Справа № 22ц-2905 -06 Головуючий в інстанції
Категория 21 Рябчун О.В.
Доповідач Гаврилюк В.К.
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2006 року листопада 13 дня Судова палата в цивільних справах апеляційного суду Луганської області у складі:
головуючого : Гаврилюка В.К.
членів суду : Запорожця М.П., Тріфанова О.М.
секретарів Божковій Н.С., Дідик Н.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Луганську цивільну справу
за апеляційними скаргами ОСОБА_1, ОСОБА_2 та
ОСОБА_3
на рішення Перевальського районного суду Луганської області від 23 червня
2006 року
за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3
до виконавчої дирекції Фонду СНВ у Перевальскому районі
Луганської області про призначення страхових виплат у зв'язку з втратою
годувальника, збільшення розміру призначених виплат, стягнення боргу по
щомісячним страховим виплатам, -
ВСТАНОВИЛА:
Позивачі звернулись із зазначеними позовами до суду, посилаючись на наступні обставини.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4. внаслідок професійного захворювання, отриманого при виконанні трудових обов'язків на шахті ДВАТ "Комісарівська" ДП ДХК "Луганськвугілля", який на день смерті отримував страхові виплати у сумі 954 гривні 47 копійок та відповідну пенсію 612 гривень.
ОСОБА_1. із розрахунку страхової виплати та пенсії у сумі 1566 гривень 47 копійок отримала одноразову страхову виплату на родину у сумі 93988 гривень 20 копійок та на себе, як непрацездатного члена сім'ї померлого 18797 гривень 64 копійки, але до страхових сум не були застосовані відповідні коефіцієнти зростання середньої зарплатні у галузях економіки 1,238 та 1,128. Просила з урахуванням вказаних коефіцієнтів стягнути з відповідача недоплачену одноразову допомогу на родину у сумі 13629 гривень 83 копійки та як непрацездатному члену сім'ї 2725 гривень 96 копійок.
ОСОБА_3. та ОСОБА_2. просили стягнути з відповідача на їх користь як утриманців померлого ОСОБА_4 по 24416 гривень 24 копійки в рахунок одноразової страхової виплати за рік, заборгованість по щомісячним страховим виплатам у розмірі 8065 гривень 76 копійок, починаючі з ІНФОРМАЦІЯ_1 по 1
червня 2006 року і безстроково щомісячні страхові виплати у розмірі 583 гривні 71
копійка з урахуванням вищевказаних коефіцієнтів. Вимоги мотивували тим, що
ОСОБА_3 є онук померлого, інвалід другої групи безстроково з 2004 року,
ОСОБА_2. є донькою померлого, яка досягла пенсійного віку на момент смерті
батька і всі вони разом мешкали, одержували утримання від померлого,
проживали однією сім'єю в будинку №АДРЕСА_1
Малоіванівка Перевальського району Луганської області:
Рішенням суду першої інстанції у задоволенні позовних вимог відмовлено у зв'язку з необґрунтованістю.
В апеляційній скарзі позивачі просять скасувати рішення суду та постановити нове рішення по суті вимог, оскільки судом неправильно застосовані норми матеріального права, порушені вимоги процесуального закону, висновки суду не відповідають матеріалам справи, суд неповно з'ясував обставини, які мають значення для справи.
Відповідач у своїх запереченнях вважає рішення суду законним, оскільки суд перевірив доводи сторін у повному обсязі і він надав суду обґрунтовані докази щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог.
Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, які приймали участь у справі, розглянувши справу у межах доводів апеляційних скарг, перевіривши законність і обгрунтованність рішення суду, колегія суддів вважає апеляційну скаргу ОСОБА_3. слід задовольнити частково, а в задоволенні апеляційних скарг ОСОБА_1. та ОСОБА_2. відмовити з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України законним і обґрунтованим є рішення, коли суд виконав всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом на основі повного і всебічного з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених такими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
Вирішуючи питання про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1. суд обґрунтовано послався на постанову КМУ № 1078 від 17 липня 2003 року, якою не передбачено застосування коефіцієнтів підвищення рівня заробітної плати до призначення та отримання одноразових страхових виплат.
Вирішуючи питання про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3. та ОСОБА_2. суд помилково послався на норми матеріального права, які регулюють правовідносини непрацездатних спадкоємців стосовно спадщини померлого.
Відповідно до ст. 33 Закону України " Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" у разі смерті потерпілого право на одержання щомісячні страхових виплат мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання.
Згідно п. 7 ст. 34 вказаного Закону у разі смерті потерпілого у разі професійного захворювання розмір одноразової допомоги повинен бути не менше однорічного заробітку потерпілого на кожну особу, яке знаходилося на його утриманні.
З матеріалів справи вбачається, що встановлені судом обставини відповідають: матеріалам справи. ОСОБА_3. є інвалідом другої групи безстроково, непрацездатним членом родини померлого і має право на отримання страхових виплат згідно п. З ч. 2 ст. 33 Закону. ОСОБА_2. була зареєстрована в будинку 21 січня 2005 року, у відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 33 Закону на яку посилається у позові, як правову підставу на отримання страхових виплат, оскільки досягла 55 років, не може таких отримувати, оскільки ці страхові виплати призначені жінці померлого.
З постанов відповідача вбачається, що одноразова допомога на непрацездатного члена сім'ї складає 18797 гривень 64 копійки, щомісячні страхові виплати на непрацездатного члена сім'ї 391 гривня 62 копійки ( а.с. 16-20, 22-24 )
Таким чином на користь ОСОБА_3. з відповідача слід стягнути одноразову допомогу у розмірі 18797 гривень 64 копійки з урахуванням вищевказаної постанови КМУ стосовно застосування коефіцієнтів, заборгованість по щомісячним страховим виплатам з розміру 391 гривня 62 копійки за період з ІНФОРМАЦІЯ_1 по 1 червня 2006 року у сумі 8065 гривень 76 копійок відповідно розрахунку з урахуванням коефіцієнтів ( а.с. 93), а починаючі з 1 червня 2006 року щомісячно 583 гривні 71 копійка з розрахунку ( 391,61 х 1.238 = 484,81 х 1.204 = 583,71 ).
Зважаючи на те, що суд повно та всебічно встановив та дослідив обставини справи, але припустився помилки у доведеності обставин, які мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального права, суд вважає за необхідне змінити рішення суду та ухвалити нове рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_3.
Керуючись ст.хт. 303, 304, 307, 309 ч. 1 п.п. 2, 4, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА :
Апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відхилити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Перевальського районного суду Луганської області від 23 червня 2006 року змінити, скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3.
Позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити частково.
Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України у Перевальському районі Луганської області на користь ОСОБА_3 одноразову допомогу на непрацездатного члена родини у розмірі 18797 гривень 64 копійки, заборгованість по щомісячним страховим виплатам у розмірі за період з ІНФОРМАЦІЯ_1 по 1 червня 2006 року у сумі 8065 гривень 76 копійок, а починаючі з 1 червня 2006 року виплачувати щомісячно і довічно по 583 гривні 71 копійка, дозволивши самостійно проводити перерахунок зазначеної грошової суми відповідно до поточного законодавства, в решті рішення суду залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає чинності негайно, але може бути оскаржене протягом двох місяців у касаційному порядку до Верховного суду України.
£