РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ           УКРАЇНИ 

справа№2-6/2007

24 травня 2007 року       Золочівський районний суд Львівської області

в складі судді                       Зверхановської Л.Д.

при секретарі                       Стеців Н.Р.

з участю адвокатів               Швець О.О.,  Поліщук М. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в.м.  Золочеві

справу за позовом    ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про

визнання недійсними заповіту,  свідоцтва про право на спадщину за заповітом,  реєстрацію 7.10.2005 року Золочівським МБТІ права власності,

встановив:

ОСОБА_13вернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про визнання недійсним заповіту,  свідоцтва про право на спадщину за заповітом,  реєстрацію 7.10.2005 року Золочівським МБТІ права власності. В обгрунтування своїх вимог покликається на те,  що 25.09.2004 року його з відповідачем мати ОСОБА_3 склала заповіт в користь ОСОБА_2 Оскільки на час складення заповіту мати була особою похилого віку,  страждала хронічними захорюваннями,  які позбавляли її в останні дні свого життя вільно виявити своє волевиявлення,  вона не врахувала,  що він на час складення заповіту мав право на обов'язкову частку у спадщині,  то просить визнати цей заповіт недійсним.  Також просить визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом на три четвертих частини АДРЕСА_1,  що видане 17.06.2005 року Золочівською державною нотаріальною конторою на підставі спірного заповіту,  та реєстрацію на підставі цього свідоцтва 7.10.2005 року Золочівським МБТІ права власності.

Відповідач позову не визнав і пояснив,  що їх з позивачем мати ОСОБА_3 спочатку дійсно уклала заповіт,  згідно якого її майно в рівних частинах успадковували він та син позивача ОСОБА_4. Однак ,  пізніше,  а саме 25.09.2004 року цона дала йому інший заповіт ,  згідно з яким єдиним спадкоємцем був лише він. Цей заповіт мати уклала самостійно,  без жодного тиску на неї,  а тому вважає,  що нема підстав для задоволення позову.

Треті особи : Золочівське МБТІ та Золочівська державна нотаріальна контора просили слухати справу у їх відсутності.

Третя особа - приватний нотаріус Куліцька Н.С.  вважає позов безпідставним.

Суд,  оцінивши зібрані по справі докази,  вважає,  що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

29.09.2004 року в м.  Золочеві померла ОСОБА_3,  що стверджується копією свідоцтва про її смерть.

За свого життя 5.12.2003 року вона уклала заповіт ,  згідно якого належну їй АДРЕСА_1 заповіла порівну своєму сину ОСОБА_2. та своєму онуку ОСОБА_4

Однак,  пізніше,  25.09.2004 року,  вона відмінила цей заповіт і все своє майно,  яке вона матиме на день смерті,  заповіла ОСОБА_2.

На підставі даного заповіту відповідач 17.06.2005 року одержав у Золочівській державній нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину за заповітом на три четвертих частини квартири АДРЕСА_1Згідно примітки до даного свідоцтва на одну четверту частину даної квартири ( обов'язкова частка) свідоцтво про право на спадщину ще не видане.

Реєстрація права власності згідно даного свідоцтва у Золочівському МБТІ проведена 7.10.2005 року за № 8576133,    що стверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно.

Відповідно до ч.2    ст.   1257 ЦК України суд визнає заповіт недійсним,    якщо буде встановлено,    що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.

В судовому засіданні не встановлено обставин,    які б підтверджували те,    що волевиявленняОСОБА_3при укладенні 25.09.2004 року заповіту не було вільним і не відповідало її волі.

Так,    допитана як свідок Приватний нотаріус Куліцька Н.С.    пояснила,    що 25.09.2004 року вона по телефонному викликуОСОБА_3ходила до неї додому. Коли прийшла в квартируОСОБА_3,    то та стояла біля столу,    мала задишку,    але розмовляла нормально. Спочатку ОСОБА_3проконсультувалась з нею про те,    як буде проводитись спадкування по заповіту,    який вона уклала раніше. І коли вона все їй роз'яснила,    то ОСОБА_3вирішила зробити новий заповіт. Вона склала проект заповіту,    потім пішла в нотконтору,    віддрукувала його і повернулась доОСОБА_3,    яка самостійно підписалась і у двох екземплярах заповіту ,    і в реєстрі нотаріальних дій. За її послуги ОСОБА_3також розраховувалась сама,    вийнявши гроші з-під подушки.

Свідок ОСОБА_5 пояснила,    що вона працює дільничним терапевтом того району,    де жила ОСОБА_3,    яка хворіла ішемічною хворобою серця,    яка викликає задуху,    головні болі та болі серця,    набряки ніг. 2-3 рази на рік ОСОБА_3проходила курс лікування і їй ставало легше. Останній раз її викликали доОСОБА_3в березні 2004 року і як завжди після лікування стан її здоров'я покращився. Захворювання ,    яке мала ОСОБА_3,    не впливає рівень усвідомлення особою своїх дій.

Про те,    що ОСОБА_3.в останні дні свого життя,    хоч і почувала себе гірше,    ніж раніше,    але була при свідомості,    вела себе адекватно,    мала почуття гумору до самої смерті,    її стан здоров'я був таким,    що лікаря до неї не було потреби викликати і його не викликали стверджується показами свідків ОСОБА_6,    ОСОБА_7,    ОСОБА_8  ,   ОСОБА_9,   ОСОБА_10    ОСОБА_11

Згідно висновку судово- почеркознавчої експертизи №3077 від 15.12.2006 року підписи від імені ОСОБА_3,    розташовані після слова "підпис" в оригіналах першого та другого примірників заповіту,    виданого 25.09.2004 року та посвідченого приватним нотаріусом Золочівського районного нотаріального округу Куліцькою Н.С.    за реєстраційним номером 2609,    а також підпис від її імені,    розташований в графі " Розписка в отриманні нотаріально оформленого документу" № н/д 2609) в реєстрі №2 приватного нотаріуса Куліцької Н.С.    за 2004 рік виконані самою ОСОБА_3.

Крім того,    на думку суду; укладенням спірного заповіту права позивача не були порушені,    так як і при дії заповіту від 5.12.2003 року ,    і при дії спірного заповітуОСОБА_1 мав би і має право на обов'язкову частку в спадковому майні ОСОБА_3

Свідок ОСОБА_4 пояснив,    що він з 15.07.2001 року по 15.06.2005 року знаходився за кордоном.    Йому відомо,    що ОСОБА_3спочатку склала заповіт,    яким належну їй квартиру заповіла порівну йому та відповідачу. Також зі слів батька ,    матері та сестри знає про те,    що спірний заповіт зроблено бабцею під тиском,    так як вона не могла ні говорити,    ні сходити в туалет.

Однак,    покази даного свідка,    як і свідка ОСОБА_8   в частині того,    що ОСОБА_3уклала 25.09.2004 року заповіт під тиском,    на усвідомлюючи того,    що робить ,    суд не приймає до уваги,    так як вони спростовуються іншими зібраними по справі доказами.

Доказів того,    що спірний заповіт ОСОБА_3уклала під психологічним тиском,    судом не здобуто.

Та обставина,  що відповідач висловлював свою думку щодо несправедливості умов заповіту,  посвідченого 5.12.2003 року,  не є доказом того,  що вона вплинула на вільне волевиявлення ОСОБА_3 при укладенні заповіту 25.09.2004 року.

Керуючись  ст.  ст.  10, 60, 212 ЦПК України,   ст. ,   ст.  15, 16,  1241,  1257 ЦК України,  суд

вирішив:

відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним заповіту від 25.09.2004 року,  укладеного ОСОБА_3 і посвідченого приватним нотаріусом Золочівського районного нотаріального округу Куліцькою Н.С. ,  свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 17.06.2005 року на три четвертих частини АДРЕСА_1, виданого Золочівською державною. нотаріальною конторою,  та реєстрацію 7.10.2005 року Золочівським МЕТІ права власності на три четвертих частини АДРЕСА_1на ОСОБА_2

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10- денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4  ст. 295 ЦПК України.