У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України у складі:
головуючого, судді Кравченка К.Т.
суддів Заголдного В.В. Лавренюка М.Ю.,
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 16 листопада 2006 року кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_1 на вирок Голопристанського районного суду Херсонської області від 23 травня 2006 року, яким засуджено
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
не судиму,
за ч. 5 ст. 191 КК України із застосуванням ст.69 КК України на 4 роки позбавлення волі, з позбавленням права займати посади керівника установи, організації, підприємства та пов'язані з обліком матеріальних цінностей на 3 роки та з конфіскацією всього особистого майна;
за ч.1 ст.222 КК України на 1 рік обмеження волі, з позбавленням права займати посади керівника установи, організації, підприємства та пов'язані з обліком матеріальних цінностей на 2 роки;
за ч.1 ст.366 КК України на 1 рік обмеження волі, з позбавленням права займати посади керівника установи, організації, підприємства та пов'язані з обліком матеріальних цінностей на 2 роки, на підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів остаточно призначено 4 роки позбавлення волі, з позбавленням права займати посади керівника установи, організації, підприємства та пов'язані з обліком матеріальних цінностей на 3 роки та з конфіскацією всього особистого майна.
Постановлено стягнути із засудженої ОСОБА_2 на користь держави на відшкодування шкоди 30000 грн.
Відповідно до ст. 81 КПК України, вирішено питання щодо речових доказів.
Ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 25 липня 2006 року вирок залишено без зміни.
ОСОБА_2 визнано винною і засуджено за те, що вона, будучи ІНФОРМАЦІЯ_2 СФГ, розташованого у АДРЕСА_1 та отримавши 19 червня
Справа № 5-5532 км 06 Категорія КК: ч. 5 ст. 191
Головуючий у першій інстанції Попов В.Ф.
Доповідач : Лавренюк М.Ю.
2002 року, відповідно до договору фінансового лізингу НОМЕР_1 у користування трактор ЮМЗ - 6 вартістю16 075 грн. від власника НАК “Украгролізинг” та частково сплативши його вартість, не маючи права згідно умов договору на відчуження, умисно, зловживаючи своїм службовим становищем, 26 грудня 2003 року здійснила відчуження даного трактору, продавши його, а отримані кошти використала на власні потреби, заподіявши власнику збиткі у розмірі 12 075 грн., що є особливо великим розміром. Окрім цього, ОСОБА_2, як службова особа, при сплаті СФГ ІНФОРМАЦІЯ_3 фіксованого сільгоспподатку у сумі 248 грн. та маючи податкову заборгованість, 10 березня 2005 року умисно, з метою отримання безповоротної фінансової допомоги з державного бюджету - субвенції, шляхом внесення до довідки про розрахунки з державним бюджетом завідомо неправдивих відомостей про щорічну сплату податкових зобов'язань у сумі 2500 грн., та про відсутність податкової заборгованості, підробила дану довідку і надала її до держаної установи.
Окрім того, ОСОБА_2 як службова особа, у березні 2005 року, маючи у користуванні 10 га землі сільгоспризначення, з метою отримання субвенції з державного бюджету, умисно та з корисливих мотивів надала до комісії при Головному управлінні сільського господарства і продовольства Херсонської облдержадміністрації завідомо неправдиву інформацію - довідку про наявність у СФГ ІНФОРМАЦІЯ_3 у користуванні 50 га землі та підроблену довідку про щорічну сплату податкових зобов'язань у сумі 2500 грн. та про відсутність податкової заборгованості зазначеного господарства, що стало підставою для незаконного отримання нею фінансової допомоги від держави у розмірі 30 000 грн.
У касаційній скарзі адвокат ОСОБА_1 посилається на невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи, а саме, що ОСОБА_2 не проводила відчуження транспортного засобу, дане відчуження здійснено юридичною особою СФГ ІНФОРМАЦІЯ_3, що факт шахрайства та службового підроблення документів засудженою ОСОБА_2, не доведено. Зазначає, що було допущено істотне порушення кримінально-процесуального закону, а саме, що ОСОБА_2 не була присутня під час розгляду справи в апеляційній інстанції, чим порушено право засудженої на захист. Просить судові рішення щодо засудженої ОСОБА_2 скасувати, а справу направити на додаткове розслідування.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.
Висновок суду щодо доведеності вини ОСОБА_2 у вчиненні нею зазначених у вироку злочинів, підтверджується зібраними у справі та дослідженими у судовому засіданні доказами і є обґрунтованим.
Як встановлено перевіркою матеріалів кримінальної справи, досудове слідство та розгляд справи в суді, проведені відповідно до вимог кримінально-процесуального закону, обставини справи досліджені всебічно, повно і об'єктивно, а викладені у вироку висновки суду, відповідають фактичним обставинам справи.
Як вбачається із матеріалів справи, показаннями свідка ОСОБА_3 встановлено, що він придбав у ОСОБА_2 трактор, який засуджена, згідно умов договору фінансового лізингу, не мала права продавати, тим самим, зловживаючи своїм службовим становищем, згідно наданих їй у відповідності із статутом СФГ ІНФОРМАЦІЯ_3 повноважень, вчинила розтрату майна на суму 12 075 грн., яке перебувало у її віданні, чим спричинила ХФ НАК “Украгролізинг” збитки у особливо великих розмірах. Згідно рішення господарського суду від 17.02.2005 року, вказану суму стягнуто з СФГ ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ХФ НАК “Украгролізинг”.
Доводи адвоката ОСОБА_1 про те, що факт шахрайства та службового підроблення документів засудженою ОСОБА_2 не доведені, визнані судом безпідставними та спростовуються показаннями свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, даними акту обстеження земельних ділянок, рішенням сесії Садівської сільської ради, листом керівника ДПІ Голопристанського району та звітами про розрахунки з бюджетом.
Доводи касаційної скарги адвоката ОСОБА_1 про допущення апеляційною інстанцією істотного порушення кримінально-процесуального закону, а саме, право засудженої на захист, не знайшли свого підтвердження оскільки в матеріалах справи відсутнє клопотання засудженої про виклик її у судове засідання апеляційної інстанції.
Виходячи з сукупності доказів, які були досліджені в судовому засіданні, суд правильно кваліфікував злочинні дії ОСОБА_2 за ч.5 ст.191, ст.69, ч.1 ст.222, ч.1 ст.366 КК України.
Під час досудового і судового слідства істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б могли вплинути на законність і обґрунтованість вироку не встановлено.
Підстав для призначення кримінальної справи до касаційного розгляду з обов'язковим повідомленням осіб, зазначених у ст.384 КПК України, не вбачається.
Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів,
у х в а л и л а:
відмовити у задоволенні касаційної скарги захисника засудженої ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_1
судді:
Кравченко К.Т. Лавренюк М.Ю. Заголдний В.В.