того, судом не врахована відсутність технічної можливості обслуговування системи водопостачання силами КРП «ВПВКГ м. Феодосія», який несе відповідальність за подачу води тільки до вузла розподілу ОСББ ЖК № 13.

В запереченнях на апеляційну скаргу представник позивача, просить апеляційну скаргу КРП «ВПВКГ м. Феодосія» відхилити, рішення суду в частині задоволення позову залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, позивача та його представника, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, а апеляційна скарга КРП «ВПВКГ м. Феодосія» підлягає задоволенню за таких підстав.

Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Частиною 3 цієї статті встановлено, що апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення

З матеріалів справи вбачається, що позивач є власником квартири АДРЕСА_1, балансоутримувачем якого є ОСББ ЖК № 13, яке здійснює свою діяльність відповідно до Статуту, затвердженому загальними зборами Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЖК №-13» від 14 травня 2011 року (а.с. 123-136). Заборгованість позивача за отримані комунальні послуги станом на 01 вересня 2012 року становить 4153,13 грн., яка складається: з оплати опалення - 3293,51 грн. та водопостачання - 859,62 грн. (а.с. 176).

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості вимог про необхідність укладення КРП «ВПВКГ м. Феодосія» з позивачем окремого договору на надання послуг з водопостачання та водовідведення, оскільки дійшов висновку, що відсутність у позивача членства у ОСББ ЖК № 13 дає йому право на укладення договору безпосередньо з виробником цих житлово-комунальних послуг, без врахування інтересів інших співвласників багатоквартирного будинку.

З такими висновками місцевого суду колегія суддів погодитися не може, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач не вступав у члени ОСББ ЖК № 13. З матеріалів справи вбачається та сторонами не заперечується наявність договірних відносин з надання послуг з водопостачання та водовідведення між КРП «ВПВКГ м. Феодосія» та ОСББ ЖК № 13 (договір №062/11 від 05 серпня 2011 року). Рішенням загальних зборів членів ОСББ ЖК № 13 від 08 листопада 2011 року встановлено, що договір з КРП «ВПВКГ м. Феодосія» має укладатися з юридичною особою - ОСББ ЖК № 13, яке є колективним замовником послуг (а.с. 118- 119).

Відповідно до статті 9 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» членом об'єднання може бути фізична особа, яка є власником квартири у багатоквартирному будинку; власники приміщень, розташованих у межах одного житлового комплексу, які не є членами об'єднання, можуть укладати угоди про співпрацю та дії у спільних інтересах

Статтею 22 цього Закону встановлено, що за наявності технічної можливості проведення поквартирного обліку споживання водопостачання та інших послуг власники жилих приміщень можуть перераховувати кошти безпосередньо на рахунки підприємств, організацій, які надають ці послуги. За відсутності технічної можливості проведення поквартирного обліку споживання водопостачання та інших послуг управитель зобов'язаний за рахунок коштів балансоутримувача встановити загальнобудинкові прилади обліку. Власники квартир, що не обладнані приладами обліку, зобов'язані укласти договір про обслуговування та оплату комунальних послуг з управителем незалежно від членства в об'єднанні.

У пунктах 1.7, 2.3, 3.5, 8.1, 13.3, 13.5 Статуту ОСББ ЖК № 13 визначено, що власники квартир зобов'язані виконувати вимоги чинного законодавства України та Статуту об'єднання; завданням об'єднання є належне утримання будинку та прибудинкової території, забезпечення сприяння членам об'єднання в отриманні житлово-комунальних послуг та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами; власники приміщень, розташованих у межах одного житлового комплексу, які не є членами об'єднання, можуть укладати з об'єднанням угоди та договори про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території, надання послуг та співробітництво і взаємодію у спільних інтересах; для забезпечення виконання власниками приміщень своїх зобов'язань об'єднання має право вимагати своєчасної і в повному обсязі сплати усіх встановлених Законом України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» і Статутом об'єднання платежів; у випадку, коли об'єднання самостійно здійснює функції управління воно за договором з постачальниками комунальних послуг, може бути колективним абонентом таких послу; власники квартир, приміщень, що не обладнані приладами обліку, зобов'язані укласти договір про обслуговування й оплату комунальних послуг із правлінням об'єднання, незалежно від членства в об'єднанні.

Статтею 19 Закону України «Про питну воду та водопостачання» встановлено, що послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору з об'єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, яким передано право управління багатоквартирними будинками та забезпечення надання послуг з водопостачання та водовідведення на підставі укладених ними договорів; договір про надання послуг з питного водопостачання укладається безпосередньо між підприємством питного водопостачання або уповноваженою ним юридичною чи фізичною особою і споживачем, визначеним у частині першій цієї статті.

Звертаючи увагу на вищевикладені правові норми, положення Статуту ОСББ ЖК № 13 та обставини справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що незалежно від членства у ОСББ ЖК № 13 позивач несе обов'язок оплати отриманих комунальних послуг з водопостачання та водовідведення, які надає КРП «ВПВКГ м. Феодосія», як виробник, та ОСББ ЖК № 13, як виконавець цих послуг, на підставі укладеного між останніми договору.

Колегія суддів не може погодитися з твердженням позивача про те, що встановлення у його квартирі водоміру з наступним повідомленням ОСББ ЖК № 13 та КРП «ВПВКГ м. Феодосія» про необхідність постановки цього вимірювального приладу на абонентський облік є достатньою умовою для укладення з ним окремого договору на поставку води та водовідведення, оскільки для приєднання до систем централізованого водопостачання та водовідведення замовнику необхідно отримати технічні умови відповідно до Порядку надання архітектурно-планувального завдання та технічних умов щодо інженерного забезпечення об'єкта архітектури і визначення розміру плати за їх видачу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.99 N 2328 (пункт 4.1 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Миністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27 червня 2008 року N 190); видача дозволів і технічних умов на приєднання до систем водопостачання і каналізації житлових і громадських будинків, забезпечення єдності вимірювань у системі водопостачання і каналізації, надання абонентам допомоги в придбанні, монтажу та повірці обліку води та контроль за цими приладами входить до функцій виробника (пункт 2.1.9. Правил технічної експлуатації систем водопостачання та каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 05 липня 1995 року N 30). Відомостей про виконання позивачем вимог цих нормативних актів матеріали справи не містять.

Таким чином, у задоволенні вимог про укладення з позивачем окремого договору на надання послуг з водопостачання та водовідведення та опломбування встановленого ним самовільно водоміру необхідно відмовити за необґрунтованістю.

Отже, довід апеляційної скарги КРП «ВПВКГ м. Феодосія» про неврахування судом першої інстанції вимог закону та обставин справи при задоволенні вимог позивача, заявлених до КРП «ВПВКГ м. Феодосія», заслуговує на увагу.

Відмовляючи у задоволенні вимог про звільнення споживача комунальних послуг від сплати заборгованості, місцевий суд виходив з того, що позивачем недоведена необґрунтованість їх нарахування та наявність підстав для зменшення розміру заборгованості.

Колегія суддів не може погодитися з підставами, за яких відмовлено у задоволенні цих вимог, виходячи з наступного.

Вирішуючи спір у цій частині, суд не звернув уваги на положення статті 4 ЦПК України, згідно з якою, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Захист цивільних прав - це не що інше як передбаченні законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють визначені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в статті 16 ЦК України. Цей перелік не є вичерпним і суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом. Однак такий спосіб має бути встановлений законом або договором.

Нарахування ОСББ ЖК № 13 заборгованості з оплати комунальних послуг не свідчить про порушення прав позивача чи реальної небезпеки такого порушення та необхідність судового захисту, а вимоги про стягнення з позивача існуючої заборгованості взагалі не заявлялися.

Таким чином, колегія суддів погоджується з доводом апеляційної скарги позивача про помилковість відмови у задоволенні цих вимог з підстав, визначених судом першої інстанції. Проте, з урахуванням наведеного та фактичних обставин справи, колегія суддів приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні вказаних вимог з підстав неможливості судового захисту прав позивача у обраний ним спосіб.

Суд першої інстанції відмовив у задоволенні вимог про відключення квартири позивача від системи централізованого опалення, виходячи з того, що ці дії проведені ним самовільно, всупереч встановленому порядку та без отримання відповідного дозволу.

У задоволенні вимог про компенсацію головою ОСББ ЖК № 13 ОСОБА_7 моральної шкоди суд відмовив, пославшись на недоведеність цих вимог.

У задоволенні вимог про відшкодування майнової шкоди судом відмовлено за відсутністю правових підстав для притягнення голови ОСББ ЖК № 13 ОСОБА_7 до матеріальної відповідальності.

Також суд першої інстанції дійшов висновку про те, що вимоги про перевірку фінансової діяльності ОСББ ЖК № 13 не можуть бути визнані належним способом захисту прав позивача та відмовив у цій частині позову з цих підстав.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні перелічених вимог, оскільки вони відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Доводи апеляційної скарги позивача, які стосуються його незгоди з мотивами, за яких відмовлено у задоволенні цих вимог, висновків місцевого суду не спростовують.

Твердження апелянта про наявність у нього права, як власника житла, самовільно без відповідного дозволу відрізати прибори опалення від загальної системи теплопостачання на увагу не заслуговують.

При вирішенні позову у цій частині судом першої інстанції правильно враховано те, що питання відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання регулюється Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005року № 630 (далі - Правила), які з метою захисту прав усіх мешканців будинків передбачають відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води не окремих квартир багатоквартирного будинку з ініціативи їх власників або наймачів, а відключення цілих багатоквартирних будинків з ініціативи споживачів. Згідно пункту 26 цих Правил відключення споживачів від мережі централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється в разі, коли технічна можливість такого підключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування відповідно до Закону «Про теплопостачання» схемою теплопостачання, за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення. У пункті 25 цих Правил визначено, що відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється в порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженим наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства від 22.11.2005 року № 4 і зареєстрованим у Міністерстві юстиції 09.12.2005 року за № 1478/11758, установлено, що таке відключення відбувається на підставі рішення постійно діючої міжвідомчої комісії, створеної органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади.

Посилання апелянта на неврахування судом першої інстанції його права на укладення окремих договорів з виробниками комунальних послуг колегія суддів не може взяти до уваги з огляду на те, що будинок позивача утримується об'єднанням співвласників, основна діяльність якого складається в здійснення функцій, які забезпечують реалізацію прав власників приміщень на володіння і використовування загального майна членів об'єднання, на належне утримання будинку, нежилих приміщень і будівель прибудинкової території і землі, у сприянні членам об'єднання в одержанні житлово-комунальних і інших послуг за обґрунтованими цінами і належною якістю, а також виконання членами об'єднання зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання (пункт 2.2 Статуту ОСББ ЖК № 13).

Також колегія суддів звертає увагу на ту обставину, що жоден чинний Закон України не містить прямої вказівки про обов'язковість укладення споживачем договору на надання житлово-комунальних послуг з виробником комунальних послуг. Навпаки пунктом 1 частини 3 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що власник квартири (споживач) зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений саме виконавцем відповідно до типового договору.

З матеріалів справи вбачається, що розрахунки за надані послуги з водопостачання та водовідведенню, які КРП «ВПВКГ м. Феодосія» надає жилому будинку АДРЕСА_1, здійснюються на підставі загального засобу обліку - будинкового водоміру (КВБ № 01835) (а.с. 49-50).

Пунктом 20 вищеназваних Правил встановлено, що плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку. У платіжному документі передбачаються графи для зазначення поточних і попередніх показань засобів обліку води, теплової енергії, різниці цих показань або затверджених нормативів (норм) споживання, тарифу на даний вид послуг і суми, яка належить до сплати за надану послугу.

У матеріалах справи наявні платіжні документи Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» та КРП «ВПВКГ м. Феодосія», на підставі яких виконавець - ОСББ ЖК № 13 оплачує отримані власниками багатоквартирного будинку комунальні послуги, зі змісту яких вбачається, що їх зроблено відповідно до вказаних вимог щодо їх складення.

Враховуючи, що нарахування оплати комунальних послуг проводиться на підставі показань засобів обліку, встановлених на увесь багатоквартирний будинок, а ОСББ ЖК № 13 виставляє окремим власникам тільки суму у відшкодування цих витрат, колегія суддів не може погодитися з доводом апелянта про те, що відсутність необхідних реквізитів у квитанціях, які виставляються на оплату саме ОСББ ЖК № 13, позбавляє споживача обов'язку зі сплати отриманих послуг.

Довід апеляційної скарги позивача про недоведеність розміру заборгованості з оплати опалення, водопостачання та водовідведення, на думку колегії суддів, на увагу не заслуговує, оскільки матеріали справи не містять доказів неналежного утримання будинку його балансоутримувачем ОСББ ЖК № 13 та нарахування к оплаті сум, розмір яких не відповідає встановленим тарифам та фактичним витратам виконавця комунальних послуг.

Неможливо погодитися з твердженням апелянта про необґрунтовану відмову у стягненні на користь позивача витрат на виготовлення копій документів, долучених ним до позовної заяви, оскільки суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що ці витрати не можливо віднести до майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню відповідно до положень статті 1166 Цивільного кодексу України. Крім того, ці витрати також неможливо віднести до судових витрат, визначених статтею 79 ЦПК України.

Посилання апелянта на необґрунтовану відмову у компенсації моральної шкоди є голослівним та не спростовує висновку суду про недоведеність цих вимог, оскільки позивачем не доведено порушення його прав діями голови ОСББ ЖК № 13 ОСОБА_7

Таким чином, апеляційна скарга ОСОБА_6 підлягає відхиленню, апеляційна скарга КРП «ВПВКГ м. Феодосія» - задоволенню, а оскаржуване рішення в частині задоволення позовних вимог, заявлених до КРП «ВПВКГ м. Феодосія», та відмови у задоволенні вимог про звільнення позивача від сплати заборгованості з оплати комунальних послуг - скасуванню внаслідок порушення норм матеріального та процесуального права (пункт 4 частина 1 статті 309 ЦПК України) з ухваленням у цій частині нового судового рішення - про відмову у задоволенні цих вимог.

На підставі наведеного, керуючись статтею 303, пунктом 1 частини 1 статті 307, частиною 1 статті 308, пунктом 1 частини 1 статті 314, статтею 315 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АР Крим у місті Феодосії

В И Р І Ш И Л А:

У задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_6 відмовити.

Апеляційну скаргу Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно - каналізаційного господарства м. Феодосія» задовольнити.

Рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 20 грудня 2012 року в частині задоволення позовних вимог про зобов'язання Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно - каналізаційного господарства м. Феодосія» укласти окремий договір про водопостачання та водовідведення, опломбування водоміру та відмови у задоволенні вимог про звільнення ОСОБА_6 від сплати заборгованості з оплати комунальних послуг скасувати.

Ухвалити у цій частині нове рішення, яким:

у задоволенні вимог про зобов'язання Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно - каналізаційного господарства м. Феодосія» укласти з ОСОБА_6 договір про водопостачання та водовідведення, опломбування водоміру відмовити;

у задоволенні вимог про звільнення ОСОБА_6 від сплати заборгованості з оплати комунальних послуг відмовити з інших підстав.

В решті рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 20 грудня 2012 року залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржене до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді

І.В. Кустова О.В. Притуленко Л.О. Ломанова