№ справа:111/4498/12Головуючий суду першої інстанції:Павлюкова
№ провадження:11/190/392/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Соловйов М. В.
__________________________________________________________________________________
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"12" лютого 2013 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого суддіКапустіної Л.П.
СуддівСоловйова М.В., Балахонова Б.Л.
За участю прокурораАблякімової З.В.
потерпілоїОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Сімферополі кримінальну справу по апеляції прокурора прокуратури Красногвардійського району АРК Турчинської К.М. на вирок Красногвардійського районного суду АРК від 07.12.2012, яким
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Красногвардійське, Красногвардійського району, АР Крим, українця, громадянина України, одруженого, маючого середньо-спеціальну освіту, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого: 1) 12.06.2012 Красногвардійським районним судом АР Крим за ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 190 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки 6 місяців, на підставі ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з випробувальним терміном на 1 рік і три місяці,
засуджено за ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190, ч.2 ст. 185 КК України та призначено йому покарання:
за ч. 1 ст. 190 КК України у вигляді 1 року обмеження волі;
за ч. 2 ст. 190 КК України у вигляді 2 років обмеження волі;
за ч. 2 ст. 185 КК України у вигляді 3 років обмеження волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України призначено остаточне покарання по сукупності злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у вигляді 3 років обмеження волі.
На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднано не відбуту частину покарання за вироком Красногвардійського районного суду АР Крим від 12.06.2012 року та остаточно призначено покарання у вигляді 3 років 2 місяців обмеження волі в кримінально-виконавчій установі відкритого типу.
Стягнуто з ОСОБА_7 у відшкодування матеріальної шкоди на користь ОСОБА_8 900 грн., на користь ОСОБА_5 400 грн., на користь ОСОБА_9 150 грн., на користь ОСОБА_10 900 грн.
Питання про речові докази вирішено відповідно до ст. 81 КПК України 1960 року.
ВСТАНОВИЛА:
Згідно вироку, в період часу на початку лютого 2012 року, близько 10-00 год. по кінець лютого 2012 року, ОСОБА_7 перебуваючи в магазині «Реал», по вул. Тітова смт. Красногвардійське, Красногвардійського району АР Крим, маючи намір на заволодіння чужим майном, увійшовши в довіру продавця магазину ОСОБА_8, неодноразово отримував продукти харчування в магазині, в борг, але ОСОБА_7 на виконання свого і; злочинного умислу, не маючи намірів виконувати взяті на себе зобов'язання, не повернув обіцяну грошову суму в розмірі 900 гривень, чим заподіяв ОСОБА_8, матеріальний збиток на вищевказану суму.
Аналогічно на початку травня 2012 року ОСОБА_7, близько 10-00 год., знаходячись в магазині «ПП ОСОБА_11», по АДРЕСА_2, маючи умисел на заволодіння чужим майном, я увійшовши в довіру ОСОБА_11, отримав продукти харчування в магазині в борг, на загальну суму 150 гривень, запевнивши останню, що поверне гроші у встановлений термін. Але ОСОБА_7, на виконання свого злочинного умислу, не маючи намірів виконувати взяті на себе зобов'язання, не повернув обіцяну грошову суму в розмірі 150 гривень, чим заподіяв ОСОБА_12 матеріальний збиток на вищевказану суму.
Він же, 03 липня 2012 близько 15.00 годин перебуваючи в смт. Красногвардійське, Красногвардійського району АР Крим, маючи умисел на заволодіння чужим майном,
увійшовши в довіру ОСОБА_5, отримав від останнього гроші в сумі 400 гривень, які зобов'язався передати ОСОБА_13, але ОСОБА_7 на виконання свого злочинного умислу, не маючи намірів виконувати взяті на себе зобов'язання, не передав грошову суму в, розмірі 400 гривень, чим заподіяв ОСОБА_5 матеріальний збиток на вищевказану суму.
Він же, 08 серпня 2012 року маючи умисел на викрадення чужого майна, знаходячись в АДРЕСА_3 що належить гр. ОСОБА_14, на виконання свого злочинного умислу зі спальні даного домоволодіння таємно викрав: грошові кошти в сумі 250 гривень, чим заподіяв останній матеріальну шкоду на вищевказану суму.
Він же, 12 серпня 2012 року близько 23.30 годин, а також 15 серпня 2012 року в 21.30 годин і 16 серпня 2012 року в 02.00 годин перебуваючи в с. Петрівка, Красногвардійського району АР Крим, на АЗС ТНК «Західна», маючи єдиний умисел на заволодіння чужим майном, увійшовши в довіру ОСОБА_10, отримував від нього бензин А-92, всього на загальну суму 900 гривень, запевнивши останнього, що поверне гроші у встановлений термін. Але ОСОБА_7 на виконання свого злочинного умислу, не маючи намірів виконувати взяті на себе зобов'язання, не повернув обіцяну грошову суму в розмірі 900 гривень, чим заподіяв ОСОБА_10 матеріальний збиток на вищевказану суму.
До початку апеляційного розгляду засуджений відкликав свою апеляцію.
В апеляції прокурор не оспорюючи вини та кваліфікації дій засудженого, просить вирок змінити у вступній та мотивувальній частині стосовно призначеного покарання за вироком Красногвардійського районного суду АРК від 12.06.2012.
Заслухавши доповідача; вислухавши думку прокурора, який підтримав доводи апеляції; обговоривши доводи апеляції та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Матеріалами справи встановлено, що досудове і судове слідство у справі проведено повно і всебічно, з дотриманням вимог норм КПК України 1960 року.
Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_7 у скоєні злочину, за обставин, зазначених у вироку, відповідають фактичним обставинам справи, підтверджуються сукупністю доказів, зібраних по справі і перевірених судом у судовому засіданні у відповідності до вимог КПК України 1960 року та не оспорюється засудженим.
Суд першої інстанції правильно кваліфікував дії засудженого за ч. 1 ст. 190 КК України, як шахрайство, тобто заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, за ч. 2 ст. 190 КК України, як шахрайство, тобто заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, скоєне повторно, за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.
Покарання, призначене засудженому ОСОБА_7, відповідає вимогам ст.ст. 65-67 КК України та є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів.
Однак, як вбачається з вироку у вступній та мотивувальній частині не вірно зазначається вид покарання, який був призначений ОСОБА_7 за вироком Красногвардійського районного суду АРК від 12.06.2012.
Так, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_7 будучи засудженим 12.06.2012 року Красногвардійським районним судом АРК за злочин, вчинений 29.02.2012 року за ст. 185 ч. 2, ст. 190 ч. 1, ст. 70 ч. 1 КК України до 2 років 6 місяців обмеження волі, але згідно цього ж вироку вбачається, що засудженому призначено покарання за цим же вироком покарання у виді позбавлення волі.
Враховуючи наведене, колегія суддів відповідно до ст. 367 КПК України 1960 року, вважає за необхідне вирок суду першої інстанції змінити, з виключенням у вступній та мотивувальній частині посилання на вид покарання призначений за вироком Красногвардійського районного суду АРК від 12.06.2012 у виді позбавлення волі.
Керуючись ст. 365, 366, 369 КПК України 1960 року, п. 15 Розділу XI «Перехідні положення» КПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляцію прокурора задовольнити.
Вирок Красногвардійського районного суду АРК від 07.12.2012 стосовно ОСОБА_7 - змінити.
Виключити з вступної та мотивувальної частини вироку суду першої інстанції посилання на призначене покарання за вироком Красногвардійського районного суду АРК від 12.06.2012 у виді «позбавлення волі» та замінити його на призначене покарання у вигляді «обмеження волі».
В решті вирок суду залишити без зміни.
Судді
Л.П. Капустіна М.В. Соловйов Б.Л. Балахонов