Справа № 2-А-25/2008 р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2008 року Калинівський районний суд Вінницької області

в складі головуючого: Копчинського В.І.

при секретарі: Кулик Т.С.

з участю адвоката ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Калинівка справу за позовом ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 до Калинівської міськради про визнання дій Калинівської міськради неправомірними, визнання свідоцтва про право власності на житло незаконним та його скасування,

ВСТАНОВИВ:

Позивач та його представник в позові зазначають, що ОСОБА_1 в 1983 році одержав квартиру АДРЕСА_1 для себе, дружини, сина та дочки. Після одруження сина у квартиру були прописані ОСОБА_4, внуки ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які проживали в квартирі до середини 1997 року, а потім у зв”язку з розлученням сина останні виїхали на інше місце проживання.

Їм стало відомо, що невістка ОСОБА_4 без відома ОСОБА_1 приватизувала квартиру на всіх членів сім”ї без його письмової згоди на приватизацію і її Калинівською міськрадою 16 грудня 1998 року було видано свідоцтво про право власності на житло, тому просять визнати дане свідоцтво незаконним, скасувати його, квартиру передати в державний житловий фонд.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 частково змінила вимоги, просить визнати дії Калинівської міськради при видачі свідоцтва про право власності на житло протиправними, оскільки зобов”язані були перевірити підписи власника квартири на заяві про приватизацію. Так як ОСОБА_1 проти приватизації квартири невісткою ОСОБА_4, внуками ОСОБА_5 та ОСОБА_6, його згоди ніхто не запитував, що є обов”язковим, тому на цій підставі вважає свідоцтво про право власності на житло на всіх членів сім”ї визнати незаконним та скасувати його. Від попередніх вимог щодо передачі приватизованої квартири знову до державного житлового фонду відмовляється, так як ОСОБА_1 після скасування вказаного свідоцтва знову приватизує квартиру.

Представник відповідача заперечує проти позову, т.я. підстав для скасування свідоцтва про право власності на житло немає, воно видано на всіх членів сім”ї, хто проживав та був прописаний в квартирі і мав право на приватизацію. ОСОБА_1 підтверджує своє бажання приватизувати квартиру, тому відсутність його згоди на приватизацію інших членів сім”ї не має значення.

Представник третіх осіб без самостійних вимог на стороні відповідача заперечує проти позову, т.я. невістка ОСОБА_4 та її діти ОСОБА_6 та ОСОБА_5 на час прийняття Закону про приватизацію проживали в квартирі, були членами сім”ї позивача і мають право на одержання у власність своєї частки майна. Вони до цього часу прописані у квартирі, право користуватися квартирою їх ніхто не позбавляв.

Представник третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача ДП “Житло-сервіс” Яцишина Н.І. також заперечує проти позову, оскільки приватизація спірної квартири проведена у відповідності чинного законодавства на всіх членів сім”ї.

Вислухавши доводи та заперечення сторін, оцінивши зібрані докази по справі, суд вважає в позові відмовити з таких підставах. Так, відповідно п.4 ст.5 Закону України “Про приватизацію державного житлового фонду” від 19 червня 1992 року (з послідуючими змінами) право на приватизацію квартир державного житлового фонду з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які постійно проживають в цих квартирах або перебували на обліку потребуючих поліпшення житлових умов до введення в дію цього Закону.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 та її діти ОСОБА_6 та ОСОБА_5 на час введення в дію Закону про приватизацію та видачі свідоцтва про право власності на житло були прописані в квартирі АДРЕСА_1 і там проживали. Будь-яких доказів, що вказані особи в даній квартирі на час приватизації не проживали або втратили право користування вказаною квартирою позивач та його представник суду не надали.

Вказана квартира передана позивачу ОСОБА_1 та членам його сім”ї у приватну власність відповідно до свідоцтва про право власності на житло. Підстав для визнання протиправних дій Калинівської міськради щодо видачі свідоцтва про право власності на житло від 16.12.98 року та його скасування суд не знаходить.

Посилання позивача та його представника на відсутність обов”язкової письмової згоди згоди квартиронаймача ОСОБА_1 на приватизацію квартири не може бути підставою для задоволення позову, оскільки цим його житлові права при приватизації не були порушені. В судовому засіданні представник позивача підтвердив свій намір приватизувати квартиру.

Крім того, обов”язкової згоди всіх мешканців на приватизацію займаної ними жилої площі Закон про приватизацію не передбачає, оскільки такий припис було скасовано відповідними змінами в чинному законі.

Право власності на житло може бути припинено у спосіб, визначеним ст.346 ЦК України.

Таким чином, суд дійшов висновку, що права та законні інтереси позивача ОСОБА_1 під час приватизації житла порушені не були, приватизація житла проведена у відповідності чинного законодавства, свідоцтво про право власності на житло є законним, а тому позовні вимоги позивача та його представника є безпідставними.

На підставі викладеного, керуючись ст.си.5-8 Закону України “Про приватизацію державного житлового фонду”, ст.346 ЦК України, ст.ст. 11, 71, 159-162 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В позові ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 до Калинівської міськради про визнання дій Калинівської міськради протиправними, визнання свідоцтва про право власності на житло незаконним та його скасування відмовити.

Постанова може бути оскарженою до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі протягом 10 днів заяви про апеляційне оскарження та подачі після цього протягом 20 днів самої апеляційної скарги або в порядку ст.186 ч.5 КАС України.

СУДДЯ: