Справа №437/2439/13- к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2013 року Ленінський районний суд міста Луганська у складі:

головуючого судді - СУРНІНОЇ Л.О.,

при секретарі - ЄСАУЛЕНКО Н.О.,

за участю прокурора - КАЗЬМІНОЇ К.Є.,

потерпілої ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луганську кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Луганська, руського, громадянина України, не працюючого, не одруженого, що мешкає: АДРЕСА_1, раніше засудженого: 15.07.2003року Ленінським районним судом м.Луганська за ст.164 ч.2, ст.185 ч.2 КК України на підставі ст..70КК України до 2років позбавлення волі, із застосуванням ст..75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим терміном 1рік 6місяців; 30.01.2002року Артемівським районним судом м.Луганська за ст.185 ч.1 КК України до штрафу у розмірі 510гривень; 12.01.2004року Ленінським районним судом м.Луганська за ст.190 ч.2 КК України до1року позбавлення волі, із застосуванням ст.71 КК України частково додано не відбута частина покарання за вироком Ленінського районного суду м.Луганська від 15.07.2004року у вигляді 1місяця позбавлення волі; 10.06.2010року Артемівським районним судом м.Луганська за ст..185 ч.2 КК України до арешту строком на 3місяці; 09.11.2010року Ленінським районним судом м.Луганська за ст.185 ч.2 КК України до 1року позбавлення волі,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

12.01.2013 року приблизно о 12 годині 00 хвилин у ОСОБА_2, який знаходився в приміщенні квартири АДРЕСА_1, та побачив біля телевізора цифровий ефірний приймач « 8ЯТ 8500», виник злочинний намір на його викрадення.

Реалізуючи свій злочинний намір спрямований на викрадення чужого майна, ОСОБА_2, скориставшись тим, що потерпіла ОСОБА_1, не знаходилась за місцем її помешкання за адресою: АДРЕСА_1, та інші особи за його діями не спостерігають, таємно викрав особисте майно, яке належить громадянці ОСОБА_1, а саме: цифровий ефірний приймач « 8ЯТ 8500», спричинивши останній матеріальну шкоду у розмірі 500 гривень. Після чого, з метою збуту викраденого у потерпілої ОСОБА_1 цифрового ефірного приймача « 8ЯТ 8500» та подальшого збагачення, з викраденим майном, направився до Центрального ринку м. Луганська. На шляху до Центрального ринку ОСОБА_2 зустрів наглядно знайомого йому чоловіка (анкетні дані якого в ході досудового слідства встановити не уявилось можливим), з яким він розпив спиртні напої. Після чого, ОСОБА_2, знаходячись, у стані алкогольного сп'яніння, намагався продати на території Центрального ринка м. Луганська викрадене у потерпілої ОСОБА_1 майно, а саме: цифровий ефірний приймач.

Після чого, маючи намір продати викрадене чуже майно, з метою майбутнього збагачення, направився далі по території Центрального ринку, таким чином розпорядившись цифровим ефірним приймачем « 8ЯТ 8500» на свій розсуд.

Дії ОСОБА_2 кваліфіковані органом досудового розслідування за ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно.

18 березня 2013 року між потерпілою ОСОБА_1 з одного боку, та обвинуваченим ОСОБА_2 з іншого боку, укладена угода про примирення, відповідно до якої ОСОБА_2 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненому кримінальному правопорушенні та взяв зобов'язання протягом одного місяця компенсувати потерпілій матеріальні збитки, завдані в наслідок кримінального правопорушення. Сторони погодили покарання ОСОБА_2 за ч.2 ст.185 КК України у вигляді трьох місяців арешту.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 провину визнав повністю, просив суд затвердити угоду про примирення та призначити йому узгоджену міру покарання.

Потерпіла ОСОБА_1 пояснила, що обвинувачений зобов'язався відшкодувати їй заподіяні матеріальні збитки і просила суд затвердити угоду про примирення.

Прокурор не заперечував проти затвердження угоди про примирення та просив призначити ОСОБА_2 узгоджену міру покарання.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення, суд виходить з наступного.

Відповідно п. 1 ч.1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно з ч. 3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченому ст. 185 ч. 2 КК України, який згідно ст. 12 КК України, є злочином середньої тяжкості.

При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права визначені ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом. Потерпіла також розуміє наслідки укладення та затвердження даної угоди, визначені п. 2 ч. 1 ст. 473 КПК України.

Суд, переконавшись, що сторони примирилися і укладення угоди є добровільним, умови угоди не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, не суперечать вимогам закону та інтересам суспільства, правова кваліфікація кримінального правопорушення є вірною, зобов'язання взяті за угодою обвинувачуваним будуть виконані протягом узгодженного строку, узгоджена міра покарання відповідає характеру і тяжкості обвинувачення, суд вважає можливим затвердити угоду про примирення від 18 березня 2013 року, визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами покарання у вигляді трьох місяців арешту.

Також з приводу того, що строк тримання під вартою ОСОБА_2 спливає 19.03.2013року, суд прийнявши до уваги клопотання прокурора, вважає за необхідним подовжити ОСОБА_2 строк тримання під вартою до набрання вироком законної чинності, а саме до 17квітня 2013року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 331, 370, 373, 374 , 475 КПК України,

ЗАСУДИВ:

Затвердити угоду про примирення, укладену 18 березня 2013 року між потерпілою ОСОБА_1 та обвинуваченим ОСОБА_2.

Визнати ОСОБА_2 винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, і призначити йому покарання у вигляді трьох місяців арешту.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_2 обчислювати з 19.01.2013 року - з дня затримання.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 обраний у вигляді тримання під вартою, до набрання вироком чинності залишити без змін, подовживши ОСОБА_2 строк тримання під вартою до 17квітня 2013року.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ч.3 ст. 394 КПК України, до Апеляційного суду Луганської області через Ленінський районний суд міста Луганська протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Головуючий: Л.О.Сурніна