Справа № 22-9964/2006 Головуючий у 1 інстанції Нємиш Н.В.
Категорія 19 Доповідач Звягінцева О.М.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 жовтня 2006 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого Круглікової К.С., суддів Звягінцевої О.М., Молчанова С.І. при секретарі Тимченко Г.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу
за позовом ОСОБА_1 до відділення ФСС в м. Дзержинську про відшкодування збитків у зв'язку з нещасним випадком на виробництві і
встановив:
в апеляційній скарзі позивачка ОСОБА_1 оспорює обгрунтованість рішення суду, яким відмовлено у задовленні позову, і ставить питання про його зміну із стягненням з відповідача на її користь у відшкодування шкоди у зв'язку із смертю її батька ОСОБА_2 23448 грн. 91 коп. -за неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. В судовому засіданні в порушення вимог ст. 143 ЦПК України було відмовлено у задоволенні її клопотання про проведення судово-медичної експертизи для вирішення питання щодо встановлення причинного зв'язку між нещасним випадком на виробництві та смертю її батька ОСОБА_2.
В засіданні апеляційного суду представник позивачки ОСОБА_1 за довіреністю ОСОБА_3 підтримав доводи апеляційної скарги, просив про її задоволення, зміну судового рішення із стягненням з відповідача на користь його довірительниці у відшкодування шкоди у зв'язку із смертю її батька ОСОБА_2 23448 грн. 91 коп., а представник відділення ФСС в м. Дзержинську за довіреністю Кураченко С.В. заперечував проти доводів скарги, просив її відхилити та залишити судове рішення без зміни.
Судом першої інстанції при розгляді цієї справи встановлено наступні обставини.
6.04.2006 р. ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним позовом до відповідача і зазначала, що її батько ОСОБА_2 працював електрослюсарем ВТБ на шахті ім. Ф.Е. Дзержинського. З 1999 р. йому було встановлено діагноз: „церебральний атеросклероз", в наступні роки-„церебральний атеросклероз з артеріальною гіпертензією".
13.02.2003 р. під час роботи при спуску на горизонт 1026 м стан здоров'я ОСОБА_2 різко погіршився, він був госпіталізований з діагнозом: „ішемічний інсульт в лівій гемісфері з правобічним гімепарезом, моторною афазією при церебральному атеросклерозі з артеріальною гіпертензією".
23.03.2003 р. ОСОБА_2 був виписаний з неврологічного відділення лікарні і в цей же день помер. В свідоцтві про смерть зазначено, що причиною смерті був „ішемічний інсульт при церебральному атеросклерозі з гіпертензією".
10.04.2005 р. шахтою ім. Ф.Е. Дзержинського був складений акт за формою Н-1 про нещасний випадок на виробництві на підставі рішення Дзержинського міського суду від 16.06.2004 р. В період судового розгляду було проведено судово-медичну експертизу № 421 від 4.06.2003 p., за висновком якої спуск на глибину понад 1000 м 13.02.2003 р. міг призвести до раптового погіршення стану здоров'я за наявності у ОСОБА_2 захворювань серця.
Вона звернулась із заявою до відповідача про виплату страхових платежів у зв'язку зі смертю ОСОБА_2, оскільки він був членом її сім'ї, вони тривалий час проживали разом, вели сумісне господарство. Відповідач відмовив їй у виплаті цих платежів у зв'язку з відсутністю висновку МСЕК про встановлення причинно-наслідкового зв'язку смерті ОСОБА_2 з нещасним випадком на виробництві 13.02.2003р. За направленням суду на МСЕК отримати висновок не вдалось, оскільки згідно з відповіддю облпрофпатологічної МСЕК такі питання в компетенцію МСЕК не входять.
Вважає, що відповідач повинен виплатити їй як члену сім'ї ОСОБА_2 одноразову страхову виплату у розмірі його п'ятирічного заробітку, витрати на поховання, лікування.
Тому просила ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на її користь у відшкодування шкоди у зв'язку із смертю ОСОБА_2 23448 грн. 91 коп.
Рішенням Дзержинського міського суду Донецької області від 11 серпня 2006 року у задоволенні позову відмовлено за його необґрунтованістю.
Апеляційний суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно із роз'ясненням Пленуму Верховного Суду України, що міститься в п. 1 постанови „Про судове рішення" № 11 від 29 грудня 1976 року, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Обгрунтованим вважається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Всупереч доводів скарги суд першої інстанції повно, всебічно, об'єктивно дослідив обставини справи, надані докази, вірно визначив характер правовідносин та дав їм належну правову оцінку, застосувавши матеріальний закон, правильно вирішив спір, висновки суду відповідають обставинам справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності,, страховим випадком є нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання, що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму за обставин, зазначених у статті 14 цього Закону, з настанням яких виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення та/або соціальних послуг.
При розгляді цієї справи судом було встановлено, що з 1999 р. у батька позивачки ОСОБА_2 було встановлено діагноз: „церебральний атеросклероз", в наступні роки- „церебральний атеросклероз з артеріальною гіпертензією" (а.с. 16-17).
13.02.2003 р. під час роботи в шахті при спуску на горизонт 1026 м стан його здоров'я різко погіршився, він був госпіталізований з діагнозом: „ішемічний інсульт в лівій гемісфері з правобічним гімепарезом, моторною афазією при церебральному атеросклерозі з артеріальною гіпертензією".
23.03.2003 р. ОСОБА_2 був виписаний з неврологічного відділення лікарні і в цей же день помер. В свідоцтві про смерть зазначено, що причиною його смерті був „ішемічний інсульт при церебральному атеросклерозі з гіпертензією" (а.с.8).
За висновком судово-медичної експертизи № 421 від 4.06.2003 р. спуск на глибину понад 1000 м 13.02.2003 р. міг призвести до раптового погіршення стану здоров'я за наявності у ОСОБА_2 захворювань серця (а.с. 14-15).
В акті від 10.04.2005 р. про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, за формою Н-1, що стався з батьком позивачки ОСОБА_2 13.02.2003 p., видом події зазначено „раптове погіршення стану здоров'я", а основною причиною нещасного випадку - „незадовільний стан здоров'я" (а.с. 23-24).
За вказаних обставин, апеляційний суд вважає, що наявні у ОСОБА_2 за його життя захворювання серця не є тим страховим випадком, у разі настання якого Фонд соціального стархування від нещасних випадків зобов'язаний призначати страхові виплати.
Тому суд першої інстанції обгрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог.
Доводи скарги апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки вони не спростовують правових висновків суду.
Оскільки апеляційним судом не встановлено порушень судом першої інстанції при розгляді цієї справи вимог матеріального чи процесуального законів або неправильної оцінки досліджених по справі доказів, то підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування або зміни судового рішення немає.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 307, ст.ст. 308, 313, п.1 ст. 314, ст. 315 ЦПК України апеляційний суд,-
ухвалив:
апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 11 серпня 2006 року залишити без зміни.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.