Справа № 22-7665/2006 p.           Головуючий у 1 Інстанції Неминущий Г.Л.

Категорія 41                                          Доповідач Санікова О.С.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2006 року                                    Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого Курило В.П.

суддів Санікової О.С, Шамрило Л.Г.

при секретарі Личкатій В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 20 червня 2006 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Слов'янський міський центр зайнятості населення про стягнення заборгованості по заробітній платі, спонукання внести запис в трудовий договір і трудову книжку, стягнення грошової компенсації за невикористану щорічну відпустку та стягнення моральної шкоди,-

встановив:

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 20 червня 2006 року, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково: зобов'язано Слов'янський міський центр зайнятості населення зняти з реєстрації трудовий договір НОМЕР_1; в іншій частині позовних вимог відмовлено, - справу направити до суду першої інстанції на новий судовий розгляд.

В обгрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 посилається на те, то судом незаконно ухвалене рішення на підставі висновку судової почеркознавчої експертизи, оскільки висновок експерта-почеркознавця не відповідає дійсності і є недостовірним а їй судом безпідставно відмовлено в задоволенні клопотання про проведення повторної експертизи; крім того судом дана неналежна оцінка пояснень відповідачки а також пояснень свідка ОСОБА_3, які не заперечували фактів видачі заробітної плати стороннім особам; судом безпідставно не прийняті до уваги пояснення свідків ОСОБА_4 і ОСОБА_5; судом не прийняті до уваги і ті обставини, що вона неодноразово зверталась в різні інстанції з приводу невиплати відповідачкою заробітної плати у 2004 році.

В судовому засіданні апеляційного суду позивачка підтримала доводи апеляційної скарги, просила її задовольнити.

Представники відповідачки заперечували проти доводів апеляційної скарги, вважаючи рішення суду законним і обгрунтованним.

Судом першої інстанції встановлено, що 14 липня 2003 року між позивачкою та приватним підприємцем ОСОБА_2 був укладений трудовий договір, який зареєстрований у Слов'янському міському центрі зайнятості населення. Згідно умов договору позивачка зобов'язувалася виконувати роботу живописця-декоратора, а ОСОБА_2 взяла на себе зобов'язання виплачувати заробітну плату у розмірі 185 грн., але не менше встановленої законодавством мінімальної заробітної плати. Наказом НОМЕР_2 позивачку було звільнено за ст.38 КЗпП України. При цьому ОСОБА_1 відмовилась отримати трудову книжку, а також поставити підпис у журналі та знятися з обліку у центрі зайнятості.

Відмовляючи ОСОБА_1 в задоволенні її позовних вимог, суд виходив з того, що доводи позивачки про те, що відповідачем не виплачена заробітна плата при звільненні за період роботи з липня 2004 року по 29 грудня 2004 року в сумі 1342 грн.20 коп., не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, оскільки згідно висновку експерта-почеркознавця підписи від імені ОСОБА_1, які знаходяться у відомостях про видачу заробітної плати за липень-грудень 2004 року виконані особисто ОСОБА_1, а інших доказів на підтвердження своїх позовних вимог позивачка не надала.

Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, рішення суду скасуванню з передачею справи до суду першої інстанції на новий судовий розгляд виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 311 ч.1 п.5 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд якщо суд розглянув не всі вимоги і цей недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 в червні 2005 року звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, зазначивши третьою особою Слов'янський міський центр зайнятості населення, посилаючись на те, що вона знаходилась у трудових відносинах з приватним підприємцем ОСОБА_2 З 29 грудня 2004 року вона була звільнена за власним бажанням, але до наступного часу відповідачкою з нею не проведений остаточний розрахунок. Просила стягнути з ОСОБА_2 заробітну плату за період з липня 2004 року по грудень 2004 року у розмірі 1342 грн.20 коп., середній заробіток за весь час затримки виплати заробітної плати по день фактичного розрахунку, а також компенсацію за невикористану відпустку за період з 14 липня 2003 року по 24 грудня 2004 року в сумі 231 грн. 75 коп., зобов'язати відповідачку здійснити запис у трудовому договорі НОМЕР_1 про розірвання трудового договору, а також здійснити запис у трудовій книжці про прийняття її на роботу і про звільнення з роботи з посиланням на дати реєстрації і зняття з реєстрації в центрі зайнятості населення; просила також стягнути з відповідачки на відшкодування моральної шкоди 1690 грн. і 100 грн. витрат за надання юридичної допомоги.

Проте розглядаючи справу суд в своєму рішенні мотивував свої висновки тільки відносно позовних вимог позивачки про недоведеність позовних вимог яро стягнення заробітної плати. Інші позовні вимоги ОСОБА_1 судом не розглядались, представлені докази не досліджувались, хоча судом зроблений висновок про відмову в задоволенні інших позовних вимог. Так, на а.с. 8 є розрахунок відпускних за 2004 рік, нарахованих ОСОБА_1 в сумі 231 грн. 75 коп., проте судом не досліджено чи сплачена ця сума позивачці при її звільненні, чи ні і чи правильно зроблений такий розрахунок.

Крім того, відповідачка зазначала, що ОСОБА_1 не надала їй свою трудову книжку, тому вона не змогла зробити в ній записи про прийняття позивачки на роботу та її звільнення, тому такі записи зробила у новій трудовій книжці, яку оформила на ім"я ОСОБА_1. Проте зазначені обставини суд не дослідив і не обгрунтував свої висновки з посиланням на законодавство про відмову у задоволенні позовних вимог позивачки, зокрема, про зобов'язання відповідачки внести записи в її трудову книжку про прийняття позивачки на роботу і її звільнення з посиланням на дати реєстрації і зняття з реєстрації в центрі зайнятості населення.

При новому розгляді справи суду першої інстанції необхідно у відповідності із вимогами ст.212 ЦПК України всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідити наявні у справі докази, розглянувши всі позовні вимоги позивачки; результати оцінки доказів відобразити у рішенні, в якому навести мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Керуючись ст. ст. 304, 307 ч.1 п.5, 311    ч.1 п.5,    314 ч1 п.2, 315 ЦПК України, апеляційний суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 20 червня 2006 року скасувати.

Справу направити до суду першої інстанції на новий судовий розгляд. Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців після набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.