Справа №22ц-2659 2006 p.                               Головуючий у 1 інстанції Закаблук О.В.

Категорія 16                                                           Доповідач Антоненко В.І.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17   листопада     2006   року   колегія   суддів   судової   палати   у   цивільних   справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого Антоненко В.І., суддів: Поліщука М.А.., Тракало В.В., при секретарі Колесник Н.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні у м.Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ржищівського міського суду Київської області від 9 червня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів,-

встановила:

У квітні 2006 року ОСОБА_2 звернувся до суду з зазначеним позовом. посилаючись на те, що 24 січня 2006 року він позичив відповідачу 1500 грн. строком до 24 травня 2006 року. Договір позики був укладений у простій письмовій формі. Оскільки відповідач борг не повернув, позивач просив стягнути на його користь з відповідача 1500 грн. боргу та судові витрати по справі.

Рішенням Ржищівського міського суду від 9 червня 2006 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та неповне з'ясування обставин справи.

Апеляційна скарга не підлягає   задоволенню з таких підстав.

По справі встановлено, що 24 січня 2006 року сторони уклали у простій письмовій формі договір позики, відповідно до якого позивач позичив відповідачу 1500 грн. строком до 24 травня 2006 року.

Ухвалюючи рішення про стягнення з відповідача на користь позивача 1500 грн. боргу за договором позики, суд виходив з положень ст.ст. 1046-1051 ЦК України та боргового документа, складеного відповідачем, який надав позивач, і який підтверджує укладення договору позики на вказану суму.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права і не вбачає підстав до його скасування.

Доводи відповідача про безгрошовість боргового документа не приймаються до уваги відповідно до положень ст. ст. 545,1051 ЦК України, оскільки борговий документ наданий позивачем і не спростований відповідачем.

Керуючись ст.ст.308,315 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Ржищівського міського суду від 9 червня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.