Справа № 2-1205/11

Провадження № 2/0182/1412/2013

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем УКРАЇНИ

11.03.2013 м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

Головуючого - судді Тихомирова І.В.

за участю секретаря - Рахуба О.Г.

позивача - ОСОБА_1

представника позивача -ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Нікополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа ОСББ «Зірка» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, суд -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 31.07.2007 року звернулася до суду із позовом про витребування майна з незаконного чужого володіння, відшкодування моральної шкоди.

Свої вимоги мотивувала тим, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1. Це житло вона здає у найм квартирантам для проживання.

У зв'язку з відсутністю власного житла позивачка домовилася з ОСОБА_1 про те, що вона у рахунок квартирної плати зробить у цій квартирі ремонт і у подальшому буле проживати у ній разом зі своєю сім'єю.

Протягом липня - серпня 2006 року вона зробила ремонт у спірній квартирі, на що витратила 1500 грн. Крім того, вона додатково сплачувала відповідачці кошти за використану електричну енергію у розмірі 250 грн. щомісяця.

З 10.09.2006 року по 15.06.2007 року ОСОБА_3 проживала разом зі своєю сім'єю у квартирі відповідачки.

15.06.2007 року відповідачка пред'явила до неї грошову вимогу у розмірі 2200 грн. за використання житла та припинила доступ позивачки до спірної квартири, в якій знаходилися належній останній речі:

- холодильник «Донбас», вартістю 250 грн.;

- диван - ліжко, вартістю 250 грн.;

- телевізор «Весна», вартістю 250 грн.

- стіл кухонний, вартістю 30 грн.;

- стіл - тумбу, вартістю 50 грн.;

- полицю кухонну, вартістю 20 грн.;

- штори на вікно, вартістю 60 грн.;

- гардини, вартістю 50 грн.;

- 4 подушки по 60 грн.;

- 4 наволочки, вартістю 32 грн.;

- ковдру синтипонову, вартістю 80 грн.;

- підодіяльник, вартістю 60 грн.;

- скатертину, вартістю 20 грн.;

- доріжку синтетичну, вартістю 40 грн.;

- 3 люстри, вартістю 90 грн.;

- полицю для ванної (кутову), вартістю 30 грн.;

- ящик для туалетного паперу, вартістю 8 грн.

- сидіння для унітазу, вартістю 30 грн.;

- килимок у ванній кімнаті, вартістю 20 грн.

Дані речі ОСОБА_1 не збирається повертати, а тому ОСОБА_3 просила суд витребувати їх за рішенням суду.

Також просила стягнути з відповідачки моральну шкоду у розмірі 2000 грн., яка полягає у стресі, дискомфорті, душевних переживаннях, нервовому зриві, що пов'язано з незаконним утриманням майна.

11.03.2013 р. ОСОБА_3 в судовому засіданні заявила клопотання про залишення її позову без розгляду.

Ухвалою суду від 11.03.2013 р. позов ОСОБА_4 залишено без розгляду.

17.03.2008 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зустрічним позовом про стягнення матеріальної та моральної шкоди, який згодом неодноразово уточнювала.

Свої вимоги мотивує тим, що ОСОБА_3 проживала в її квартирі АДРЕСА_2 з 12.07.2006 р. по 11.06.2007 р.

За проживання в квартирі ОСОБА_3 повинна була сплатити ОСОБА_1 450 грн. та вартість електропостачання.

ОСОБА_3 оплатила їй 4 рази по 125 грн., а всього 500 грн.

Більше грошей ОСОБА_3 не оплачувала, тому ОСОБА_1 самостійно оплатила за опалення квартири 1870 грн., за газ - 126 грн., за водопостачання 295,90 грн., за квартплату 340,89 грн., а всього 2632,79 грн.

В лютому місяці 2006 р. ОСОБА_1 поставила броньовані двері за 1800 грн., 2 замки до цих дверей за 500 грн. Робота по установці дверей становить 250 грн., а всього нею витрачено 2050 грн.

ОСОБА_3 пошкодила замки і їй довелося встановити нові замки на які вона потратила 1000 грн.

Також ОСОБА_3 забрала її речі, а саме:

Лебедина шапку вартістю 250 грн., 2 комплекту тюлі вартістю 1000 грн., штори лимонно красні 2 комплекту - 1000 грн., штори салатові 3 комплекту вартістю 1000 грн., штори зелені 3 комплекту вартістю 450 грн., штори білі 3 комплекту вартістю 450 грн., кухонну тюль вартістю 100 грн., 5 метрів лінолеуму вартістю 500 грн., чавунний чан вартістю 250 грн., сходи 3 шт. вартістю 600 грн., кришка погребу вартістю 500 грн., а всього на загальну суму 9732 грн. 79 коп.

Крім того ОСОБА_1 вважає, що їй спричинена моральна шкода, яка полягає в неправомірних діях ОСОБА_3 в наслідок яких вона отримала душевне хвилювання та погіршення стану здоров'я. Моральну шкоду оцінює в 5000 грн., які також просить стягнути з ОСОБА_3

У судове засідання 11.03.2013 року ОСОБА_3 та її представник не з'явилися, про день та час слухання справи були повідомлені належним чином, причин неявки суду невідомі. Суд, з'ясувавши думку інших учасників процесу, вважає за можливе слухати справу у порядку ст. 224 ЦПК України.

Заслухавши ОСОБА_1, її представника, свідків, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 на праві приватної власності належить 1/2 частина квартири АДРЕСА_1 (а.с. 207).

Між ОСОБА_3 і ОСОБА_1 склалися відносини найму житлового приміщення, - квартири АДРЕСА_1 (а. с. 9, 10). В цій квартирі ОСОБА_3 проживала з липня 2006 року.

Сторонами визнано, що 15.06.2007 року ОСОБА_1 припинила доступ ОСОБА_3 до спірної квартири.

Відповідно до позовних вимог ОСОБА_1 та її пояснень в судових засіданнях ОСОБА_3 повинна була сплатити 450 грн. та вартість електричної енергії за період проживання. На виконання цих умов ОСОБА_3, як зазначає в позовній заяві ОСОБА_1 оплатила їй 500 грн. (а.с. 10. 75).

Згідно вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що письмових угод про найм житлового приміщення між сторонами не укладалось, тому суд не може прийняти до уваги те що ОСОБА_1 оплатила за опалення квартири 1870 грн., за газ 126 грн., за водопостачання 295,90 грн., за квартплату 340,89 грн., а всього 2632,79 грн. замість ОСОБА_3, оскільки це не підтверджується доданими до матеріалів справи доказами, тому суд не має цивільно-правових підстав для задоволення позову в цій частині.

Крім того, як пояснив свідок ОСОБА_5, до квартири АДРЕСА_1, співвласником якої є ОСОБА_1, приходили три незнайомі чоловіка, які винесли якісь речі.

ОСОБА_3 при цьому свідок не бачив, до квартири вона більше не приходила, речей не забирала. ОСОБА_1 до міліції за фактом крадіжки особистих речей з квартири не зверталася, тому суд не може задовольнити вимоги, щодо стягнення з ОСОБА_3 на її користь вартості зазначених в позові речей.

Також на думку суду не підлягають задоволенню позовні вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення вартості броньованих дверей, їх установка та вартості замків, оскільки на виконання вимог ст. ст. 10, 60 ЦПК України ОСОБА_1 не надала ніяких доказів винних дій ОСОБА_3, які б спричинили про пошкодження нею дверей чи замків у них.

В разі відмови в задоволенні позовних вимог, не підлягає задоволенню позовні вимоги, щодо відшкодування з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 моральної шкоди, оскільки в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували моральні страждання ОСОБА_1 та погіршення її здоров'я.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України позовна заява оплачена судовим збором.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1166, 1167 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 14, 15, 60, 61, 88, 212, 213 - 215, 217, 218, 224, 227, 228 ЦПК України, суд -

вирішив:

В задоволені позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

На рішення може бути подана апеляція до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його оголошення через Нікопольський міськрайонний суд.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні, можуть оскаржити рішення у такий самий строк з моменту отримання його копії.

Заочне рішення може бути переглянуто судом. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано до Нікопольського міськрайонного суду протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: І. В. Тихомиров