Справа №10-184/06 p. Головуючий у І інстанції
Дячишин В.Ф.
Категорія - Ч.2.СТ.186 КК України Доповідач - Перетятько В.О.
УХВАЛА
судового засідання
23 листопада 2006 року апеляційний суд Львівської області в складі :
Головуючого - Перетятька В.О,
Суддів - Макарова Ю.М., Яременка О.Д.
З участю прокурора - Мотрука М.Ю.
захисника - ОСОБА_1 - ОСОБА_2
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові кримінальну справу за апеляційним поданням помічника прокурора Мотрука М.Ю. на постанову Франківського районного суду м.Львова від 10 листопада 2006 року.
Цією постановою відмовлено в задоволенні подання слідчого СВ Франківського РВ ЛМУ УМВСУ у Львівській області Мінінкової М.М. про продовження строку тримання під вартою до трьох місяців обвинуваченому ОСОБА_2 .
На постанову суду помічник прокурора Франківського району м.Львова Мотрук М.Ю., який брав участь у судовому засіданні по розгляду подання слідчого, подав апеляцію, в якій просить постанову Франківського районного суду м.Львова від 10.11.2006 року щодо ОСОБА_2 скасувати, а кримінальну справу за поданням слідчого СВ Франківського РВ УМВСУ у Львівській області Мінінкової М.М. про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_2 направити на новий судовий розгляд в суд першої інстанції.
В апеляції прокурор посилається на те, що рішення суду про відмову у задоволенні подання про продовження ОСОБА_2 строку тримання під вартою до трьох місяців є необгрунтованим, винесеним без врахування обставин вчиненого злочину, його суспільної небезпечності, тобто без врахування вимог ст.ст. 148, 150, 155 КПК України.
Посилання суду на те, що по справі відносно обвинуваченого виконані вимоги ст.ст. 217-220 КПК України прокурор вважає також безпідставними, оскільки це було зроблено 27.10.2006 року СВ Галицького РВ ЛМУ УМВСУ у Львівській області, а 08.11.2006 року вказану кримінальну справу прийнято до свого провадження та відновлено досудове слідство слідчим СВ Франківського РВ ЛМУ УМВСУ у Львівській області. В цей же день винесено постанову про об'єднання кримінальних справ № 141-0768 та № 144-0736 в одне провадження та присвоєно № 1440736.
Також суд не рахував, що ОСОБА_2 вчинив тяжкий злочин, пов'язаний з заволодінням чужого майна, а тому у слідства є підстави вважати, що ОСОБА_2 буде продовжувати злочинну діяльність, ухилятися від слідства та суду з метою уникнути кримінальної відповідальності та покарання за вчинений злочин.
Часткове визнання ОСОБА_2 своєї вини у вчиненні злочину і укриття ним від кримінальної відповідальності невстановленої слідством особи на ім'я ОСОБА_4, з якою обвинувачений вчиняв злочин, дає підстави вважати, що він перебуваючи на волі, буде перешкоджати встановленню істини по даній кримінальній справі.
Заслухавши доповідача, прокурора Мотрука М.Ю., який підтримав апеляцію, ОСОБА_2, захисника ОСОБА_1, які просять в апеляції відмовити, ознайомившись з матеріалами досудового слідства, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора задоволенню не підлягає.
ОСОБА_2 обвинувачується втому, що 04.09.2006 року близько 21.00 год. маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, за попередньою змовою в групі осіб з ОСОБА_3 та невстановленою слідством особою на ім'я ОСОБА_4, знаходячись АДРЕСА_1, відкрито заволодів мобільним телефоном ОСОБА_5, вартістю 400 грн., в якому знаходилась сім-карта вартістю 150 грн. та на рахунку, якої було 10 грн. Через кілька хвилин після цього ОСОБА_2 разом з ОСОБА_4 та невстановленою особою на ім'я ОСОБА_4 відвели ОСОБА_5 АДРЕСА_2, де заволоділи цифровим фотоапаратом останнього вартістю 850 грн., в якому були флеш-картка вартістю 30 грн. та запасний акумулятор вартістю ЗО грн. Таким чином, злочинними діями потерпілому заподіяно збитків на загальну суму 1470 грн, тобто вчинив злочин передбачений ч.2 ст.186 КК України.
Перевіркою матеріалів досудового слідства встановлено, що рішення суду про відмову у задоволенні подання слідчого про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_2 до трьох місяців грунтується на законних підставах і вирішено відповідно до вимог ст.ст. 148, 150, 155, 165-3 КПК України.
В постанові про відмову в задоволенні подання слідчого, суд першої інстанції правильно зазначив, що по справі відносно ОСОБА_2 проведені всі необхідні слідчі дії, виконані вимоги ст.ст. 217-220 КПК України, для направлення справи прокурору для затвердження обвинувального висновку. Посилання прокурора, на те що дана справа об'єднана з іншою кримінальної справою, по якій ще ведеться досудове слідство, часткове визнання обвинуваченим своєї вини та невстановлення досудовим слідством протягом двох місяців особи на ім'я ОСОБА_4, з якою обвинувачений вчиняв злочин, не дає достатніх і обгрунтованих підстав вважати, що він перебуваючи на волі, буде перешкоджати встановленню істини по справі.
Хоча ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, санкція статті якого передбачає позбавлення волі строком від 4 до 6 років, підстав вважати, що останній буде ухилятися від слідства та суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності та покарання за вчинений ним злочин,судом не знайдено.
Крім цього з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 є неповнолітнім, позитивно характеризується, має постійне місце проживання, раніше не судимий, а тому немає підстав вважати, що у випадку перебування на волі, він буде ухилятися від слідства та суду і перешкоджати встановленню істини по справі, що є підставою для зміни запобіжного заходу на більш м'який.
Враховуючи наведене, доводи прокурора, приведені в апеляції не можуть бути підставою для скасування постанови районного суду.
Керуючись ст.ст.365, 366, 382 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію помічника прокурора Франківського району м.Львова Мотрука М.Ю. залишити без задоволення. Постанову Франківського районного суду м.Львова від 10 листопада 2006 року про відмову в продовженні строку тримання під вартою ОСОБА_2 до трьох місяців - залишити без змін.