№ справа:105/299/12Головуючий суду першої інстанції:Пікула Е.О.
№ провадження:11/190/524/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Кордик С. В.
__________________________________________________________________________________
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"14" березня 2013 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого суддіПетюшевої Н.М.
СуддівКордика С.В., Кунцова В.О.
За участю прокурораСулейманової Д.Н.
засудженого ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі кримінальну справу за апеляцією захисника засудженого - адвоката ОСОБА_7 на вирок Джанкойського міськрайонного суду АР Крим від 22 серпня 2012 року, яким
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Джанкоя АР Крим, громадянин України, військовозобов'язаний, маючий середню освіту, одружений, не працюючий, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимий: 14 березня 2011 року Джанкойським міськрайонним судом АР Крим за ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 311 КК України на 1 рік 6 місяців обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з випробуванням строком на 1 рік,
засуджений за ч. 2 ст. 307 КК України на 6 /шість/ років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією 1/2 частини особисто належного йому майна; за ч. 2 ст. 309 КК України на 2 /два/ роки позбавлення волі.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим за сукупністю злочинів покарання визначено у виді 6 /шести/ років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією 1/2 частини особисто належного йому майна.
На підставі ст.ст. 71, 72 КК України остаточне покарання у виді 6 /шести/ років 7 місяців позбавлення волі з конфіскацією 1/2 частини особисто належного йому майна визначено за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання до призначеного судом покарання, невідбуту частину покарання за вироком Джанкойського міськрайонного суду АР Крим від 14 березня 2011 року.
Постановлено стягнути з засудженого витрати за проведення хімічних та дактилоскопічних експертиз в загальній сумі 5206 гривень 32 копійки.
Вирішено питання про речові докази.
ВСТАНОВИЛА:
Згідно вироку суду ОСОБА_6 визнаний винним та засуджений за те, що з метою вчинення незаконних дій з наркотичними засобами при невстановлених обставинах придбав у невстановлених осіб наркотичний засіб - опій, який зберігав при собі, як з метою подальшого збуту, так і для особистого вживання.
Так, ОСОБА_6 06 березня 2012 року о 13 годині 00 хвилин за місцем свого проживання по АДРЕСА_1, незаконно збув ОСОБА_8 за 210 гривень особливо небезпечний наркотичний засіб «опій ацетильований» вагою 0,053 г /в перерахунку на суху речовину/.
Він же, 16 березня 2012 року о 13 годині 10 хвилин за місцем свого проживання по АДРЕСА_1, незаконно збув ОСОБА_9 за 140 гривень особливо небезпечний наркотичний засіб «опій ацетильований» вагою 0,138 г /в перерахунку на суху речовину/.
Крім того, 16 березня 2012 року в період часу з 15 години 45 хвилин до 18 години 10 хвилин співробітниками міліції в ході обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 в домоволодінні АДРЕСА_1 були виявлені і вилучені медичний шприц із залишками прозорої рідини коричневого кольору об'ємом 0,1 мл, що є особливо небезпечним наркотичним засобом опієм ацетильованим в кількості 0,008 г /в перерахунок на суху речовину/, а також ватний тампон просочений рідиною коричневого кольору, що є особливо небезпечним наркотичним засобом опієм ацетильованим в кількості 0,001 г /в перерахунок на суху речовину/, які належали ОСОБА_6 без мети збуту.
В апеляції захисник засудженого ОСОБА_7 порушує питання про скасування вироку суду першої інстанції та постановлення нового вироку про виправдання ОСОБА_6, посилаючись при цьому на істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону на етапі проведення оперативно-розшукової діяльності, а також однобічність і неповноту судового слідства.
Свої вимоги мотивує тим, що обвинувачення ґрунтується на недопустимих доказах, здобутих під час проведення оперативних закупівель наркотичних засобів, та на показаннях свідків, які безпосередньо не указали на ОСОБА_6, як на особу, що збувала наркотичні засоби.
На думку апелянта суд першої інстанції допустив порушення принципу безпосередності судового розгляду, оскільки не прийняв ніяких мір щодо допиту не з'явившихся свідків ОСОБА_10 і ОСОБА_11, а також не дослідив речові докази по справі.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу з приводу поданої апеляцій, провівши судові дебати, в яких засуджений наполягав на задоволенні апеляції захисника вказавши на те, що немає доказів щодо збуту ним наркотичних засобів, а прокурор просив апеляцію залишити без задоволення, вислухавши останнє слово засудженого, дослідивши матеріали кримінальної справи, перевіривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Викладені у вироку висновки суду про винність ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих йому злочинів відповідають фактичним обставинам справи і підтверджені дослідженими в судовому засіданні і детально приведеними у вироку доказами, яким судом дана належна юридична оцінка, його дії правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 307 і ч. 2 ст. 309 КК України.
Зокрема винність ОСОБА_6 підтверджена постановами про проведення оперативних закупівель, які винесені належною особою; актами огляду покупця і протоколами оперативних закупівель; показаннями свідка під псевдонімом ОСОБА_8 /він же ОСОБА_9/, тобто особою, яка безпосередньо здійснювала оперативну закупівлю наркотичних засобів у засудженого 06 і 16 березня 2012 року.
Також, винність ОСОБА_6 підтверджена показаннями свідка ОСОБА_12 і оголошеними судом першої інстанції показаннями свідка ОСОБА_10, які в якості понятих були присутні при організації та проведенні оперативних закупівель, показаннями свідка ОСОБА_13 і оголошеними судом першої інстанції показаннями свідка ОСОБА_11, що були понятими при проведені обшуку за місцем проживання засудженого.
Вищенаведені свідки підтвердили суду факт збуту засудженим наркотичних засобів при обставинах, наведених у вироку, а також факт виявлення в домоволодінні ОСОБА_6 грошової купюри номіналом 10 гривень, яка вручалася свідку ОСОБА_9 для проведення оперативної закупівлі, що мала місце 16 березня 2012 року, та факт вилучення за місцем проживання засудженого наркотичних засобів /т. 1 а.с. 80, 133/.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність об'єктивних підстав брати під сумнів показання цих свідків, оскільки їх показання є логічними та послідовними, не суперечать одні одному та іншим матеріалам справи, а дані, які б свідчили про їх заінтересованість в результатах розгляду справи чи їх залежність від правоохоронних органів відсутні.
Окрім цього, винність засудженого підтверджена протоколом обшуку в його домоволодінні, висновками хімічних експертиз, які підтвердили, в тому числі і аналогічність наркотичних засобів, вилучених у свідка ОСОБА_8 /ОСОБА_9/ і в домоволодінні ОСОБА_6, а також висновком дактилоскопічної експертизи відповідно до якої на поверхні шприцу з наркотичними засобами, вилучених у ОСОБА_8 після проведення оперативної закупівлі, що мала місце 06 березня 2012 року, виявлені сліди пальця руки засудженого.
Доводи апеляції захисника ОСОБА_7 про те, що оперативні закупівлі були проведені не уповноваженою на те особою, а саме приватною особою ОСОБА_8 /ОСОБА_9/, тому протоколи оперативних закупівель не можна вважати допустимими доказами, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки залучення таких осіб передбачено ст. 11 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність».
Твердження захисника про те, що акти огляду покупця не є доказами, передбаченими ч. 2 ст. 65 КПК України /в редакції 1960 року/, на думку колегії суддів позбавлено підстав, оскільки ці акти є додатками до протоколів за результатами оперативно-розшукових заходів /оперативних закупівель/, а тому в силу наведеної норми процесуального закону визнаються доказами у справі.
Порушення судом першої інстанції принципу безпосередності судового розгляду у частині недопиту свідків ОСОБА_10 і ОСОБА_11 колегія суддів не вбачає. Суд першої інстанції приймав міри щодо виклику цих осіб, двічі оголошував приводи, однак їх явка не була забезпечена з причини відсутності за місцем проживання про що суду працівниками міліції надавалися відповідні дані, що є підставою для оголошення показань свідків відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 306 КПК України /в редакції 1960 року/.
При цьому, за наявності сукупності інших доказів у справі, які викривають протиправну діяльність засудженого, показання свідків ОСОБА_10 і ОСОБА_11 не мають принципового значення, а не допит їх безпосередньо в суді не є підставою для скасування вироку.
Колегія суддів також не погоджується із доводами апеляції захисника засудженого про те, що суд не взяв до уваги і не оцінив показання свідка ОСОБА_12 дані ним в суді, оскільки це спростовується матеріалами справи і викладеними у вироку висновками.
Доводи захисника ОСОБА_7, які приведені в апеляції, про те, що вирок ґрунтується на припущеннях, оскільки свідки ОСОБА_10 і ОСОБА_12 особисто не бачили факт передання засудженим наркотичних засобів свідку ОСОБА_8 /ОСОБА_9/, а показання останнього нічим не підтверджені, колегія суддів вважає безпідставними, показання цих свідків підтверджується іншими, в тому числі вищеприведеними доказами у справі, система яких викриває злочинну діяльність ОСОБА_6
Відносно доводів захисника про не дослідження судом речових доказів у справі колегія суддів вважає необхідним зазначити наступне.
Як вбачається з протоколу судового засідання після огляду та оголошення судом першої інстанції документів, що є доказами в справі, і вирішення питання про можливість закінчення судового слідства, клопотань від учасників судового розгляду справи, в тому числі і від захисника, про огляд речових доказів не надходило.
З урахуванням цього, а також наявності інших фактичних даних по справі, сукупність яких підтверджує причетність засудженого до інкримінованих йому злочинів, приведені захисником доводи щодо не дослідження речових доказів, на думку колегії суддів, не є безумовною підставою для скасування вироку.
При цьому, судом першої інстанції досліджені протоколи оперативних закупок, обшуку, огляду речових доказів, допустимість яких не викликає у колегії суддів сумнівів, оскільки зазначені слідчі дії проведені і зафіксовані в порядку, передбаченому кримінально-процесуальним законом.
Таким чином, підстави для задоволення апеляції захисника, на думку колегії суддів, відсутні. Призначене засудженому покарання є законним і справедливим, підстав для скасування або зміни вироку колегія суддів не вбачає.
Ураховуючи викладене та керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України/в редакції 1960 року/, п. 15 Розділу ХІ Перехідні положення КПК України /в редакції 2012 року/ колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду АР Крим
УХВАЛИЛА:
Апеляцію захисника засудженого - адвоката ОСОБА_7, - залишити без задоволення, а вирок Джанкойського міськрайонного суду АР Крим від 22 серпня 2012 року щодо ОСОБА_6, - залишити без змін.
Судді
Н..М. Петюшева С.В. Кордик В.О. Кунцов