Справа № 22-а-501/2006         Головуючий в 1 інстанції Денисенко Н.О.

Категорія 26                                     Доповідач у II інстанції Заріцька А.О.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2006 року   колегія судової палати   в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого  Назарчука Р.А.,

суддів Заріцької А.О., Приходька К.П.,

при секретарі Шешко О.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Згурівського районного суду Київської області від 13 лютого 2006 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до прокуратури Згурівського району Київської області, відділення державного казначейства в Згурівському районі Київської області та Державного Казначейства України про стягнення моральної шкоди,-

ВСТАНОВИЛА:

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 ставить питання про скасування постанови Згурівського районного суду Київської області від 13 лютого 2006 року, якою йому відмовлено в позові до прокуратури Згурівського району Київської області, прокуратури Київської області, відділення державного казначейства у Згурівському районі, Державного Казначейства України про стягнення моральної шкоди.

Апеляційну скаргу обґрунтовував доводами про те, що суд прийняв завідомо неправдиве рішення, оскільки не прийняв до уваги його переконливих доводів і доказів щодо неналежного виконання працівниками прокуратури своїх обов'язків, висновки суду не ґрунтуються на матеріалах справи, окремі з них зроблені без належного з'ясування обставин справи і відповідної правової оцінки доказів.

Просив ухвалити нову постанову, якою задовольнити його позовні вимоги.

Розглянувши адміністративну справу в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів підстав для її задоволення не встановила.

З матеріалів справи вбачається, що позивач вважав неправомірною бездіяльність прокуратури Згурівського району і прокуратури Київської області по перевірці його заяв про неправомірні дії та бездіяльність працівників відділу ДВС  Згурівського районного управління юстиції по виконанню рішення суду, яким на його користь з ОСОБА_2 було стягнуто 4 736 грн. 50 коп., та щодо перевірки його заяв відносно начальника відділу земельних ресурсів Згурівського району ОСОБА_3.

Посилався на те що бездіяльністю прокуратури йому заподіяна моральна шкода у розмірі 250 000 грн., після уточнення своїх вимог позивач вважав, що нанесена йому бездіяльністю прокуратури моральна шкода може бути компенсована лише стягненням з державного казначейства 1 000 000 000 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що органи прокуратури за зверненнями позивача ОСОБА_1 діяли відповідно до вимог ст.ст. 7, 20 Закону України „Про звернення громадян", ст.ст. 4, 5, 12, 19 Закону України „Про прокуратуру" та в межах, визначених кримінально-процесуальним законодавством.

При цьому судом першої інстанції, з метою об'єктивного встановлення обставин справи, крім пояснень сторін та їх представників, було досліджено виконавче провадження по виконанню рішення на користь позивача, цивільні справи суду 2001, 2003, 1004, 2005 роки, які мали відношення до обставин, що перевірялися судом, справи за скаргами позивача на постанови прокуратури Згурівського району від 14 серпня 2004 року та від 29 квітня 2005 року про відмову в порушені кримінальної справи про зловживання службовим становищем та вимагання хабара начальником відділу земельних ресурсів Згурівського району ОСОБА_3, і на постанову прокуратури Згурівського району від 17 червня 2005 року про відмову в порушені кримінальної справи щодо службових осіб відділу ДВС Згурівського районного управління юстиції, відмовні матеріали прокуратури, книги реєстрації заяв і повідомлень про злочини, які надійшли до прокуратури Згурівського району та книги вихідної кореспонденції прокуратури Згурівського району, медичну картку позивача.

Достатньо повно з'ясувавши обставини справи суд дав встановленому належну правову оцінку і обґрунтовано прийшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимог позивача.

Дії органів прокуратури пов'язані з вирішенням питань про порушення чи відмову в порушенні кримінальних справ оскаржуються у порядку встановленому кримінально-процесуальним законодавством України. З матеріалів справи вбачається, що позивач у такому порядку оскаржував постанови прокуратури про відмову в порушенні кримінальних справ, його скарги задовольнялися, проте відшкодування шкоди у таких випадках законом не передбачено.

Відповідальність органів прокуратури за шкоду, завдану громадянинові незаконними діями передбачена спеціальним законом і лише у передбачених ним випадках.

Колегія суддів також враховує, що у спірних правовідносинах органи прокуратури  діяли не як суб'єкти владних повноважень.

Колегія суддів вважає, що позивач не довів своїх вимог щодо заподіяння йому прокуратурою Згурівського району та прокуратурою Київської області, моральної шкоди і знаходить правильною постанову суду про   відмову в задоволенні його позову.

Апеляційна скарга постанови суду не спростовує і посилань на обставини, які б об'єктивно свідчили про незаконність судового рішення, не містить.

Оскільки рішення суду відповідає матеріалам справи, прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального закону підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 200, 206 КАС України, колегія суддів,-

УХВАЛ ИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Постанову Згурівського   районного суду Київської області від 13 лютого 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і протягом одного місяця може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України відповідно до ст. 160, ч.2 ст. 212 КАС України.