Справа №0907/2-5626/2011

Провадження №22ц/779/524/2013

Категорія 24

Головуючий у 1 інстанції Бойчук О.В.

Суддя-доповідач Шалаута Г.І.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2013 року м.Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючої-судді: Шалаути Г.І.,

суддів: Девляшевського В.А., Горблянського Я.Д.,

секретаря: Сем'янчук С.Й.,

з участю сторін: апелянта ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3-ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до Департаменту соціальної політики Івано-Франківської обласної державної адміністрації, ОСОБА_3, ОСОБА_5 про стягнення оплати за надані послуги та понесені витрати згідно умов договору про надання послуг, відшкодування завданих збитків та моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Івано-Франківської міського суду від 30 листопада 2012 року, -

встановила:

В квітні 2011 року ОСОБА_2 звернувся в суд з вказаним позовом, посилаючись на те, що18 квітня 2007 року Головне управління праці та соціального захисту населення Івано-Франківської обласної державної адміністрації (пізніше перейменоване у Департамент соціальної політики обласної державної адміністрації) уклало з ним договір №4807-RЗ-09 від 18.04.07 року по наданню послуг в рамках Проекту Світового Банку "Удосконалення системи соціальної допомоги", що фінансувалися за рахунок коштів цього банку.

Згідно умов договору в його обов'язки як консультанта за цим договором входило надавати послуги, визначені в додатку "А" "Коло повноважень і сфера послуг", який є невід'ємною частиною договору, зокрема, виконувати завдання по наданню допомоги місцевим управлінням у проведенні закупівель в рамках проекту згідно посібника з виконання проекту "Удосконалення системи соціальної допомоги", затвердженого наказом Мінпраці та соціальної політики України №101 від 03.04.2006 року, забезпечувати координацію заходів по проведенню ремонтних робіт приміщень управлінь на місцях, постачання та встановлення в них офісного обладнання, меблів, проводити навчання персоналу, підготувати рекомендації щодо адаптації єдиної технології прийому громадян, які звертаються за призначенням всіх видів соціальної допомоги та інших зобов'язань, визначених в додатку "А" до договору. Згідно умов договору відповідач зобов'язався оплачувати послуги консультанта. Згідно додатку "В" до договору у зобов'язання консультанта входило представляти щомісячні звіти відповідачу та Мінпраці про виконану роботу, прийняття яких є підставою для оплати послуг, а також надавати аналітичні довідки щодо процесу впровадження єдиної технології прийому громадян із зазначенням недоліків та можливих шляхів їх усунення.

Оплата за виконану роботу проводилася згідно розцінок, визначених у додатку "С" до договору. Ставка консультанта" - позивача за місяць, починаючи з травня 2009 року, складала 5476 грн. та відшкодування на місцеві поїздки не більше 2000 грн., телефонні витрати не більше 400 гривень та на канцелярські витрати не більше 150 гривень.

Позивач зазначає, що ним на виконання умов договору надавались кваліфіковані послуги, про що свідчить подяка Міністерства праці та соціальної політики оголошена йому у листопаді 2008 року. В липні 2009 року договір з ним відповідач пролонгував, зобов'язання по наданню послуг, згідно об'єму, визначеного у додатку «А» до договору він виконував, однак, відповідач в період з вересня 2009 року до кінця дії договору - 30 квітня 2010 року у зв'язку з критикою ним корупційних дій керівника відповідача - ОСОБА_5, відмовився приймати у нього звіти за виконану роботу, проводити оплату наданих послуг та відшкодувати понесені витрати, посилала йому різні, не конкретні відписки щодо неякісних послуг, про відсутність підтверджуючих документів, не зазначаючи, які саме недоліки в роботі він допустив та які документи слід додати. Копії не прийнятих відповідачем звітів ним були направлені в Мінпраці.

Як з'ясувалось в подальшому, відповідач, у грудні 2009 року звернувся до Міністерства праці та соціальної політики із пропозицією не оплачувати позивачу вартість наданих послуг і не відшкодовувати понесені витрати, з якою Міністерство в листі №1414/0/-15-09-04 від 22 грудня 2009 року не погодилось, оскільки договір не було розірвано та запропонувало врегулювати фінансові питання з позивачем в рамках договору та додатків до нього, однак ці питання так і не було вирішено.

Всього відповідач заборгував йому за період з з 1 вересня 2009 року по 30.04.2010 року 49196 грн., згідно розцінок, визначених в додатку "С" до договору, що складається із оплати вартості наданих послуг за вісім місяців з розрахунку по 5476 грн. за місяць та відшкодування витрат, згідно підтверджуючих документів в сумі - 5388 грн., які позивач просив стягнути з відповідача.

Крім неоплати наданих послуг та витрат, позивач просив стягнути з відповідача завдані йому збитки в сумі 19331 грн., що складаються з 5285 грн. інфляційних втрат за вказаний період, 9000 грн., які позивач позичив з метою продовження надання якісних послуг і виконання договору, для повернення яких продав ноутбук та мобільний телефон; та з 4746 грн. вартості рекомендованої санаторної путівки в санаторій Черче, яку не зміг придбати через відсутність коштів; 300 грн. вартості поїздки на нараду до першого заступника Міністра праці та соціальної політики.

Також позивач заявив вимогу про стягнення моральної шкоди, яку він оцінює у 25000 грн., обґрунтовуючи тим, що він, маючи нагороду за сумлінне та якісне надання послуг з Мінпраці в рамках проекту, будучи інвалідом другої групи за станом здоров'я, переживав хвилювання через припинення йому оплати за виконану роботу, переніс моральне переживання, відчував приниження через упередженість до нього з боку керівника відповідача ОСОБА_5, викликане справедливою критикою позивача її несумлінних дій по проведенню тендеру на виготовлення проектно-кошторисної документації на ремонти приміщень місцевих управлінь, позичав кошти для продовження виконання роботи по договору та будучи письменником, через протиправну поведінку відповідача, що виявилась у неоплаті наданих послуг, не зміг вчасно видати підготовлені до друку дві книжки новел, оповідань та повістей і змушений був обмежитись циклом читання своїх творів через радіомовну компанію. Просив стягнути з відповідача 49196 грн. оплати за умовами договору, 19331 грн. збитків заподіяних внаслідок невиконання договору та 25000 грн. моральної шкоди.

Рішенням Івано-Франківської міського суду від 30 листопада 2012 року в позові ОСОБА_2 відмовлено.

На зазначене рішення позивач подав апеляційну скаргу, в якій зіслався на неповне з'ясування судом обставин справи, не надання оцінки зібраним по справі доказам, невідповідність висновків суду обставинам справи. Просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким позов задовольнити.

Заслухавши сторін, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, колегія суддів знаходить апеляційну скаргу обґрунтованою, такою, що підлягає задоволенню в частині вимог про стягнення оплати за надані послуги та проведені витрати за період з 01.09.2009 року по 30.04.2010 року згідно укладеного договору, а також інфляційних втрат, спричинених неоплатою таких послуг та витрат та частковому задоволенню в частині вимог про стягнення моральної шкоди в розмірі 2000 грн., а рішення суду першої інстанції вважає таким, що не відповідає вимогам ст.213-214 ЦПК України та підлягає скасуванню скасуванню з постановленням нового рішення про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.

Відмовляючи позивачу у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач належним чином не виконував своїх обов'язків за договором, згідно вимог п.1 якого позивач, діючи за договором як консультант повинен був подавати клієнту - Головному управлінню праці та соціального захисту населення Івано-Франківської ОДА щомісячний звіт про виконану роботу, який відповідно до додатку "В" договору, а також відповідно до підпункту 4 п.3 роз'яснень Мінпраці від 18.05.07 року повинен містити інформацію про виконання управліннями на місцях затверджених заходів з впровадженням єдиної технології прийому громадян, а також надавати аналітичні довідки щодо процесу впровадження такої технології. Суд зробив висновок про те, що подані консультантом звіти за період з вересня 2009 року по лютий 2010 року не відповідають вимогам додатку "В" до договору, що зазначена вище інформація не була відображена в них, що є істотним порушенням договору, а тому відповідач правомірно не провів оплату консультанту за такі послуги. Також суд з цих підстав відмовив у задоволенні інших заявлених вимог позивачу.

Проте з такими висновками суду погодитися не можна.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення , яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Однак, рішення суду першої інстанції не відповідає зазначеним вимогам.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд допустив порушення норм процесуального права: неповно, невсесторонньо дослідив обставини справи, не дав оцінки представленим суду доказам та зробив висновки, які не відповідають обставинам справи.

Відповідно до змісту п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення або неправильне застосування судом норм матеріального або процесуального права.

Колегією суддів з'ясовано, що Головне управління праці та соціального захисту населення Івано-Франківської облдержадміністрації та ОСОБА_2 уклали договір №4807-RЗ-09 від 18.04.07 року з кординотором виконання заходів проекту на місцевому рівні. Згідно п.1 договору консультант повинен надавати послуги, визначені в додатку "А" "Коло повноважень і сфера послуг", який є невід'ємною частиною договору в рамках Проекту "Удосконалення системи соціальної допомоги"("проект"). Консультант повинен забезпечити подання звітів, зазначених у додатку "В" "звітні зобов'язання" консультанта в межах часу зазначеного в додатку(щомісячно) та надати працівників, як зазначено в додатку "С" "оцінка вартості послуг", список працівників та таблиця ставок оплати послуг надається. Клієнт повинен відшкодувати консультантові витрати на умовах, зазначених в додатку "С" (витрати на ділові поїздки, на проїзд та проживання, на канцелярські товари та офісні витратні матеріали, телефонні витрати, в тому числі витрати мобільного зв'язку, інтернет. Оплата послуг повинна бути здійснена в українських гривнях не пізніше, ніж через 20 днів після прийняття клієнтом щомісячного звіту консультанта про діяльність протягом місяця, що оформляється відповідним звітом. Платежі за договором здійснюються в межах сум, визначених в Додатку "С" до договору за рахунок коштів позики МБРР (спеціальний фонд державного бюджету КПКВ2501630) відповідно до угоди про позику 4807 від 28.11.2005 року. Консультант повинен точно вести облік даних і рахунків стосовно послуг, які ясно визначатимуть всі рахунки до сплати та витрати. Клієнт залишає за собою право перевірки даних консультанта, які мають відношення до сум до сплати за цим договором протягом строку його дії або будь-якого його продовження та протягом 3-х місяців після закінчення його дії самостійно або через аудиторську компанію з доброю репутацією - передбачено здачу щомісячного звіту консультантом про виконану роботу: надані послуги та проведені витрати.

Зі змісту договору та поправки №1(а.с.101, т.1) поправки №2 до нього(а.с.106) вбачається, що договір діяв з 18.04.2007 року до 30.04.2010 року.

З розпорядження Івано-Франківської облдержадміністрації від 23.04.2012 року №274 вбачається, що відповідно до Постанови Кабміну від 12.03.2005 року №179 та на виконання доручення Президента України від 06.04.2012 року у структурі облдержадміністрації відбулися реорганізаційні зміни - перейменовано юридичну особу-головне управління праці та соціального захисту населення обласної держадміністрації у департамент соціальної політики обласної державної адміністрації, який є належним відповідачем у справі.

В додатку "А" до договору (а.с.93-95) в розділі 3 визначено перелік послуг, які повинен надавати консультант, серед яких є така послуга як розробка графіків виконання заходів щодо впровадженням єдиної технології прийому громадян у кожному з управлінь на місцях. Отже, у звіті за оспорюваний період консультант не мав надавати інформацію про виконання управліннями на місцях затверджених заходів з впровадженням єдиної технології прийому громадян, на неподання якої зіслався суд першої інстанції та розцінив такі дії як неякісне надання послуг клієнтові позивачем, через що повважав, що управління правомірно не провело позивачу, не перевіривши по договору чи входила така послуга у перелік тих, які позивач мав надавати клієнтові.

Суд не дав оцінки письмовим відповідям керівника відповідача ОСОБА_5 (а.с.167, 168, 169) про причини не приймання нею поданих звітів позивачем за оспорюваний період, в яких відсутнє посилання на те, що звіт не прийнято через не подачу аналітичних довідок, а лише зазначено через неякісні послуги, через неналежно надані, без зазначення в чому полягає така неякісність чи що належало доопрацювати.

Також суд не дав оцінки листу - клопотанню ОСОБА_5 до Мінпраці (а.с.227, т.1) про наявність на 16.12.2009 року залишку асигнувань по проекту по 907 групі за КПКВ в сумі 40515,39 грн., через не підписання управлінням актів виконаних робіт консультантом МБРР за вересень-листопад 2009 року із-за надання ним послуг не в повному обсязі та не належним чином, та просила зробити перерозподіл залишку цих коштів на інші цілі та не дав оцінки відповіді Міністерства праці та соціальної політики (а.с.119, т.1) про те, що такий перерозподіл коштів може бути зроблено при поданні підтверджуючих документів щодо припинення з ним договору, який оформляється Актом про припинення дії договору, підписаним обома сторонами.

Оскільки представником відповідача та третіми особами ОСОБА_5. та ОСОБА_3 не представлено доказів про припинення з позивачем договору та не розірвано з ним договору в судовому порядку,то вимоги позивача про проведення оплати за надані послуги та витрати, понесені на виконання послуг згідно умов договору, а також вимоги про стягнення інфляційних втрат через непроведення оплати послуг та витрат підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог норми ст.526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору, вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох чи більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Ст.631 ЦК України передбачено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконувати свої обов'язки відповідно до договору.

Ст.651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Оскільки розмір оплати послуг консультанта визначений договором, додатком "С" до договору, який є його невід'ємною частиною(а.с.111-118), слід стягнути з відповідача в користь позивача заборгованість з неоплачених послуг та витрат за період з 1 вересня 2009 року по 30.04.2010 року в сумі 49196 грн., виходячи з розрахунку 5476 грн.(оплата за місяць консультанта) х 8 місяців = 43808 грн. та відшкодування витрат, згідно підтверджуючих документів та доданих звітів(а.с.9-35 т.1): за вересень 2009 року - 1253 грн.+за жовтень 2009 року 622 грн. + за листопад - 2009 року 1130 грн. + за грудень 2009 року - 580 грн. + за січень 2010 року - 400 грн. + за лютий 2010 року - 606 грн. + за березень 2010 року - 120 грн. + за квітень 2010 року - 677 грн., а всього - 5388 грн., в загальному сума заборгованості становитиме: 43808+5388=49196.

Оскільки зазначена сума вчасно невиплачена позивачу, то з відповідача слід стягнути в користь позивача інфляційні втрати, враховуючи довідку Головного управління статистики в Івано-Франківській області про індекс інфляції споживчого ринку України за 2009-2011 роки із зазначенням відповідного коефіцієнта у відсотках до попереднього місяця, за таким розрахунком:

за вересень 2009 року-5476 грн.(оплата послуг)+1253(витрати)=6749 (+ інфляційні втрати 1143 грн.) =7842 грн.,

за жовтень 2009 року-5476 грн.+622 грн. =6098(+інфляційні втрати 972 грн.)=7070 грн.,

за листопад 2009 року 5476 грн.+1130 грн.=6606 грн.(+970 грн. інфляційні втрати) = 7576 грн.

за грудень 2009 року - 5476 грн.+580 грн.=6056 грн.(+інфляційні втрати 827 грн.) = 6883 грн.

за січень 2010 року-5476 грн.+400 грн.=5876 грн.(+інфляційні втрати 684 грн. ) = 6560 грн.

за лютий 2010 року - 5476 грн.+606 грн.=6082 грн.(+інфляційні втрати 581 грн.) =6663грн.

за березень 2010 року-5476 грн.+120 грн.=5596 грн.(+інфляційні втрати 480 грн.)=6076 грн.

за квітень 2010 року-5476 грн.+677 грн.=6153 грн.(+інфляційні втрати 548 грн.)=6701 грн.

Загальна сума інфляції із вищенаведених сум за вказаний період на 30.11.2012 року склала(1143 грн. + 972 грн. + 970 грн. + 827 грн. +684 грн. +581 грн. + 480 грн. + 548 грн. = 6205 грн.

Підлягає частковому задоволенню вимога про стягнення моральної шкоди, виходячи з наступного. Колегією суддів встановлено, що позивач, сумлінно та якісно надавав послуги згідно умов договору, про що засвідчує грамота від Мінпраці, що є в матеріалах справи та листи Мінпраці від 10.07.2008 року(а.с.198) про те, що за результатами роботи Івано-Франківська область вийшла на третє місце в Україні по впровадженню єдиної технології, а також той факт, що після закінчення дії оспорюваного договору, нове керівництво відповідача заключило договір з позивачем про надання послуг на 2011 рік. Встановлено, що відповідач ОСОБА_5 - тимчасово виконуюча обов'язки начальника Головного управління праці та соціального захисту населення Івано-Франківської обласної державної адміністрації, умисно не приймала звіти від позивача за опорюваний ним період з надуманих причин, що підтверджується її формальними відписками (а.с.163-167), про неякісність послуг, надання послуг не в повному об'ємі, без підтверджуючих документів, які не містять конкретних недоліків та вказівки і часу на їх усунення, крім того ОСОБА_5 бажала використати кошти, виділені Світовим банком на оплату послуг за договором на інші цілі, про що просила погодження в Мінпраці, яке в письмовій формі зобов'язало її надати акт про розірвання угоди за згодою сторін або врегулювати спір, провівши оплату позивачу за виконану роботу, однак внаслідок бездіяльності нею не вчинено відповідних дій, що спричинило моральну шкоду позивачу, який будучи інвалідом другої групи за станом здоров'я, перебував у пригніченому емоційному стані, хвилювався, переніс моральні страждання через безпідставне припинення йому оплати за виконану роботу при наявності коштів, виділених по проекту міжнародним банком на оплату таких послуг.

Враховуючи ступінь тяжкості перенесених моральних страждань та їх тривалість, затрату часу на поїздки до Міністерства праці для вирішення питань оплати за виконану роботу, а також вину відповідача у спричиненні позивачу моральної шкоди неправомірною бездіяльністю в особі тимчасово виконуючої обов'язки начальника Головного управління праці та соціального захисту населення Івано-Франківської обласної державної адміністрації - ОСОБА_5 та свідоме ухилення її від виконання зобов'язань по договору, колегія суддів приходить до висновку, що з відповідача в користь позивача слід стягнути 2000 грн. моральної шкоди.

Відповідно до ст.ст.55, 56 Конституції України та норми ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана громадянам незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових чи службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень підлягає відшкодуванню при доведеності факту її заподіяння та вини зазначених органів чи осіб у заподіянні такої шкоди.

В задоволенні решти вимог позивачу слід відмовити за недоведеністю.

На підставі ст.ст.55, 56 Конституції України, ст.ст.526, 626, 631, 651 ЦК України, керуючись ст.ст.307, 309, 313, 314, 316, 317, 319, 323-325 ЦПК України, колегія суддів, -

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Івано-Франківської міського суду від 30 листопада 2012 року скасувати.

Ухвалити нове рішення. Позов ОСОБА_2 до Департаменту соціальної політики Івано-Франківської обласної державної адміністрації про стягнення оплати за надані послуги та понесені витрати згідно умов договору №4807- R3-09 від 18.04.2007 року, завданих збитків та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Департаменту соціальної політики Івано-Франківської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_2(адреса проживання: АДРЕСА_1) 49196 грн. оплати за надані послуги та понесені витрати на виконання послуг за період з 01.09.2009 року по 30.04.2010 року згідно договору №4807-R3-09 від 18.04.2007 року та поправок до цього договору №1 від 27.06.2008 року та №2 від 01.07.2009 року, укладених між Головним управлінням праці та соціального захисту населення та ОСОБА_2, та 6205 грн. інфляційних втрат.

Стягнути з Департаменту соціальної політики Івано-Франківської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_2 2000 грн. моральної шкоди.

В решті заявлених вимог відмовити.

Стягнути з Департаменту соціальної політики Івано-Франківської обласної державної адміністрації в дохід держави 554 грн. судового збору.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту набрання законної сили.

Судді Г.І.Шалаута

В.А.Девляшевський

Я.Д.Горблянський