Справа №8351 Головуючий у 1 інстанції Горощук О.В.
Категорія 32 Доповідач Лук'янова С.В.
УХВАЛА Іменем України
7 листопада 2006 року Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Зубової Л.М. суддів Лук'янової С.В., Соломахи Л.І.
при секретарі Андрусішиній М.Г.
розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_3 на рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 10 березня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про анулювання реєстрації та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, треті особи Слов'янське дочірнє підприємство ЖЕУ „Орікс" Закритого акціонерного товариства „Мисль", відділ громадянства, імміграції і реєстрації фізичних осіб Слов"янського MB УМВС України в Донецькій області про визнання такими, що втратили право користування жилим приміщенням і про анулювання реєстрації.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення представника позивачок, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, апеляційний суд
встановив:
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_3. ставить питання про скасування рішення Слов"янського міськрайонного суду Донецької області від 10 березня 2006 року і ухвалення по справі нового рішення про відмову у задоволенн?позову ОСОБА_1, ОСОБА_2. та про задоволення його зустрічного позову через недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими; та невідповідність висновків суду, викладеним в рішенні, фактичним обставинам справи.
Стаття 65 ЖК України вимагає письмової згоди на вселення у квартиру всіх осіб, які проживають, а не які зареєстровані, у квартирі. На час його реєстрації у спірній квартирі позивачки фактично у цій квартирі не проживали, про було складено відповідний акт (88-91)-
В судовому засіданні апеляційного суду представник позивачок не визнав апеляційну скаргу і просив залишити без зміни рішення суду першої інстанції; відповідач ОСОБА_3., представники третіх осіб в судове засідання апеляційного суду не з"явилися, але про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується відповідними розписками представників вказаних осіб.
Рішенням Слов"янського міськрайонного суду Донецької області від 10 березня 2006 року задоволено первинний позов: відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Слов"янського MB УМВС зобов'язаний анулювати реєстрацію відповідача ОСОБА_3., в квартирі АДРЕСА_1; з відповідача на користь ОСОБА_1 І ОСОБА_2. судові витрати в сумі 617 грн.; у задоволенні зустрічного позову відмовлено. Цим рішенням встановлено, що на підставі договору найму жилого приміщення від 8 червня 1990 року ОСОБА_4. був наймачем квартири АДРЕСА_1. 14 лютого 2005 року ОСОБА_3. подав до ДП ЖЕУ „Онікс" заяву про реєстрацію у спірній квартирі відповідача ОСОБА_4 і 15 лютого 2005 року останній був зареєстрований у спірній квартирі. Позивачки у спірній квартирі зареєстровані з 18 жовтня 1995 року. Позивачки дійсно на деякий час залишали спірну квартиру, але робили це внаслідок протиправної поведінки ОСОБА_4. Тому суд прийшов до висновку, що позивачки не проживали у спірній квартирі з поважної причини і тому відсутні підстави для визнання їх такими, що втратили право користування спірної квартирою. Відповідач ОСОБА_3. у спірну квартиру зареєстрований з порушенням вимог ст..65 ЖК України, оскільки його реєстрація у спірну квартири здійснена і без письмової і без усної згоди позивачок. Тому суд прийшов до висновку, що при реєстрації відповідача у спірну квартиру не було дотримано встановленого порядку його реєстрації і вселенні; у зв'язку з цим реєстрація відповідача у спірній квартирі підлягає анулюванню (а.с.81-84).
Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає через наступне.
Згідно ст..308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Розглядаючи справу, суд першої інстанції повно, всебічно і об"єктивно перевірив доводи і заперечення сторін, встановленим фактам і доказам дав правильну правову оцінку і дійшов правильного висновку про задоволення первинного позову і відмову в задоволенні зустрічного позову.
Матеріали справи підтверджують, що наймачем спірної квартири АДРЕСА_1 з 6 червня 1994 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 (по час смерті) був ОСОБА_3.; позивачка ОСОБА_1 - дружина наймача зареєстрована у спірній квартирі з 18 жовтня 1995 року, з цього ж часу зареєстрована і позивачка ОСОБА_2. - дочка ОСОБА_1; відповідач ОСОБА_3.- син наймача зареєстрований 15 лютого 2005 року на підставі заяви наймача без письмової згоди всіх членів сім"ї, які проживали разом з наймачем (а.с.6, 8, 10-12, 31).
Відповідно вимогам ч. 1 ст.65 ЖК України наймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім"ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб. І матеріали справи і пояснення відповідача ОСОБА_3 підтверджують, що останній у спірну квартиру був зареєстрований з порушенням вимог діючого законодавства, тобто без письмової на те згоди позивачок, які на час реєстрації відповідача були членами сім"ї наймача.
Довід апеляційної скарги про те, що на час реєстрації відповідача у спірну квартиру позивачки фактично в цій квартирі не проживали і тому їх згода на реєстрацію відповідача не була потрібна, не заслуговує на увагу через наступне. Позивачки з 1995 року зареєстровані і проживали в спірній квартирі і не визнавалися у встановленому законом порядку такими, що втратили право користування спірною квартирою. Із зустрічним позовом про визнання позивачок такими, що втратили право користування спірною квартирою, відповідач звернувся в суд лише після пред'явлення йому позову про анулювання його реєстрації в спірній квартирі. На підставі належних доказів судом першої інстанції достовірно встановлено, що позивачки певний час були відсутніми у спірній квартирі з поважної причини: внаслідок неправомірної поведінки ОСОБА_4. - чоловіка ОСОБА_1. За таких обставин письмова згода позивачок на реєстрацію відповідача у спірну квартиру була обов'язковою у відповідності до вимог закону.
Акт від 21 лютого 2005 року про те, що позивачки виїхали із спірної квартири у вересні 2004 року (а.с.30) не є підставою для задоволення зустрічного позову і відмови в задоволенні первинного позову, оскільки такими, що втратили право користування спірною квартирою, позивачок можна було б визнати, якби вони були відсутніми у спірній квартирі понад 6 місяців без поважної причини. Але судом першої інстанції достовірно встановлено, що позивачки у спірній квартирі були відсутніми з поважної причини.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального законодавства, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. Тому апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції є законним і підстав для його скасування немає.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.І п.1, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Слов"янського міськрайонного суду Донецької області від 10 березня 2006 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.