Справа № 2-670-07 р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 серпня 2007р. Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Божко Л.А., при секретарі Коваль В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с Магдалинівка цивільну справу по заяві ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання угоди купівлі - продажу житлового будинку, стягнення боргу в розмірі 4000 грн
ВСТАНОВИВ:
В травні 2007 р. до суду надійшла заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання угоди купівлі - продажу житлового будинку, стягнення боргу в розмірі 4000 грн, посилаючись на те, що навесні 2006 р. між сторонами була досягнута домовленість про купівлю - продаж будинку, розташованого на АДРЕСА_1 за 6500 грн., в зв'язку з чим позивач сплатила відповідачу 4000 грн за будинок, а про передачу іншої частини в розмірі 2500 грн домовилися, що сплатить безпосередньо перед оформленням документів у нотаріуса. Однак, відповідач ухиляється від укладення даної угоди, так як не має документів на будинок. Тому просить суд винести рішення, яким розірвати договір купівлі - продажу будинку та стягти шкоду з відповідача в розмірі частково сплаченої вартості будинку 4000 грн.
В серпні 2007 р. позивач доповнила свої позовні вимоги, посилаючись на те, що домовленість на купівлю - продаж будинку була укладена в листопаді 2005 р., та для купівлі будинку позивач вимушена була взяти кредит на суму 3000 грн строком на один рік, в зв'язку з чим сплатила проценти банку в розмірі 1000 грн. Крім того, за час проживання в будинку зробила скважину для води, за що витратила 725 грн. А в 2007 р. не змогла користуватися присадибною ділянкою, так як із відповідачем виник спір з приводу ухилення від належного оформлення договору купівлі -продажу будинку, в зв'язку з чим вимушена додатково нести витрати на купівлю овочів. Також позивач посилається на той факт, що в результаті невпевненості її становища, що виникла з вини відповідача, стан здоров'я позивачки погіршився, тому просить суд винести рішення, яким розірвати договір купівлі - продажу будинку та стягти з відповідача частину сплаченої вартості будинку в розмірі 4000 грн, 1000 грн суми сплачених процентів за кредит банку, 725 грн, витрат за встановлення скважини для води, 3000 грн за неодержану вигоду в зв'язку з забороною використання присадибної ділянки та моральну шкоду в розмірі 3000 грн.
Підж час судового засідання позивач уточнила свої позовні вимоги, та просить суд розірвати договір купівлі - продажу будинку і стягти з відповідача частину сплаченої вартості будинку в розмірі 4000 грн, 1000 грн сплачених відсотків за користування кредитом, наданим банком на купівлю будинку і 2000 грн витрат, які будуть нею затрачені на заготівлю овочів. Від моральної шкоди та витрат, пов'язаних зі встановленням скважини, відмовляється.
2
В судовому засіданні відповідач не визнає вимоги частково, так як вважає, що позивачка проживала в спірному житловому будинку, за що ще й повинна сплатити гроші, однак, просить суд розірвати договір купівлі - продажу будинку.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Стаття 41 Конституції України законодавчо затвердила, що "кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності".
Згідно статті 316 ЦК України "поняття права власності", встановлено, що "правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб".
А ст.. 658 ЦК України «право продажу товару» передбачено, що «1.Право продажу товару ... належить власникові товару».
Однак, в судовому засіданні встановлено, що відповідач, всупереч вимогам Конституції України та Цивільного Кодексу, домовившись про купівлю - продаж будинку, розташованого на АДРЕСА_1 за 6500 грн, не попереджаючи позивача про дійсну належність будинку, ні на момент укладення домовленості, станом на листопад 2005 p., ні на момент розгляду справи в суді не був власником даного будинку, а тільки з 10 липня 2007 р. на підставі доручення має право бути представником по питанням продажу даного будинку.
Судом установлено, що, домовившись про купівлю продаж будинку, позивач сплатила аванс відповідачу в розмірі частини вартості будинку 4000 грн, а відповідач отримав від позивача вказану суму, про що свідчить довідка - розписка відповідача.
Статтею 657 ЦК України «Форма окремих видів договорів купівлі - продажу» передбачено, що «1. Договір купівлі - продажу ... житлового будинку... укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Але судом встановлено, що досяглій домовленості, сторони у письмовій формі договір купівлі - продажу будинку не укладали та не реєстрували, однак, в забезпечення виконання домовленості позивач сплатила відповідачу аванс в розмірі частини вартості будинку 4000 грн.
Крім того, встановлено, що з моменту досягнення домовленості до цього часу позивач проживала в спірному будинку, що підтверджується договором про користування електричною енергією для побутових споживачів Дніпропетровської області від 24 лютого 2006 p., договором про надання послуг з газопостачання населення ВАТ «Дніпрропетровськгаз» від 8 грудня 2005 p., довідкою виконкому Жданівської сільської ради.
Також суд встановив, що для купівлі будинку позивач взяла кредит в ПриватБанку в розмірі 3000 грн, зі сплатою за користування Кредитом відсотків в розмірі 2,50% на місяць на суму залишку заборгованості за Кредитором і комісії в розмірі 1,30% від суми виданого кредиту, що підтверджується кредитним договором.
Статтею 614 ЦК України «вина як підстава відповідальності за порушення зобов'язання» передбачено, що «1.Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом».
3 Таким чином судом встановлено, що позивач частково виконала умови договору купівлі -продажу будинку, сплативши відповідачу частину вартості будинку в розмірі 4000 грн, на що витратила гроші, одержані по кредитному договору, за користування якого сплатила банку відсотки в розмірі 1023 грн 96 коп. Також суд встановив, що відповідач, не являючись власником спірного будинку та не повідомляючи позивачу про належність даного будинку, всупереч вимогам Цивільного Кодексу, навмисно незаконно уклав усно домовленість з позивачем про продаж будинку, за що отримав 4000 грн частини його вартості, в зв'язку з чим діями відповідача позивачу завдані збитки.
На підставі ст.. 623 ЦК України «Відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання» «1.Боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки».
Крім того, в судовому засідання позивач, відмовляючись від стягнення з відповідача моральної шкоди в розмірі 3000 грн, просить суд стягти з нього 2000 грн збитків, завданих їй в результаті неможливості користуватися присадибною ділянкою та які будуть нею затрачені на придбання овочів при заготівлі на зиму, однак, доказів, які б підтвердили, розмір таких збитків, та їх наявність, суду не надала, а необхідність стягнення вказаної суми з відповідача позивач не довела.
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд прийшов до висновку про необхідність розірвання усного договору купівлі - продажу будинку, розташованого на АДРЕСА_1, та стягнення з відповідача на користь позивача 4000 грн частини вартості будинку, сплачених позивачем, 1023 грн 96 коп сплачених відсотків за користування кредитом, наданим ПриватБанком для купівлі будинку і судові витрати, а в іншій частині позову необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 10,11,57 ЦПК України, ст.ст. 614,623,657,658,1166 ЦК України, суд
РІШИВ:
Розірвати договір купівлі - продажу житлового будинку, розташованого
на АДРЕСА_1, укладений усно між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження.
Стягти з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, жителя АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жительки АДРЕСА_1 4000 грн частини вартості будинку, 1023 грн 96 коп сплачених відсотків за користування кредитом, наданим ПриватБанком для купівлі будинку, і судові витрати в розмірі 81 грн, а всього 5104 грн 96 коп.
В іншій частині позову відмовити.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.