Справа № 2-1308/2007

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2007 р. м. Макіївка

Кіровський районний суд міста Макіївки Донецької області у складі

головуючий суддя Перевєрзєв М. М.

при секретарі Покашовій В.Г.

розглянувши у попередньому судовому засіданні в приміщенні місцевого суду в м. Макіївці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визначення розміру часток у праві спільної сумісної власності,

ВСТАНОВИВ:

23 липня 2007 р. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про визначення розміру часток у праві спільної сумісної власності, мотивуючи вимоги тим, що при приватизації квартири комісією відкритого акціонерного товариства «Макіївський металургійний комбінат імені Кірова» не була встановлена належна кожному власнику частка.

У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала заявлені позовні вимоги, на обґрунтування яких послалася на обставини, вказані в позовній заяві, та зазначила, що 31 березня 2005 р. квартира АДРЕСА_1, була приватизована ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у спільну сумісну власність. Вона звернулася до нотаріальної контори для оформлення договору дарування, однак державним нотаріусом в оформленні договору було відмовлено на підставі того, що частка кожного співвласника у праві спільної сумісної власності на квартиру не встановлена.

Посилаючись на вказані обставини, позивачка просить суд визначити розмір частки ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у праві спільної сумісної власності на житлове приміщення, визнавши їх рівними.

Відповідачі - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 позовні вимоги ОСОБА_1 визнала повністю, пояснивши, що невстановлення часток власників у праві спільної сумісної власності на приватизовану квартиру позбавляє їх вільного права розпорядження майном. Не заперечують проти визначення часток співвласників рівними.

Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи і дослідивши надані докази, суд у межах заявлених позовних вимог ( ст. 11 ЦПК України ) встановив наступне.

Згідно свідоцтву про право власності на житло, виданого комісією з приватизації житлового фонду ВАТ «Макіївський металургійний комбінат імені Кірова» 31 березня 2005 року, квартира АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на праві приватної спільної сумісної власності. Назване свідоцтво зареєстровано в реєстрі прав власності на нерухоме майно комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації м. Макіївка»

Як передбачено статтею 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової, або на праві спільної сумісної власності.

Питання про визначення часток у спільній сумісній власності у встановленому законом порядку між співвласниками не вирішувалось.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України від 19 червня 1992 р. № 2482 XII «Про приватизацію державного житлового фонду» передача займаних квартир (будинків) здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім»ї, які постійно мешкають у цій квартирі (будинку), у тому числі тих, що тимчасово відсутні й за якими зберігається право на житло, з обов'язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку). Зазначеним законом не визначено умов, за яких один із членів сім»ї матиме більшу або меншу частку в приватизованому житлі. Співвласник спільної сумісної власності, як передбачено положеннями ст. 370 Цивільного кодексу України, має право на виділ у натурі

2

частки із спільного майна, що може бути після визначення ідеальних часток співвласників у праві спільної власності. При визначені розміру часток співвласників вважається, що вони є рівними, якщо інше не встановлене домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

З матеріалів справи убачається, що домовленості між ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про зміну розміру їх ідеальних часток в квартирі не було, судових рішень з цього питання не приймалось.

За таких підстав частки ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 у спірній квартирі суд визнає рівними, тому кожному співвласнику належить право на одну третю частину вищезазначеної приватизованої квартири.

Згідно з приписом ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

За таких обставин, проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що визнання відповідачем позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, заявлений ОСОБА_1 позов є обґрунтованим і визнається таким, що підлягає задоволенню.

Відповідачам судом роз'яснені правові наслідки визнання позову.

Позивачка не вимагає компенсації за понесені судові витрати, пов'язані зі зверненням до суду і розглядом судової справи.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 11, 60, ч. 4 ст. 174, 212, 213, 214, 215 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 355 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» від 19 червня 1992 р. № 2482 XII, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визначити частки ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 у спільній сумісній власності - приватизованій квартирі АДРЕСА_1 рівними - по одній третій частині кожному, визнати за кожним з них право власності на визначену долю майна.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду подається Апеляційному суду Донецької області через Кіровський районний суд міста Макіївки протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційному суду Донецької області через Кіровський районний суд міста Макіївки протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або протягом десяти днів з дня проголошення рішення без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.