21.02.2013

Апеляційний суд міста Севастополя

Справа № 22ц/797/42/2013р. Головуючий у першій

Інстанції Бессараб Л.М.

Категорія 46 Доповідач у апеляційної

інстанції Єфімова В.О.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2013 року колегія судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста Севастополя в складі:

головуючого: Єфімової В.О.,

суддів: Клочка В.П., Сундукова В.М.,

при секретарі: Марушевській Т.В.,

за участю: представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_4, представника відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_7 на рішення Гагарінського районного суду м.Севастополя від 18 квітня 2012 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_5 про розподіл сумісного майна,

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2008 року ОСОБА_7 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5, у якому просив визнати спільним сумісним майном подружжя автомобіль «Газ-2705222», державний номер НОМЕР_1, автомобіль «Камаз», державний номер НОМЕР_2, автомобіль «Mazda-3», державний номер НОМЕР_3, автомобіль «КамАЗ-53212», державний номер НОМЕР_4,холодильник «Самсунг» вартістю 2 000 грн.,холодильник вартістю 2 000 грн., рідкокристалічний телевізор «Філіпс» вартістю 20 000 грн.,телевізор «Тошиба» вартістю 2 000 грн., пральну машину «Індезіт» вартістю 1 500 грн., мікрохвильову піч «Самсунг» вартістю 1 500 грн., шкіряний м'який кут вартістю 30 000 грн., диван-ліжко (коричневого кольору) вартістю 3 000 грн., спальню із червоного дереву з ротангом вартістю 50 000 грн., спальню вартістю 10 000 грн., пилосос «Томсон» вартістю 1 500 грн., сім торгівельних павільйонів. Визнати за позивачем право власності на холодильник «Самсунг» вартістю 2 000 грн., рідкокристалічний телевізор «Філіпс» вартістю 20 000 грн., пральну машину «Індезіт» вартістю 1 500 грн., шкіряний м'який кут вартістю 30 000 грн. Стягнути з відповідача на користь позивача ? частку вартості автомобіля «Газ-2705222», державний номер НОМЕР_1, автомобіля «Mazda-3», державний номер НОМЕР_3, автомобіля «КамАЗ-53212», державний номер НОМЕР_4.

Вимоги позову мотивовані тим, що назване майно було набуто ОСОБА_7 та ОСОБА_5 під час шлюбу, а тому його розподіл має бути здійснений між сторонами по справі у відповідності до вимог ст.60, 63 СК України.

Рішенням Гагарінського районного суду м.Севастополя від 18 квітня 2012 року у задоволенні вимог ОСОБА_7 відмовлено у повному обсязі.

Позивач з рішенням суду не погодився, подав апеляційну скаргу, у якій ставить питання про його скасування з підстав неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та невідповідності висновків суду обставинам справи, та ухвалення нового про задоволення вимог його позову у повному обсязі. Вказує, що відповідач розпорядилась сумісним майном - автотранспортними засобами після припинення шлюбних відносин, а тому повинна компенсувати йому половину їх вартості.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін по справі, дослідивши матеріали справи, та перевіривши доводи апеляційної скарги вважає, що остання підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Ухвалюючи рішення про залишення без задоволення позовних вимог ОСОБА_7, суд першої інстанції виходив з незаконності та необґрунтованості цих вимог.

З такими висновками суду колегія суддів погоджується частково.

Згідно ч.1 ст.60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Відповідно до ч.1 ст.70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (ч.2 ст.71 СК України).

З матеріалів справи видно, що ОСОБА_7 та ОСОБА_5 перебували у зареєстрованому шлюбі з 23 квітня 1999 року. Рішенням Гагарінського районного суду м.Севастополя від 20 червня 2008 року, яке набрало чинності 05 березня 2009 року, шлюб між сторонами по справі розірвано. Також з названого рішення суду вбачається та не заперечується сторонами по справі, що сімейні відносини між сторонами були припинені у січні 2008 року.

Як вбачається з листа УДАІ УМВС України в м.Севастополі за № 15/3986 від 30 березня 2011 року за час шлюбу із позивачем за відповідачем були зареєстровані на праві власності автомобіль «Газ-2705222», державний номер НОМЕР_1, автомобіль «Mazda-3», державний номер НОМЕР_3, та автомобіль «КамАЗ-53212», державний номер НОМЕР_4 (а.с.181-183).

02 жовтня 2008 року автомобіль «КамАЗ-53212», державний номер НОМЕР_4, був знятий відповідачем з реєстраційного обліку без послідуючої перереєстрації у УДАІ УМВС України в м.Севастополі, а автомобіль «Mazda-3», державний номер НОМЕР_3, був знятий з реєстраційного обліку у УДАІ УМВС України в м.Севастополі 29 січня 2008 року та у той же день проданий ОСОБА_5 на підставі Договору купівлі-продажу автотранспортного засобу № 623-ТБ за письмовою згодою ОСОБА_7(а.с.17, 24, 25).

Таким чином, назване вище майно являється спільною сумісною власністю колишнього подружжя ОСОБА_7 та ОСОБА_5, яке підлягає поділу за правилами ч.1 ст.70 СК України, тобто у рівних частках. Однак, враховуючи те, що спірні автомобілі відносяться до неподільних речей, один із яких проданий відповідачем за згодою позивача, а один знятий з реєстраційного обліку без послідуючої перереєстрації у УДАІ УМВС України в м.Севастополі, колегія судів приходить до висновку про законність та обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача на його користь ? частки вартості цього майна.

Так, з Висновку судової автотоварознавчої експертизи Севастопольського відділення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім.Засл.проф.М.С.Бокаріуса за № 1398 від 22 січня 2013 року вбачається, що ринкова вартість автомобіля «Газ-2705222», державний номер НОМЕР_1, на грудень 2011 року складає 43 224 грн. 28 коп., ринкова вартість автомобіля «Mazda-3», державний номер НОМЕР_3, на грудень 2011 року складає 104 744 грн. 97 коп., ринкова вартість автомобіля «КамАЗ-53212», державний номер НОМЕР_4, на грудень 2011 року складає 47 858 грн. 30 коп. (а.с.289-292).

Таким чином, з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_7 підлягає стягненню компенсація ? частки вартості спірних автомобілів у загальній сумі 97 913 грн. 77 коп. ((43 224 грн. 28 коп. + 104 744 грн. 97 коп. + 47 858 грн. 30 коп.):2).

Крім того, колегія суддів зазначає, що вирішуючи позов про поділ спільного майна подружжя - автомобіля «Газ-2705222», державний номер НОМЕР_1, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що виникнення режиму спільної сумісної власності подружжя на все придбане за час шлюбу майно презюмується, доки інший з подружжя не довів іншого, тобто діє презумпція спільного майна подружжя.

Пославшись на те, що названий вище автомобіль використовується відповідачем для здійснення підприємницької діяльності, тому він не являється об'єктом спільної сумісної власності подружжя, суд першої інстанції не врахував, що належних доказів, які б свідчили про здійснення відповідачем підприємницької діяльності та використання нею як суб'єктом підприємницької діяльності спірного автомобіля суду представлено не було. Крім того, право власника використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом, є одним із видів розпорядження власністю та законом можуть бути встановлені умови використання власником свого майна для здійснення підприємницької діяльності (ст.320 ЦК України).

Отже, суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову у названій частині, не врахував, що використання ОСОБА_5 автомобіля «Газ-2705222», державний номер НОМЕР_1, придбаного нею під час перебування у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_7, для зайняття підприємницькою діяльністю не змінює статус цього майна як спільного сумісного майна подружжя.

Також колегія суддів не погоджується з висновком суду про те, що автомобіль «Mazda-3», державний номер НОМЕР_3 був відчужений відповідачем під час шлюбу за згодою позивача, а тому не підлягає включенню до складу спільного сумісного майна подружжя, оскільки відповідачем не надано суду належних доказів які б свідчили про те, що грошові кошти, отримані нею від реалізації спільного сумісного майна, були використані на потреби сім'ї або їх половина була передана позивачу.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_7 про поділ побутової техніки та меблів, суд першої інстанції правильно виходив з того, що позивачем не надані суду належні докази, які б свідчили про джерело і час придбання, наявність існування та місцезнаходження названого майна.

Крім того, рішення суду у названій частині апелянтом фактично не оскаржується.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду на підставі п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України підлягає частковому скасуванню з ухваленням у цій частині нового рішення.

Згідно із ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню документально підтверджені судові витрати у розмірі 979 грн. 13 коп. та витрати на проведення судової авто товарознавчої експертизи у розмірі 1 765 грн. 73 коп.

Керуючись ст.ст.303, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 задовольнити частково.

Рішення Гагарінського районного суду м.Севастополя від 18 квітня 2012 року у частині розподілу автомобіля «Газ-2705222», державний номер НОМЕР_1, автомобіля «КамАЗ-53212», державний номер НОМЕР_4, автомобіля «Mazda-3», державний номер НОМЕР_3, скасувати та ухвалити у цій частині нове рішення.

Позов ОСОБА_7 до ОСОБА_5 про розподіл сумісного майна задовольнити.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на ? частку вартості автомобіля «Газ-2705222», державний номер НОМЕР_1, автомобіля «КамАЗ-53212», державний номер НОМЕР_4, автомобіля «Mazda-3», державний номер НОМЕР_3, та стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_7 компенсацію ?? частки вартості цих автомобілів в сумі 97 913 грн. 77 грн.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_7 судові витрати у розмірі 979 грн. 13 коп. та витрати на проведення судової авто товарознавчої експертизи у розмірі 1 765 грн. 73 коп.

Рішення апеляційного суду набирає законної чинності з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий: /підпис/ В.О.Єфімова

Судді: /підпис/ В.М.Сундуков

/підпис/ В.П.Клочко

З оригіналом згідно:

Суддя Апеляційного

суду м.Севастополя В.О.Єфімова