Головуючий 1 інстанції Шальєва В.А.
Справа № 1743 ас/ 2006р. Доповідач Санікова О.С.
Категорія 38
УХВАЛА ІМЕНЕМУКРАЇНИ
31 жовтня 2006 року Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Курило В.П. суддів Санікової О.С., Шамрило Л.Г. при секретарі Личкатій В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку адміністративну справу за апеляційною скаргою Донецької митниці на постанову Київського районного суду міста Донецька від 18 липня 2006 року у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до заступника начальника Донецької митниці про оскарження правового акту індивідуальної дії,-
ВСТАНОВИВ:
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Київського районного суду міста Донецька від 18 липня 2006 року, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені: визнано протиправними дії заступника начальника Донецької митниці щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 355 Митного Кодексу України; скасовано постанову заступника начальника Донецької митниці в справі про порушення митних правил НОМЕР_1 яро притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст, 355 Митного Кодексу України; провадження у справі про порушення митних правил НОМЕР_1 у відношенні ОСОБА_1 за ст.355 Митного Кодексу України закрито у зв'язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу,- та прийняти нову постанову щодо законності та обгрунтованості постанови Донецької митниці про накладення адміністративного стягнення на декларанта ТОВ „Регіон-Термінал" ОСОБА_1 НОМЕР_1.
В обгрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що судом першої інстанції безпідставно акцентовано увагу лише на одній частині статті 355 МК України, а саме на заявленні в митній декларації неправдивих відомостей та надання мятному органу документів з такими порушеннями як підстави для звільнення від сплати податків і зборів, в той час коли в зазначеній статті передбачено декілька складів адміністративного правопорушення; вважає, що в даному випадку має місце несплата недоплачених податків та зборів з певний період, вже після завершення митного оформлення, що кваліфікується як інші протиправні дії, що спричинили недобори податків і зборів; до теперішнього часу митні платежі та пеня не сплачені у повному обсязі, тому правопорушення є триваючим; враховуючи, що адміністративне правопорушення з боку позивача було виявлено в ході комплексної перевірки Донецької митниці за період з1 квітня 2002 року по 1 березня 2006 року, результати якої були доведені до Голови ДМСУ 4 квітня 2006 року, перебіг двомісячного строку накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу починається саме з цієї дати.
В суді апеляційної інстанції представники відповідача доводи скарги підтримали, просили її задовольнити.
Позивач просив скаргу відхилити, постанову суду залишити без змін, вважаючи її законною і обгрунтованою.
Розглядаючи справу, суд першої інстанції встановив, що Донецькою митницею був складений протокол про порушення митних правил НОМЕР_2 відносно ОСОБА_1 про скоєння правопорушення, передбаченого ст.355 МК України. Підставою для складання протоколу стало те, що 15 червня 2004 року ОСОБА_1 надав в Донбаську регіональну митницю ВМД з метою митного оформлення вантажу - поліетілену низького тиску марки HXF 4810H-106T у кількості 106000 кг на суму 310243, 45 грн., виготовлення ЗАТ „Лукор" /Україна/, який відправлено з Угорщини на адресу ТОВ „Зовнішпромхім"; в графі №36 ВМД декларантом була зазначена преференція, яка передбачає пільги в обкладенні товару ввізним митом; в графі 47 ВМД декларантом зазначено код способу розрахунку „Об", тобто умовне нарахування платежу. Сертифікат про походження товару з України з метою звільнення українських товарів від ввізного мита згідно з п."є" ст. 19 Закону України „Про Єдиний митний тариф" до митниці не подавався. Згідно наказу ДМСУ № 285 від 17 травня 2000 року класифікація „06" податкової пільги в обкладенні ввізним митом у графі №36 ВМД не застосовувалась. Внесені ОСОБА_1 неправдиві відомості були підставою для митного оформлення товару без сплати ввізного мита в сумі 15512,17 грн., що призвело до заниження бази оподаткування ПДВ та його несплату в сумі 3102,43 грн., тобто ОСОБА_1 вчинив дії, що спричинили недобори мита та ПДВ на загальну суму 18614,61грн.
Постановою заступника начальника Донецької митниці НОМЕР_1 ОСОБА_1 визнаний винним в порушенні митних правил, .':. передбачених ст.355 МК України, та на нього було накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8500 грн.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 суд дійшов висновку про те, що суб'єктом владних повноважень при провадженні у справі про порушення ОСОБА_1 митних правил були допущені суттєві порушення і не визнав, що порушення митних правил з боку ОСОБА_1 є триваючим, оскільки не характеризується безперервністю його вчинення протягом певного часу.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 355 МК України до адміністративної відповідальності особа може бути притягнута за дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати податків і зборів або зменшення їх розміру, а саме: заявлення в митній декларації неправдивих відомостей та надання митному органу документів з такими відомостями як підстави для звільнення від сплати податків і зборів або зменшення їх розміру або несплата податків і зборів у строк, встановлений законодавством, а також інші протиправні дії, що спричинили недобори податків і зборів.
Як вбачається з матеріалів справи постановою заступника начальника Донецької митниці від 2 червня 2006 року ОСОБА_1 був визнаний винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених ст.355 МК України, а саме заявлення неправдивих відомостей у вантажній митній декларації як підстави для звільнення від сплати податків і. зборів, а також несплату належних платежів у повному обсязі до теперішнього часу, що призвело до недоборів податків та зборів і на нього було накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 8 500 грн. Тобто, із зазначеної постанови вбачається, що ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності тільки за одне порушення митних правил, передбачених ст.355 МК України, а саме заявлення неправдивих відомостей та надання митному органу документів з такими відомостями як підстави для звільнення від сплати податків і зборів, що спричинили недобори податків і зборів, же не є триваючим правопорушенням, оскільки заявлення в митній декларації неправдивих відомостей є одномоментною дією і може бути виявлене під час оформлення товару І пропуску його через митницю; інших протиправних дій, які підпадають під дію ст. 355 МК України в постанові не зазначено. Несплата належних платежів у повному обсязі до теперішнього часу, як це зазначено у постанові, не є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 355 МК України, оскільки в ній не зазначено у який строк, встановлений законодавством, ОСОБА_1 повинен був сплатити податки І збори І тому таке порушення не є порушенням митних правил в розумінні ст.355 МК України і тим більше не може бути визнано триваючим правопорушенням.
Приводом і підставою для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил стали результати комплексної перевірки Донецької митниці, проведеної за період з 1 квітня 2002 року по і березня 2006 року на підставі наказу ДМСУ №144 від 24 лютого 2006 року. В ході зазначеної перевірки було встановлено, що на порушення вимог Закону України „Про митний тариф України" та Закону України „Про Єдиний митний тариф" посадовими особами Донецької митниці було застосовано пільгову ставку ввізного мита при митному оформленні поліетілену 15 червня 2004 року на підставі документів, пред'явленних ОСОБА_1. Результати комплексної перевірки були доведені до Голови ДМСУ 4 квітня 2006 року, протокол про порушення митних правил складений 17 травня 2006 року, а постанова про порушення митних правил прийнята 2 червня 2006 року, тобто через два роки після заповнення декларації ОСОБА_1.
Відповідно до ст.328 МК України /ст.38 Кодекса України про адміністративні правопорушення/ адміністративні стягнення у вигляді попередження, штрафу можуть бути накладені не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - два місяці з дня його виявлення.
Таким чином, розглядаючи справу, суд першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно перевірив доводи і заперечення сторін, встановленим фактам і доказам дав вірну правову оцінку та дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1, оскільки відповідачем порушені строки накладення стягнень у справах про порушення митних правил. Висновки суду грунтуються на матеріалах справи та відповідають вимогам закону, а саме ст.ст. 328, 355 МК України
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом, першої інстанції норм матеріального чи процесуального законів, що ' призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Постанова суду є законною.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 198, 200, 206 КАС України, апеляційний суд,-
УХВАЛИВ:.
Апеляційну скаргу Донецької митниці відхилити.
Постанову Київського районного суду міста Донецька від 18 липня 2006 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з часу її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого Адміністративного Суду України протягом одного місяця з дня проголошення ухвали суду апеляційної інстанції.