Справа № 106/11825/2012

Провадження № 1-кп/106/8/13

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.03.2013 року Євпаторійський міський суд АР Крим

в складі: головуючого судді- Кабаль І.І.

за участю секретаря- Некрасової Л.О.

прокурора - Борзикової К.В.

потерпілої - ОСОБА_1

обвинуваченої - ОСОБА_2

захисника- ОСОБА_20

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Євпаторії кримінальне провадження № №12012130080000010, за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 дня, уродженки м.Самарканда, Узбекистану, громадянки України, освіта вища, одруженої, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, працює лікарем ортопедом - травматологом лікарні КЗОЗ «Євпаторійська міська лікарня №1»,яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України, суд-

ВСТАНОВИВ:

ІНФОРМАЦІЯ_2 року, в денний час, ОСОБА_2, маючи вищу медичну освіту і першу кваліфікаційну категорію, працюючи на посаді чергового лікаря ортопеда-травматолога відділення травматології КЗОЗ «Євпаторійська міська лікарня № 1», будучи зобов'язаною на підставі ст. 52 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» від 19.11.1992 № 2801-XII, надавати медичну допомогу в повному обсязі хворому, що знаходиться в критичному для життя стані, приймати активні заходи з підтримки життя хворого, надавати повну і кваліфіковану допомогу, перебуваючи на робочому місці на чергуванні в КЗОЗ «Євпаторійської міської лікарні № 1», розташованому на АДРЕСА_2 була викликана для надання медичної допомоги хворому ОСОБА_3

Згідно висновків акта службового розслідування з приводу надання медичної допомоги пацієнту ОСОБА_3 від 23.04.2012 року, «Лікар ортопед-травматолог ОСОБА_2 провівши первинний огляд ОСОБА_3, недооцінила важкість травмуючого фактору (падіння з висоти 4 поверху), тяжкість тілесних ушкоджень і важкість загального стану потерпілого. Виявлені у потерпілого переломи ребер і кісток таза, ОСОБА_2 помилково розцінила як «застарілі». Неврологічні розлади помилково розцінені як прояви атеросклерозу судин головного мозку. З метою уточнення діагнозу лікарем ОСОБА_2 не дано вказівок медичному персоналу для проведення екстреної катетеризаціі сечового міхура, проведенню електрокардіограми, не викликаний для консультації лікар нейрохірург (невропатолог). Недооцінивши важкість стану пацієнта, лікар ОСОБА_2 не прийняла необхідних заходів для проведення лікування пацієнта ОСОБА_3, а саме: негайному переведенню постраждалого у противошокову палату або відділення реаніміціі з негайним початком інфузійно-транфузної терапіі та інших протишокових заходів. Також слід відзначити як помилкове направлення пацієнта на рентгенографію, у зв'язку з тим, що додаткове транспортування і перекладування могли обтяжити стан хворого».

ІНФОРМАЦІЯ_2 року постраждалого ОСОБА_3 із лікарні забрала його дружина ОСОБА_1 та відвезла додому, де у той же день ОСОБА_3 помер.

Причиною смерті ОСОБА_3, згідно висновку судово - медичної експертизи трупа №4 від 17.02.2012 року, стала тупа травма тіла з множинними переломами ребер і таза, забрюшиним крововиливом під оболонки внутрішніх органів, що призвело до розвитку недокрів'я внутрішніх органів і геморагічного шоку .

Згідно висновків комісійної судово - медичної експертизи № 66 від 21.06.2012 року між ненаданням ОСОБА_3 кваліфікованої медичної допомоги і настанням смерті є причинно - наслідковий зв'язок.

Таким чином, лікар ОСОБА_2 неналежним чином виконала свої професійні обов'язки внаслідок недбалого до них ставлення, що спричинило тяжкі наслідки для хворого.

Своїми діями ОСОБА_2 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 140 КК України як неналежне виконання медичним працівником своїх професійних обов'язків внаслідок недбалого до них ставлення, якщо це спричинило тяжкі наслідки для хворого.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_2 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.140 КК України, не визнала.

Суду пояснила, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року, близько о 11:50 год., каретою швидкої допомоги до приймального відділення лікарні був доставлений хворий ОСОБА_3 і медсестрою ОСОБА_4 вона була викликана як лікар - консультант для встановлення діагнозу хворому. У приймальному відділенні оглянула хворого ОСОБА_3, і оскільки історія хвороби не була заведена, у присутності медсестри ОСОБА_4 написала на стандартному листі паперу свої рекомендації, який передала лікарю приймального відділення ОСОБА_5

У приймальному відділені вона разом з хірургом ОСОБА_6 оглянули ОСОБА_3, було прийнято рішення, що хворого необхідно піднімати до операційної, та проводити лапароскопію для діагностування ушкоджень внутрішніх органів, оскільки вони запідозрили такі ушкодження у хворого, про що хірург ОСОБА_6 повідомив відповідального хірурга ОСОБА_7

Стверджує, що лікарем - травматологом надається допомога після того, як буде чітко встановлена відсутність у хворого ушкоджень внутрішніх органів та кровотечі. Маніпуляції не проводяться, так як немає такої необхідності, і лише при умовах, якщо це відкриті, важкі переломи, з ушкодженням шкіряних покровів, тільки в тому випадку лікарі - травматологи разом з хірургами надають хворому медичну допомогу.

Згідно з Положенням про приймальне відділення, вона підпорядковується хірургам, тому на її питання, чи потрібна її допомога, їй відповіли, що ні, поки не визначать, чи є ушкодження внутрішніх органів. Після чого вони пішла до свого робочого кабінету, де продовжувала приймати хворих.

Через деякий час їй зателефонувала медсестра і повідомила, що хворого ОСОБА_3 забрали додому, про що також стало відомо хірургу ОСОБА_6

Після чого, вона продублювати свій запис у амбулаторному травматологічному журналі, а медсестра ОСОБА_4- запис про відмову дружини у госпіталізації свого чоловіка ОСОБА_3, про що їй стало відомо пізніше.

Розпорядження про відмову від госпіталізації ОСОБА_3 вона не давала, із дружиною хворого особисто не спілкувалась та не давала їй вказівку писати відмову від госпіталізації.

Вважає, що враховуючи важкий стан хворого ОСОБА_3, його не можливо було відпускати додому, і таким чином лікарі були позбавлені можливості надати йому належну медичну допомогу. .

За вказаним фактом було проведено службове розслідування, за результатами якого догану отримали відповідальний хірург ОСОБА_6 і лікар приймального відділення ОСОБА_5 Вона до дисциплінарної відповідальності не притягувалась, адміністрація лікарні не вважала її винуватою.

Стверджує, що при таких травмах, які були у хворого ОСОБА_3, необхідна госпіталізація у хірургічне відділення з метою діагностування крововиливу органів внутрічеревної порожнини, лише після чого надається допомога внаслідок отримання травми - переломів кісток. Не згодна із висновками службової перевірки за даним фактом.

Кримінальну відповідальність повинні нести лікар-терапевт приймального відділення та хірург, які дозволили дружині хворого ОСОБА_3 забрати його додому із приймального відділення лікарні.

Однак, винуватість ОСОБА_8 у пред'явленому обвинуваченні підтверджується наступними доказами:

- показаннями потерпілої ОСОБА_1 , що ІНФОРМАЦІЯ_2 року, близько о 10:00 год., разом із своїм чоловіком - ОСОБА_3 , який хворів і на протязі 5 років не міг самостійно ходити, знаходились у своїй квартирі. Вона займалася домашніми справами на кухні, а чоловік сидів на ліжку. Через деякий час, побачивши, що чоловіка не має в квартирі, зателефонувала на станцію швидкої допомоги, їй дали номер телефону приймального відділення Євпаторійської міської лікарні, де їй повідомили, що її чоловіка транспортували до них у відділення. Прибувши у приймальне відділення, побачила, що ОСОБА_3 зробили рентгенографію, взяли аналізи сечі, але враховуючи важкий стан хворого, вона відмовилася від його госпіталізації, про що особисто зробила запис у журналі. З метою транспортування постраждалого додому, звернулась по телефону на станцію швидкої допомоги, де їй відмовили. Після чого вона викликала свого сина і на таксі перевезли хворого додому, де через деякий час він помер.

Претензій до лікарів не має, її чоловік помер від травм, отриманих внаслідок падіння з балкона квартири, і вона як колишній медичний працівник розуміла, що зберегти йому життя неможливо;

- показаннями свідка ОСОБА_5, що у вказаний день до приймального відділення Євпаторійської міської лікарні у важкому стані, внаслідок отриманих травм при падінні з висоти четвертого поверху, каретою швидкої допомоги був доставлений хворий ОСОБА_3, який знаходився при свідомості, але нічого не пояснював, не скаржився на болі, знаходився у загальмованому стані, частота дихання була 16, що відповідає нормі, а тиск - 90 на 60. У потерпілого із вени була взята кров на проведення аналізів, застосовані протишокові заходи, введена глюкоза 40 % з аскорбінкою, гектаметазон. Після чого, для проведення огляду хворого були викликані лікарі: хірург ОСОБА_6 і травматолог ОСОБА_2

Хворого перевезли у рентгенологічний кабінет для проведення рентгенографії, після чого у приймальне відділення прийшла його дружина, яку вона повідомила, що її чоловіка піднімають до операційної палати для проведення лапароскопії. Дружина ОСОБА_3 сказала, що бажає забрати його додому, про що вони повідомили по телефону чергового лікаря - хірурга, який дав вказівку, щоб дружина хворого написала розписку, після чого може забирати його додому.

В подальшому, до приймального відділення поступали інші хворі , яких вона оглядала і хворим ОСОБА_3 більше не займалася. Перед тим, як дружина постраждалого забрала його із приймального відділення, вона особисто пояснила їй, що стан хворого важкий, що він може померти у перші ж години, на що та відповідала, що сама в минулому медичний працівник і все розуміє. Після чого дружина хворого внесла відповідний запис в журнал.

Як пізніше було встановлено, дружина ОСОБА_3 не була його опікуном і не могла писати заяву про відмову від госпіталізації, це повинен був зробити сам хворий.

Не заперечує, що історія хвороби на ОСОБА_3 у приймальному відділенні лікарні не заводилась.

В подальшому їй стало відомо, що хворий ОСОБА_3 помер. За результатами службової перевірки їй і хірургу ОСОБА_6 оголошені догани, лікар-травматолог ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності не притягувалась.

Стверджує, що лікар - травматолог ОСОБА_2 знала діагноз хворого,оскільки бачила результати рентгенографії. ОСОБА_3., який отримав важкі травми, був хворим хірургічного відділення і відповідальність за нього несуть хірург та травматолог, які приймали рішення про госпіталізацію хворого;

- показаннями свідка ОСОБА_6, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року, близько о 13:00 год., в ординаторську чергових хірургів поступив дзвінок від медсестри травмпункту, яка повідомила, що черговий лікар-травматолог просить оглянути хворого - чоловіка похилого віку, який впав з балкона четвертого поверху будинку, про що він повідомив відповідального хірурга ОСОБА_7, а сам спустився в травмпункт, де йому стало відомо, що хворий знаходився у рентгенологічному кабінеті. Поцікавившись у медсестри, які аналізи проведені, дав вказівку, щоб хворого після огляду негайно направили до приймального відділення. Близько через 5 хвилин, ОСОБА_3 знаходився у приймальному відділенні, перебував у важкому стані, був непритомним. Оглянувши хворого та враховуючи, що він впав з висоти і у нього був посттравматичний шок, з метою виключення патології органів черевної порожнини необхідно було провести лапароскопію. Оскільки на зміні знаходився відповідальний хірург ОСОБА_7, який має ліцензію на проведення лапароскопії, він дав вказівку черговій сестрі, щоб хворого піднімали до операційної палати, а також зробили всі необхідні аналізи. Після чого, піднявся у відділення, де доповів про стан хворого лікарю ОСОБА_7, дав вказівку операційним сестрам підготуватися до операції. Хвилин через 20, він зателефонував у приймальне відділення і медсестра повідомила, що дружина ОСОБА_3 відмовилась від його госпіталізації, написала розписку та забрала чоловіка додому, про що він доповів відповідальному хірургу ОСОБА_7

Оскільки хворому ОСОБА_3 було зроблено рентгенологічне обстеження, він особисто прийняв рішення про проведення лапароскопії з метою виключення внутрічеревного крововиливу. Якщо у хворого був би виявлений крововилив у черевній порожнині, необхідно було викликати лікарів: анестезіолога, хірургів, та проводити операцію.

В подальшому стало відомо, що його притягнуто до дисциплінарної відповідальності, оголошена догана;

- показаннями свідка ОСОБА_9, що він приймав участь в засіданні комісії за фактом смерті хворого ОСОБА_3, в ході якої було встановлено, що в приймальному відділенні лікарні неналежним чином заводилась медична документація на вказаного хворого.

Стверджує, що історія хвороби оформляється обов`язково при поступленні хворого до приймального відділення лікарні;

- показаннями свідка ОСОБА_7, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року він знаходився на роботі відповідальним черговим хірургом Євпаторійської міської лікарні. Близько о 13:00 годині черговий хірург ОСОБА_6 повідомив, що до приймального відділення доставлений хворий, який випав з п'ятого поверху, знаходиться у важкому стані, оглянутий лікарем-травматологом, і хворому проводять рентгенографію. Враховуючи важкість отриманих травм, було прийнято рішення про проведення лапароскопії з метою виключення пошкодження внутрішніх органів у ОСОБА_3.

Він (ОСОБА_7) зателефонував у приймальне відділення, дав вказівку, щоб хворого довго не затримували і після проходження рентгенологічного обстеження, його негайно доставили до операційної, а також наказав операційним сестрам підготовити відповідний інструмент. Хвилин через 20-30, вони зателефонували у приймальне відділення, де їм повідомили, що дружина хворого забрала його із вказаного відділення та відвезла на таксі.

Він особисто хворого ОСОБА_3 не оглядав, його огляд проводили лікар-хірург ОСОБА_6, лікар-терапевт і черговий лікар-травматолог. Йому відомо, що хворого знеболювали, капали внутрівенний розчин, але не в повному обсязі надали медичну допомогу.

Надаючи допомогу ОСОБА_3, з метою виключення причин смерті, першочергово необхідно було зупинити кровотечу, що загрожувало життю хворого, а тому планувалося проведення лапароскопії. На практиці з метою обезболювання переломів кісток паралельно проводяться обезболюючі процедури.

Стверджує, що при поступленні хворого до приймального відділення, в першу чергу необхідні записи проводить черговий лікар-терапевт, а також повинні бути зроблені записи лікарів - травматолога, хірурга, в залежності від встановленого діагнозу та в яке відділення лікарні хворий буде госпіталізований;

- показаннями свідка ОСОБА_4, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року, близько о 11:50 год., до приймального відділення лікарні бригада швидкої допомоги доставила ОСОБА_3, який випав з четвертого поверху. Хворий був при свідомості, але не розмовляв. Після чого хворого оглянув лікар приймального відділення - ОСОБА_5 Була викликана лікар - травматолог ОСОБА_2, яка поміряла тиск, оглянула хворого, призначила рентгенологічне обстеження, проведення аналізів, та дала вказівку викликати лікаря-хірурга. Прибувши у відділення хірург ОСОБА_6 зробив додаткові призначення, дав вказівку терміново піднімати хворого до операційної палати. Оскільки історія хвороби на ОСОБА_3 у приймальному відділенні не оформлялась, ОСОБА_2 залишила запис попереднього огляду на окремому листі паперу, дала вказівку на проведення рентгенографії.

Приблизно через годину, знаходячись у приймальному відділенні, побачила, що дружина ОСОБА_3 у присутності працівників даного відділення - медсестер та лікаря-терапевта ОСОБА_5 у журналі зробила запис про відмову від госпіталізації хворого. Після чого, вона взяла свій журнал, попросила ОСОБА_1 продублювати запис у її журналі, але та повідомила, що її чекають, і вона (ОСОБА_1) сама зробила запис, який потерпіла підписала. Самого хворого ОСОБА_3 у приймальному відділенні уже не було, про що вона повідомила лікаря ОСОБА_2

Стверджує, що ОСОБА_2 не знала, що ОСОБА_3 забирають додому і не давала вказівку про дублювання запису відмови від госпіталізації, вона це зробила за власною ініціативою;

- показаннями свідка ОСОБА_10, що згідно записів у медичних документах, першою потерпілого оглядала лікар - травматолог ОСОБА_2, яка запідозрила перелом тазових кісток та направила хворого ОСОБА_3 на рентгенологічне обстеження. Потім пацієнт був оглянутий хірургом ОСОБА_6, який прийняв рішення госпіталізувати хворого у хірургічне відділення, але його дружина відмовилася від госпіталізації, і хірург ОСОБА_6 сказав, щоб терапевт взяла розписку та відпустила хворого.

Вважає, що хворого ОСОБА_3 необхідно було госпіталізувати для проведення лікарем -хірургом лапароскопії

Якщо хірургу стало відомо про те, що пацієнт відмовився від госпіталізації, він зобов'язаний повідомити інших лікарів, завідувача відділення, адміністрацію, щоб зібрати консиліум з метою огляду хворого.

За результатами перевірки було притягнуто до дисциплінарної відповідальності лікарів: ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_7, а лікар ОСОБА_2 покарана не була;

-показаннями свідка ОСОБА_11, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року до приймального відділення Євпаторійської міської лікарні на кареті швидкої допомоги був доставлений хворий - чоловік похилого віку, який отримав травми внаслідок падіння з висоти четвертого поверху, та обстежений лікарями: ОСОБА_5, ОСОБА_2, хірургами- ОСОБА_21. і ОСОБА_6 Хворому призначили проведення рентгенографії, кардіограми, аналізів.

Дружина ОСОБА_12, якій було повідомлено про госпіталізацію чоловіка у хірургічне відділення з метою проведення лапароскопії, від госпіталізації хворого відмовилась, про що вона (ОСОБА_11) повідомила чергового хірурга ОСОБА_6, який дав вказівку взяти у дружини потерпілого розписку. ОСОБА_1 зробила відповідний запис у журналі.

Стверджує, що лікар ОСОБА_5 провела бесіду з дружиною хворого ОСОБА_3. та пояснювала, що її чоловік може померти. Лікар -травматолог ОСОБА_2 оглянула хворого, але ніяких вказівок, розпоряджень їй не давала, оскільки вона як медсестра приймального відділення підпорядковується тільки терапевтам та хірургам;

-показаннями свідка ОСОБА_13, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року каретою швидкої допомоги до приймального відділення привезли чоловіка похилого віку - ОСОБА_3,який отримав травми в результаті падіння з висоти. Були викликані як консультанти лікарі: хірург ОСОБА_6 та травматолог ОСОБА_2, хворого також оглядала лікар-терапевт ОСОБА_5 Хворому були проведені рентгенологічне обстеження, аналізи. За вказівкою лікаря ОСОБА_5 вона зробила хворому кардіограму. Лікарем-хірургом ОСОБА_6 було прийнято рішення про госпіталізацію постраждалого у хірургічне відділення. В подальшому прийшла дружина ОСОБА_3, яка відмовилась від його госпіталізації та забрала чоловіка додому;

-показаннями свідка ОСОБА_14, що про випадок, який мав місце 30.12.2012 року, їй стало відомо через деякий час, після чого була призначена та проведена службова перевірка. Було встановлено, що хворого ОСОБА_3, який впав з балкону з висоти четвертого поверху, привезли до лікарні на кареті швидкої допомоги. Травма була важка, серйозна і вимагала уваги зі сторони медиків. Хворий був оглянутий лікарями: ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_6 Хірург, який запідозрив ушкодження внутрішніх органів, дав вказівку піднімати хворого до операційної палати з метою проведення лапароскопії, але пацієнта не доставили.. Як з`ясувалось, дружина хворого написала відмову від госпіталізації свого чоловіка, вимагаючи, щоб хворого транспортували додому, але їй відмовили. ОСОБА_1 викликала таксі, і за допомогою сторонніх людей, які допомогли перенести хворого, доставили його додому, де через деякий час пацієнт помер.

За результатами службової перевірки лікарі: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 притягнуті до дисциплінарної відповідальності, до лікаря ОСОБА_2 заходи дисциплінарного стягнення не застосовувались.

Вважає, що в даному випадку при відмову від госпіталізації хворого, черговий хірург зобов'язаний був повідомити адміністрацію та правоохоронні органи;

- показаннями свідка ОСОБА_15, що у вказаний день на станцію швидкої допомоги поступив виклик. Прибувши за адресою: АДРЕСА_3 побачили потерпілого, який лежав на бетоні. При його огляді, на голові побачив садна, на руках, ногах, ушкоджень кісток не виявив. Після чого, хворого, який нічого не пояснював, що з ним трапилось, на носилках занесли у машину, поміряли тиск та транспортували до лікарні, де йому поставили крапельницю, та діагностували патологію кісток, тупу травму живота.

Він не міг надати належну медичну допомогу потерпілому, який знаходився у важкому стані, оскільки з місця події до приймального відділення на кареті швидкої допомоги вони прибули не більше чим через дві хвилини.

В подальшому до нього підходила дружина хворого ОСОБА_3 з проханням транспортувати чоловіка додому, але він їй відмовив.

Знає, що ОСОБА_3 помер після того, як дружина доставила його додому;

- показаннями свідка ОСОБА_16, що він як завідувач хірургічним відділенням лікарні, приймав участь у проведенні службового розслідування за фактом смерті хворого ОСОБА_3 Встановлено, що лікарями були призначені протишокові заходи, проведений огляд хворого, рентгенографічне обстеження. Хірургом було прийнято рішення про поміщення ОСОБА_3 у хірургічне відділення з метою проведення лапароскопії.

Вважає, що медичну допомогу хворому ОСОБА_3 повинна була надавати вся бригада лікарів, а відповідальність несе відповідальний черговий хірург

За фактом перевірки до дисциплінарної відповідальності були притягнуті лікар-терапевт приймального відділення та лікар-хірург.Встановлено, що у приймальному відділенні історію хвороби на ОСОБА_3 не заводили;

- показаннями свідка ОСОБА_17, що у вказаний день він приїхав до приймального відділення Євпаторійської лікарні, де в той час на візку вивозили його батька - ОСОБА_3, який отримав важкі травми внаслідок падіння з балкона квартири. Мати повідомила, що батька необхідно забрати додому, оскільки йому медична допомога вже не потрібна. Вони на таксі доставили батька додому, де він в той же день помер. Зі слів матері знає, що вона добровільно написала відмову від госпіталізації ОСОБА_18, претензій до лікарів не мають;

- згідно висновку судово - медичної експертизи трупа №4 від 17.02.2012 року, при дослідженні трупа ОСОБА_3 виявлені тілесні ушкодження у вигляді поєднаної тупої травми тіла: закрита черепно-мозкова травма із саднами в лобово-тім`яній та тім`яній областях зліва, крововилив по краю нижньої челюсті зліва, крововиливи у м`які покрови голови, в пірамідку лівої скроневої кістки; закрита тупа травма органів грудної клітки із крововиливами у м`які тканини верхньої третини грудини, конструкційними переломами ребер справа: 1-3 по передній паховій лінії; зліва: 6-9-го по середньо-ключичній лінії, крововиливами під плевру і у коріння обох легенів; закрита тупа травма живота з масивним крововиливом; тупа травма органів малого тазу з крововиливом у зовнішню оболонку сечового міхура, переломами хрестово -подвздожного з`єднання зліва, переломом верхньої і нижньої гілок лівої лобкової кістки, зі зміщенням відломків по довжині відносно один одного, а також розходження сімфіза зі зміщенням країв по довжині и ширині відносно один одного, з крововиливами у м'які тканини в проекції переломів; скальпована рана в проекції правого ліктьового суглобу.

Вказані тілесні ушкодження утворилися одночасно, при житті, при падінні з великої висоти, та відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних в момент спричинення і знаходяться в прямому причинному зв`язку з настанням смерті; причиною смерті ОСОБА_3 є тупа травма тіла з множинними переломами ребер і тазу, забрюшиним крововиливом під оболонки внутрішніх органів, що призвело до розвитку недокрів'я внутрішніх органів і геморагічного шоку;

- як вбачається із висновку комісійної судово-медичної експертизи № 66 від 21.06.2012 року, причиною смерті ОСОБА_3 є тупа травма тіла (голови, грудей і живота), яка ускладнилась розвитком травматичного і геморагічного шоку. Судячи із морфологічних особливостей настання смерті потерпілого, вона настала через 2-3 години з моменту отримання тілесних ушкоджень. Вказані тілесні ушкодження мають ознаки тяжких, по критерію небезпечних для життя в момент спричинення і знаходяться в прямому причинному зв`язку з настанням смерті. Оскільки ОСОБА_3 після падіння з висоти четвертого поверху були спричинені вказані тяжкі тілесні ушкодження, то потерпілий знаходився в небезпечному для життя стані і потребував невідкладної допомоги.

Згідно Клінічних протоколів «Надання медичної допомоги хворим з тяжким геморагічним шоком», Код МКХ 10:Т.81.1, затверджених наказом МОЗ України від 03.07.2006 року № 430, «На догоспітальному етапі повинна надаватися невідкладна допомога, в стаціонарі допомога повинна надаватися в умовах операційної або відділення інтенсивної терапії. Діагностична програма: візуальний огляд, обов`язкове вимірювання ЧСС, АТ, ЦВТ (катетеризація центральної вени) (якщо можливо, ДЗЛА, СІ, ОПС), вимірювання діурезу, лабораторне обстеження: визначення групи крові, резус-фактору; загальний аналіз крові та сечі; коагулограма; біохімічний аналіз крові; ЕКГ; вимірювання показників КОС та лактату». Лікувальна програма: зупинка кровотечі (якщо треба хірургічний гемостаз, який повинен виконуватися якомога швидше). Зігрівання хворого. Інфузійно-трансфузійна терапія. Комісія вважає, що самовільна відмова від госпіталізації не дозволила провести медикаментозну терапію в повному обсязі. При наданні медичної допомоги, ОСОБА_3 з політравмою, яка ускладнилася травматичним та геморагічним шоком, лікарями швидкої медичної допомоги, лікарями травматологічного пункту, лікарями приймального відділення, вказані стандарти виконані не були. В клінічному діагнозі «травматичний шок» не був вказаний, надана медична допомога була не в повному обсязі.

Згідно Додатку № 4 «Порядок прийому і виписки хворих в КЗОЗ «Євпаторійська міська лікарня № 1» до наказу головного лікаря № 01-12/16 від 12.04.2012 року, а саме, в п.9: «у випадку відмови від госпіталізації, хворим, які звернулися у приймальне відділення….черговий лікар надає пацієнту необхідну медичну допомогу і здійснює відповідний запис у «Журналі відмови від госпіталізації» (ф.№ 001-1/0), п.11: «не зважаючи на відмову від госпіталізації, черговий лікар зобов`язаний надати хворому всю необхідну медичну допомогу, роз`яснити риск можливих наслідків і ускладнень, пов`язаних з відмовою, дати рекомендацію відносно подальшого лікування».

У випадку відмови від госпіталізації у відділення хірургічного профілю оформлення всіх документів покладається на чергового хірурга («Положення про функціональні обов`язки співробітників приймального відділення міської лікарні» додаток № 2 до наказу головного лікаря № 01-12/16 від 12.04.2012 року, п.2.7: «У випадку відмови від госпіталізації при наявності показань оформлюється акт відмови з докладним описом стану хворого та оформленням інформованої відмови. У випадку відмови хворого від заповнення бланку інформованої відмови від госпіталізації факт відмови оформлюється актом з підписами трьох чергових лікарів у відповідності з вимогами наказу УОЗ № 129 від 12.08.2008 року, при відмові від госпіталізації у відділення хірургічного профілю оформлення всіх документів покладається на чергового хірурга»).

Оформлення відмови від госпіталізації при небезпечному для життя критичному стані хворого, не передбачено.

Тяжка політравма, яка супроводжувалась травматичним та геморагічним шоком у ОСОБА_3, згідно літературних даних приводить до летального результату у 70-80% випадків, навіть при своєчасному наданні медичної допомоги. Смертельний результат в даному випадку обумовлений важкістю самої травми. Не надання в повному обсязі медичної допомоги лікарями Євпаторійської міської лікарні № 1, сприяло більш швидкому настанню травматичного, геморагічного шоку та летального результату. Між не наданням ОСОБА_3 кваліфікованої медичної допомоги і настанням смерті є причинно -наслідковий зв'язок;

- показаннями судово-медичного експерта ОСОБА_19 у судовому засіданні, яка підтвердила висновки комісійної судово-медичної експертизи від 21.06.2012 року та пояснила, що комісія експертів вважає, що потерпілому ОСОБА_3 було надано медичну допомогу лікарями Євпаторійської міської лікарні №1, але не в повному обсязі, що сприяло більш скорішому настанню смерті потерпілого. Доповнила, що комісія судово-медичних експертів повністю погодилася з висновками акта службового розслідування з приводу надання медичної допомоги пацієнту ОСОБА_3 від 23.04.2012 року.

Неналежне надання медичної допомоги хворому ОСОБА_3 лікарями швидкої допомоги, терапевтом приймального відділення, хірургом, травматологом знаходиться в непрямому причинному зв'язку з настанням смерті хворого;

- згідно висновків акта службового розслідування з приводу надання медичної допомоги пацієнту ОСОБА_3 від 23.04.2012 року «Лікар ортопед-травматолог ОСОБА_2 провівши первинний огляд ОСОБА_3, недооцінила важкість травмуючого фактору (падіння з висоти 4 поверху), тяжкість тілесних ушкоджень потерпілого і важкість загального стану потерпілого. Виявлені у потерпілого перелами ребер і кістків таза, ОСОБА_2 помилково розцінила як «застарілі». Неврологічні розлади помилково розцінені як прояви атеросклерозу судин головного мозку. З метою уточнення діагнозу лікарем ОСОБА_2 не дано вказівок медичному персоналу для проведення екстреної катетеризаціі сечового міхура, проведенню електрокардіограми, не викликаний для консультації лікар нейрохірург (невропатолог). Також не має достовірних даних про факт виклику лікаря-анестезіолога. Недооцінивши важкість стану пацієнта, лікар ОСОБА_2 не прийняла необхідних дій для проведення лікування пацієнта ОСОБА_3, а саме негайному переведенню постраждалого у противошокову палату або відділення реаніміціі з негайним початком інфузно-транфузної терапіі та інших протишокових заходів. Також слід відзначити як помилкове направлення пацієнта на рентгенографію, у зв'язку з тим, що додаткове транспортування і перекладування могли обтяжити стан хворого».

Комісія розцінює як неприпустимий факт - транспортування родичами постраждалого ОСОБА_3 з приймального відділення КЗОЗ «Євпаторійська міська лікарня № 1», та вважає, що лікар-ортопед-травматолог ОСОБА_2 і лікар-хірург ОСОБА_6, враховуючи загрозу для життя постраждалого, повинні бути запевнити родичів у необхідності стаціонарного лікування через важкість отриманої травми. У випадку відмови родичів від стаціонарного лікування пацієнта, необхідно було повідомити адміністрацію лікарні та правоохоронні органи.

Один з факторів, який послужив причиною настання летального результату хворого ОСОБА_3, є відмова родичів від продовження стаціонарного обстеження та лікування.

Причиною смерті постраждалого ОСОБА_3 є важка поєднана травма тіла, отримана при падінні з великої висоти.

У зв`язку із викладеним комісія рекомендує адміністрації КЗОЗ «Євпаторійська міська лікарня № 1»: за допущені недоліки у наданні лікувально-діагностичної допомоги пацієнту ОСОБА_3 лікарю ортопеду-травматологу ОСОБА_2 винести дисциплінарне стягнення, а також направити її на курс тематичного удосконалення на тему «Політравма»;

- згідно Посадової інструкції лікаря ортопеда- травматолога(чергового), п.п.2.2, 2.3, 2.4, 2.11, він : відповідає за своєчасність і повноту надання кваліфікованої екстреної травматологічної допомоги хворим і постраждалим; оглядає в приймальному відділенні дорослих екстрених хворих і постраждалих з підозрою на наявність травматичних ушкоджень, загострення ортопедичних захворювань, пошкодження внутрішніх органів, консультує чергових лікаря-хірурга і лікаря-терапевта; встановлює показання і призначає екстреним травматологічним постраждалим необхідні лабораторні, рентгенологічні, функціональні, томографічні і інші спеціальні дослідження і оцінювати їх результати; бере участь у проведенні реанімаційних заходів (до залучення реаніматолога) при екстрено виниклих невідкладних станах.

Таким чином, показання обвинуваченої ОСОБА_2, що вона, працюючи лікарем ортопедом - травматологом лікарні, була викликана у приймальне відділення як консультант для проведення огляду хворого ОСОБА_3, який отримав важкі травми, і не може нести відповідальність за неналежне надання медичної допомоги вказаному хворому, що між її діями і настанням смерті ОСОБА_3 відсутній причинний зв'язок; доводи захисту, .що у діях обвинуваченої відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.140 КК України, та що не доказано її недбале відношення до своїх професійних обов'язків, що спричинило тяжкі наслідки для хворого, спростовуються вищенаведеними доказами.

Даючи оцінку доказам та розглядаючи вказане кримінальне провадження у межах пред'явленого обвинувачення, суд вважає, що неналежне виконання лікарем ортопедом - травматологом ОСОБА_2 своїх професійних обов'язків, внаслідок недбалого до них ставлення, при наданні у приймальному відділенні лікарні медичної допомоги хворому ОСОБА_3, який отримав важкі травми внаслідок падіння з балкона четвертого поверху, знаходиться в причинному зв'язку з настанням смерті хворого.

При вирішенні питання про вид та міру покарання обвинуваченій, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, даних про її особу: працює, має позитивні характеристики;

-обставини, які пом'якшують покарання: раніше не судимої, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, неправомірні дії самої потерпілої, яка відмовилась від госпіталізації чоловіка, претензій до обвинуваченої не має;

-обставин, які обтяжують покарання, не встановлено.

З урахуванням зазначеного, суд приходить до висновку, що обвинуваченій необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України звільнити її від відбування покарання з випробуванням, з покладенням обов'язків, передбачених ст.76 КК України. Саме таке покарання є необхідним і достатнім для впливу на виправлення ОСОБА_2 і запобігання вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Процесуальні витрати відсутні.

Запобіжний захід щодо обвинуваченої не застосовувався.

Керуючись ст.ст. 369, 370, 373-374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винуватою у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.140 КК України та призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_2 від відбування покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком 1 рік та з покладенням відповідно до ст. 76 КК України обов`язку періодично з`являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію, повідомляти її про зміну місця проживання, роботи.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду АР Крим через Євпаторійський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченій та прокурору.

Суддя І.І.Кабаль