Справа №2-1546/07

РІШЕННЯ

 ІМ Е Н Е М  У К Р А ї Н И

м. Ковель                                                                                                03 жовтня 2007 року

Ковельський міськрайонний суд Волинської області

у складі : головуючого - судді                                                                 Миронюка М. Г.,

при секретарі -                                                                                        Посполітак Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ковель справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2,  ОСОБА_3,  третя особа,  яка не заявляє самостійних вимог - ВДВС Ковельського міськрайонного управління юстиції,  про звільнення з-під арешту майна,  -

встановив:

ОСОБА_1 звернулася в Ковельський міськрайонний суд з позовом до ОСОБА_2,  ОСОБА_3 про звільнення з-під арешту майна.

Свою позовну вимогу позивачка обгрунтувала тим,  що 5 липня 2007 р. державним виконавцем ВДВС Ковельського міськрайонного управління юстиції Голярчуком О.О. було проведено опис та арешт майна,  яке не є спільною власністю подружжя,  а саме: меблева стінка виробництва Республіки Польща вартістю 1000 грн. була придбана нею до шлюбу з ОСОБА_2,  а шафа-купе була подарована дочці на день народження ІНФОРМАЦІЯ_1 її тіткою ОСОБА_4.

В зв'язку з цим просить звільнити з-під арешту та виключити з акту опису меблеву стінку виробництва Польщі вартістю 1000 грн. та шафу-купе вартістю 1200 грн..

В судовому засіданні позивачка свої вимоги підтримала з підстав,  викладених в позовній заяві,  просить позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 позов визнав та пояснив,  що дійсно меблева стінка виробництва Польщі вартістю 1000 грн. була придбана дружиною ще до шлюбу,  а шафу-купе подарувала дочці тітка - ОСОБА_4.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився,  хоча належним чином повідомлявся про день та час розгляду справи.

Представник ВДВС Ковельського міськрайонного управління юстиції Голярчук О.О. суду пояснив,  що ОСОБА_2 регулярно сплачує кошти на відшкодування матеріальної і моральної шкоди спричиненої злочином ОСОБА_3. В даний час ним повністю відшкодовані майнові збитки,  і вже почав відшкодовувати моральну шкоду.

Суд,  заслухавши пояснення сторін,  третьої особи,  що не заявляє самостійних вимог,  свідків та дослідивши письмові докази,  приходить до висновку,  що позов ОСОБА_1 є підставним і підлягає до задоволення.

2

З матеріалів справи вбачається,  що згідно вироку Ковельського міськрайонного суду від 18 травня 2007 р. з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_3 стягнуто матеріальну шкоду в сумі 594, 32 грн. та моральну шкоду в сумі 3000 грн..

В зв'язку з цим 15.07.2007 р. ВДВС Ковельського міськрайонного управління юстиції було складено акт опису і арешту майна. В цей акт було включено меблеву стінку вартістю 1000 грн. та шафу-купе вартістю 1200 грн..

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив,  що меблеву стінку ОСОБА_1 придбала ще до шлюбу з ОСОБА_2,  і дану стінку він ще складав в Рівненській області по місцю тодішнього проживання ОСОБА_1.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні підтвердила,  що придбала в січні 2007 р. шафу-купе для племінниці ОСОБА_6.

Згідно  ст.  57 ч.1 п.1 Сімейного Кодексу України особистою приватною власністю дружини (чоловіка) є майно,  набуте нею(ним) до шлюбу.

Згідно  ст.  173 ч.1 Сімейного Кодексу України батьки і діти,  зокрема ті,  які спільно проживають,  можуть бути самостійними власниками майна.

За таких обставин,  суд вважає,  що позовні вимоги ОСОБА_1 про звільнення з-під арешту та виключення з опису меблевої стінки та шафи-купе є підставними і підлягають до задоволення.

Керуючись  ст.  ст.  10, 60, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України,  на підставі  ст.  ст.  57 ч.1п.1,  173 ч.1 Сімейного Кодексу України,  суд,  -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Виключити з опису та звільнити з-під арешту меблеву стінку вартістю 1000 (одна тисяча) грн.,  що є особистою приватною власністю ОСОБА_1,  та шафу-купе,  що є особистою приватною власністю неповнолітньої ОСОБА_6 .

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з часу його проголошення та подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів з часу подачі заяви про апеляційне оскарження.