Головуючий у 1 інстанції Бухтіярова І.О. Доповідач Лук'янова С .В.
Справа №8354 Категорія 43
РІШЕННЯ Іменем України
7 листопада 2006 року Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Зубової Л.М. суддів Лук'янової СВ., Соломахи ЛІ.
при секретарі Андрусішиній М.Г.
розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче підприємство „Стеклопласт" на рішення Ворошиловського районного суду міста Донецька від 29 червня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче, підприємство „Стеклопласт" про захист прав споживачів.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення позивача, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, апеляційний суд
встановив:
У вересні 2005 року позивач звернувся в суд з вказаним позовом, в обгрунтування якого вказав, що 13 травня 2005 року він перерахував відповідачу 2652 грн. за виготовлення і монтаж в його квартирі вікна із склопластика. 19 травня 2005 року працівники відповідача змонтували вікно в його квартирі. Після виконання робіт працівники відповідача продемонстрували йому як відкривається і закривається вікно. У його присутності робітники відповідача не відкривали вікно на максимальну ширину і, таким чином, йому не була надана необхідна і достовірна Інформація про товар. Після , того як працівники відповідача пішли від нього, він намагався відкрити вікно на максимальну ширину і виявив, що конструкція вікна і застосований спосіб монтажу не дають можливості, відкрити вікно на всю ширину. Він терміново повідомив про це відповідача по телефону. Він неодноразово звертався до відповідача з проханням змінити конструкцію вікна і провести його перемонтаж, який дозволив би використовувати споживчі якості вікна у повній мірі. Але відповідач вимагає від нього оплатити повторне виготовлення I монтаж вікна. Він звертався до відповідача з відповідною претензією, яка відповідачем залишена без відповіді і задоволення в порушення Закону України „Про звернення громадян", тому у відшкодування моральної шкоди він просив стягнути з відповідача 1000 грн. У відповідності до вимог ч.З ст.690 ЦК України він просить стягнути з відповідача збитки в сумі 36 грн. 99 коп. - витрати по зберіганню недоброякісного віконного блоку, які складають 50% вартості квартирної плати за період з 1 червня-по 1 жовтня 2005 року. Оскільки вимогу про усунення недоліків товару він заявив у день монтажу вікна (19 травня 2005 року), то до 2 червня 2005 року включно недоліки підлягали усуненню. Неустойка за період з 3 червня по 1 жовтня 2005 року складає: 2652 грн. : 100% х 120 днів = 3182 грн. 40 коп. і ця сума підлягає стягненню з відповідача на його користь. У зв'язку з тим, що він не отримав повну і достовірну' інформацію про товар, неякісний монтаж вікна спричинили йому моральну шкоду, яку він оцінив у 2500 грн., враховуючи тривалість негативних наслідків порушення його прав споживача; час і зусилля, необхідні для поновлення його душевного стану; ступеня вини відповідача, а також з врахуванням принципів розумності, виваженості і справедливості. Крім цього, зобов'язати відповідача безкоштовно провести перемонтаж віконного блоку, змінивши його конструкцію; стягнути 36 грн. 99 коп. - витрати по зберіганню неякісного товару за період з 1 червня по 1 жовтня 2005 року (а.с.2-4).
Рішенням Ворошиловського районного суду міста Донецька від 29 червня 2006 року частково задоволено вказаний позов: відповідач зобов'язаний провести позивачу безоплатно перемонтаж віконного блоку, замінивши його конструкцію; з відповідача на користь позивача у відшкодування моральної шкоди стягнуто 500 грн.; на користь держави з відповідача стягнуто судовий збір в сумі 59 грн. 50 коп. і витрати на_ іяформаціоно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн. Цим рішенням встановлено, що позивач перерахував відповідачу 2652 грн. за виготовлення і монтаж у, його квартирі вікна з металопластику. 19 травня 2005 року працівники відповідача зробили монтаж вікна в квартирі позивача. Таким чином, між позивачем і відповідачем був укладений договір про виконання робіт (надання послуг); права споживача у разі порушення умов такого договору визначені у ст.10 Закону України „Про захист прав споживачів". Послуга позивачу була зроблена з недоліками, оскільки конструкція вікна і застосований спосіб його монтажу не дають можливості відкривати вікно на всю ширину, воно відкривається приблизно на 80%. Позивач не був попереджений про те, що при вказаній конфігурації, площі продукції, її розмірах вікно не буде відкриватися на всю ширину, а тільки на 80%. Таким чином, виконавець не надав споживачу своєчасно необхідну достовірну інформацію про товари (роботи, послуги) в доступній наочній формі, яка б забезпечувала б можливість компетентного і усвідомленого вибору. Тому суд прийшов до висновку про задоволення позову в частині безоплатного перемонтажу віконного блоку із заміною його конструкції. Не підлягають задоволенню вимоги позивача: про відшкодування витрат у зв'язку із зберіганням товару, від прийняття якого покупець відмовився з підстав ст..690 ЦК України, оскільки позивач прийняв товар; про сплату неустойки у розмірі 1% товару за кожен день прострочення відповідачем усунення' недоліків товару згідно ч.5 ст.709 ЦК України, оскільки письмову вимогу про усунення недоліків робіт позивач не заявив протягом 14 днів; про відшкодування моральної шкоди у зв'язку з порушенням Закону України „Про звернення громадян", оскільки відповідь на претензію позивача відповідачем була надана. На підставі ст..22 Закону України „Про захист прав споживачів" при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної шкоди; порушенням прав споживача. позивачу спричинена моральна шкода у розмірі 500 грн. При визначенні суми суд виходив з моральних переживань позивача у зв'язку з порушенням його права власності, втратою душевного спокою у зв'язку з незаконною відмовою задовольнити його обгрунтовані вимоги по усуненню недоліків товару; погіршення взаємостосунків в сім"ї (а.с.64-65).
В апеляційній скарзі відповідач ставить питання про скасування рішення Петровського районного суду міста Донецька від. 29 червня 2006 року і ухвалення по справі нового рішення про відмову у задоволенні позову через порушення судом норм матеріального і процесуального права. Суд не дав оцінки обставинам, які мають значення для справи, а саме поясненням свідків ОСОБА_2., ОСОБА_3. про те, що розміри продукції розраховувалися з урахуванням побажань позивача, за його індивідуальним замовленням і за вибраною ним конфігурацією; виготовлення продукції було проведено згідно затвердженій (підписаній) позивачем картою. об'єкта, в якій відображається конфігурація, площа продукції, її розміри і таке інше; позивач намагався зробити продукцію дешевшою і тому відмовився від пропозиції робітників відповідача щодо конфігурації продукції; відповідач повідомив позивача, що заказана позивачем конфігурація вікна не дає можливості відкривати вікно на 180%, а буде відкриватися на 85%, з чим позивач погодився. Позивач підписав акт приймання об'єкту, який свідчить про належну якість виконаних робіт. Не відповідає обставинам справи і висновок суду про ' задоволення позову в частині відшкодування моральної шкоди (а.с.71-73).
В судовому засіданні апеляційного суду позивач не визнав апеляційну скаргу і просив залишити без зміни рішення суду першої інстанції; представник відповідача в суд не з"явився, про час і місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, що підтверджується відповідною телеграмою відповідача; причина неявки представника відповідача апеляційним судом не може бути визнана поважною.
Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції - скасуванню з ухваленням по справі нового рішення про відмову в
задоволенні позову через наступне.
Згідно п.2 ч.1 ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими.
Суд першої інстанції правильно встановив, що між позивачем і відповідачем було , укладено договір на виконання робіт по виготовленню і наступному монтажу вікна із металошіастику в квартирі позивача АДРЕСА_1. -Ця обставина підтверджується як поясненнями сторін так і наданими сторонами доказами (а:С.37). 16 травня 2005 року згідно рахунку відповідача від 13 травня 2005 року НОМЕР_1 позивач перерахував відповідачу 2652 грн. - плату за виготовлення і монтаж в його квартирі вказаного вікна, що підтверджується рахунком і квитанцією (а.с.5, 6).
Задовольняючи позов в частині зобов'язання відповідача провести безоплатно перемонтаж віконного блоку в квартирі позивача, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не був попереджений відповідачем про те, „що при такій конфігурації, площі продукції, її розмірах, вікно не буде відкриватися на всю ширину, а тільки приблизно на 80%; тобто виконавцем своєчасно не надано споживачу необхідної інформації про товари (роботи, послуги) в доступній наочній формі, яка забезпечувала б можливість компетентного і усвідомленого вибору" (а.с.65). Але з таким висновком суду не можна погодитися через наступне.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст..626 ЦК України). Зміст договору становлять умови(пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст..628 ЦК України), Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст..629 ЦК України). Сторонами надана характеристика склопакету, з конфігурацією якого позивач був згоден, що підтверджується його підписом (а.с.37).
Згідно ст..837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Стаття 849 ЦК України передбачає права замовника під час виконання роботи, серед яких: замовник має право у будь-який час перевірити хід І якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника; замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувати йому збитки, завдані розірванням договору.
В судовому засіданні апеляційного суду позивач пояснив, що для нього дуже суттєвим було питання на яку ширину буде відкриватися виготовлене і змонтоване відповідачем вікно, оскільки він бажав, щоб вікно відкривалося на 180%; після того, як робітниками відповідача вікно було встановлене в його квартирі і продемонстровано, яким чином вікно відкривається, він підписав акт приймання об"єкту; після того, як робітників відповідача пішли, він перевірив на яку ширину відкривається вікно і впевнився, що вікно не відкривається на 180%; він одразу по телефону повідомив про це відповідача, а пізніше направив йому претензію.
Але доводи позивача про те, що лише після того, як працівників відповідача пішли, він впевнився, що виконана відповідачем робота не відповідає його вимогам, спростовується матеріалами справи. Згідно акту приймання об"єкту замовником від 24 травня 2005 року, підписаного позивачем, останній підтвердив, що спеціалісти відповідача провели монтаж виробу і позивач не має претензій до зовнішнього вигляду і якості виробу (а.с.38, 37). Сукупність наданих і досліджених судом доказів підтверджує,, що виготовлений і встановлений представниками відповідача в квартирі позивача склопакет повністю відповідав вимогам позивача, оскільки в іншому разі він не підписав би акт приймання об"єкту від 24 травня 2005 року. Суд не.може прийняти пояснення позивача про те, що лише після того, як працівники відповідача пішли із його квартири, він перевірив на яку ширину відкривається вікно, оскільки це питання для позивача було головним і він не міг підписати акт не впевнившись у виконанні його основної вимоги; акт позивачем підписаний без претензій.
У відповідності до вимог ст.ст.10, 11, 60 ЦПК України саме на сторони покладений обов'язок довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Враховуючи викладене в сукупності, апеляційний суд вважає, що позивачем не надано належних доказів того, що відповідачу він замовив виготовити вікно, яке б розкривалося на 180%, а не на 80%-85%, яке виготовив і змонтував відповідач в квартирі позивача. Тому апеляційний суд вважає, що вказаний позов не підлягає задоволенню у . повному обсязі, оскільки позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди, збитків випливають із основної позовної вимоги про зобов'язання провести перемонтаж віконного блоку, яка не підлягає задоволенню, і відповідно до вимог п.2 ч.І ст.309 ЦПК України рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового рішення про відмову у задоволенні вказаного позову у повному обсязі..
У відповідності до вимог ст.81 ЦПК України, постанови Кабінету Міністрів України „Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ та їх розмірів" від 21 грудня 2005 року №1258 з позивача на розрахунковий рахунок Апеляційного суду Донецької області підлягає стягненню 7 грн. 50 коп. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Керуючись ст.ст.303, 304, 307 ч.І п.2, 309 ч.І п.2, 313, 316, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд
ВИРІШИВ:
Апеляційну скаргу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче підприємство „Стеклопласт" задовольнити.
Рішення Ворошиловського районного суду міста Донецька від 29 червня 2006 року скасувати. . .
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову до Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче підприємство „Стеклопласт" про захист прав споживачів.
Стягнути з ОСОБА_1 7 грн. 50 коп. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи на розрахунковий рахунок 35228011000992 Апеляційного суду Донецької області; МФО банку 834016 в УДК в Донецькій області; ОКПО 02891428.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено у касаційному порядку шляхом подання скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.