Справа № 22-ц 2539/2006                Головуючий в 1 інстанції Волчка А.Я.

Категорія 42                                     Доповідач у II інстанції Заріцька А.О.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2006 року колегія судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого   Назарчука Р.А..,

суддів Заріцької А.О., Приходька К.П.,

при секретарі Шешко О.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу представника ліквідаційної комісії Національної академії державної податкової служби України на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 червня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Національної Академії державної податкової служби України, виконавчого комітету Ірпінської міської ради про визнання фактичного проживання у квартирі на умовах договору найму, визнання частково незаконним рішення виконкому Ірпінської міської ради, визнання недійсним службового ордера, спонукання до укладення договору найму житлового приміщення;

та за позовом Національної Академії державної податкової служби України до ОСОБА_1 про визнання таким, що втратив право користуватися жилим приміщенням -

ВСТАНОВИЛА:

В апеляційній скарзі представник ліквідаційної комісії Національної академії державної податкової служби України Ракоц А.В. ставить питання про скасування рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від ЗО червня 2006 року, яким частково задоволено позов ОСОБА_1 до Національної Академії державної податкової служби України та виконавчого комітету Ірпінської міської ради про визнання частково недійсними рішень Ірпінської міської ради від 15 травня та 26 червня 2001 року; про визнання фактичного проживання у квартирі АДРЕСА_1 на умовах договору найму; зобов'язання укладення договору найму житлового приміщення.

Апеляційну скаргу обґрунтовує доводами про те, що суд ухвалив рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповно дослідив і неналежно оцінив зібрані по справі докази.

Розглянувши справу у межах доводів апеляційної скарги колегія суддів підстав для її задоволення не встановила.

Порядок надання і користування службовим жилим приміщенням врегульовується відповідно до глави З ЖК України та Положенням про порядок надання службових жилих приміщень і користування     ними в Українській РСР, затвердженим постановою Ради Міністрів УРСР від 4 лютого 1988 року № 37.

Службові жилі приміщення призначаються для заселення громадянами, які у зв'язку з характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу від нього. Перелік категорій робітників, яким може бути надано службові жилі приміщення, встановлюється законодавством (ст. 118, 119 ЖК України).

Судом першої інстанції встановлено, що наказом НОМЕР_1 по Академії державної податкової служби України від 29 грудня 2000 року полковника міліції, доктора юридичних наук, професора ОСОБА_1 було призначено на посаду заступника проректора з наукової роботи по податковій міліції АДПС України. (т.2 а.с.7)

5 січня 2001 року на спільному засіданні ректорату та профспілкового комітету Академії було вирішено надати ОСОБА_1 разом з матір'ю ОСОБА_2 трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1. (т.2 а.с. 10-17)

Рішенням Ірпінської міської ради від 15 травня 2001 року вказана квартира, серед інших 44 квартир, визнана службовою і закріплена за Академією державної податкової служби України. Рішенням Ірпінської міської ради від 26 червня 2001 року затверджено рішення спільного засіданні ректорату та профспілкового комітету Академії від 5 січня 2001 року про надання квартири, вирішено видати службовий ордер і зняти ОСОБА_1 з квартирного обліку. (т.2 а.с. 18-22)

Ордер ОСОБА_1 отримав 10 липня 2001 року. (т.2 а.с. 23) З довідки Академії НОМЕР_2 та інших матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у спірній квартирі проживали з 5 січня 2001 року. (т. 2 а.с. 24, 91)

Із змісту постанови КМУ від 12 вересня 1997 року № 1006 „Про доповнення до Переліку категорій працівників, яким може бути надано службові жилі приміщення", вбачається, що Перелік доповнено пунктом 35 „Службові особи органів державної податкової служби", проте позивач до категорії працівників, яким, відповідно до Переліку (в тому числі і п.35) могло бути надано службове жиле приміщення, не відносився.

Достатньо повно з'ясувавши обставини справи суд дав належну правову оцінку встановленому і обґрунтовано прийшов до висновку про те, що надання позивачеві у січні 2001 року квартири АДРЕСА_1 не було пов'язано із зайняття ним посади, що входить до Переліку категорій працівників, яким може бути надано службові жилі приміщення, а обумовлювалося потребою в забезпеченні житлом особи, прийнятої на посаду заступника проректора з наукової роботи по податковій міліції АДПС України і наявності такого житла у відповідача.

Відповідно до п. 17 Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській РСР, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 4 лютого 1988 року № 37, перед винесенням рішення про надання службового жилого приміщення адміністрація підприємства, установи, організації зобов'язана роз'яснити працівникові особливості договору найму зазначеного приміщення.

Відсутність такого роз'яснення та фактичні обставини виконання сторонами умов договору найму жилого приміщення на загальних підставах також свідчили про надання житла, що не було службовим.

За таких обставин включення фактично заселеної квартири НОМЕР_3 до переліку інших квартир у будинку АДРЕСА_1, яким було надано статус службових, суд обґрунтовано визнав помилковим, а рішення Ірпінської міської ради з цього приводу неправомірними.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і посилань на обставини, які б свідчили про незаконність рішення суду, не містять.

З матеріалів справи також вбачається, що 29 травня 2003 року Академія державної податкової служби України звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання таким, що втратив право користуватися жилим приміщенням, який ухвалою Києво-Святошинського районного суду від 4 вересня 2003 року було об'єднано з позовом ОСОБА_1 в одне провадження.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду від ЗО червня 2006 року провадження у справі в частині позову Академії державної податкової служби України закрите з підстав передбачених ч. 7 ст. 205 ЦПК України -через ліквідацію позивача.

Указана ухвала оскаржується окремо.

Керуючись ст.ст. 209, 218, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника ліквідаційної комісії Національної академії державної податкової служби України відхилити.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 червня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.