АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 березня 2013 року Колегія судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючого судді - Гриненка О.І.
суддів - Худика М.П., Балацької Г.О.
за участю прокурора - Тертичного О.А.
захисників - ОСОБА_1, ОСОБА_2
засуджених - ОСОБА_3, ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальну справу за апеляціями прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, засудженого ОСОБА_4 на вирок Солом'янського районного суду міста Києва від 05 листопада 2012 року,-
ВСТАНОВИЛА:
Цим вироком,
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Івано - Франківської області, Коломийського району, с. Мишин, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, непрацюючого, що зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, в силу ст. 89 КК України не судимого,
- засуджено за ст. 186 ч.2 КК України до 4 років позбавлення волі;
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Луганська, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, що зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 раніше судимого вироком Ленінського районного суду м. Луганська від 16 серпня 2010 року за ч.2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 на 3 роки позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання на 1 рік.
_____________________________________________________________
Справа № 11/796/625/2013 Головуючий у першій інстанції Педенко А.М.
Категорія КК: ч.2 ст. 186 Доповідач в апеляційній інстанції Гриненко О.І.
- засуджено за ст. 186 ч. 2 КК України до 4 років 3 місяців позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання за даним вироком частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Ленінського районного суду м. Луганська від 16.08.2010 року та остаточно призначено 4 роки 6 місяців позбавлення волі.
Згідно цього ж вироку, цивільний позов ОСОБА_7 задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 солідарно на користь ОСОБА_7 2993 /дві тисячі дев'ятсот дев'яносто три/ гривні.
За вироком суду ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за попереднью змовою групою осіб з невстановленими слідством особами, матеріали справи відносно яких виділені в окреме провадження вчинили відкрите викрадення чужого майна, поєднаного з насильством, що не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, а ОСОБА_3 ще й повторно за наступних обставин.
30 березня 2011 року біля 07 години ОСОБА_3 та ОСОБА_4, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння вступили в злочинну змову між собою та двома невстановленими слідством особами, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, та перебуваючи на Привокзальній площі, 2 в м. Києві, ОСОБА_3 підійшов до ОСОБА_7 та кулаком руки наніс удар в живіт, від чого потерпілий відчув фізичний біль.
Після цього підсудні ОСОБА_3, ОСОБА_4 та двоє невстановлених слідством осіб, матеріали відносно яких виділено в окреме провадження стали разом наносити по різним частинам тіла удари потерпілому, тим самим застосовуючи насильство, що не є небезпечним для життя та здоров'я останнього, при цьому ОСОБА_4 своєю рукою проник до кишені штанів ОСОБА_7 викравши кошти потерпілого в сумі 1540 гривень, а дві невстановлені слідством особи відкрито викрали у ОСОБА_7 золоту обручку, вартістю 1500 гривень, знявши її у нього з пальця. Після вчиненого ОСОБА_3, ОСОБА_4 та невстановлені слідством особи з місця вчинення злочину зникли, спричнивши ОСОБА_7 матеріальних збитків на загальну суму 3040 гривень.
В апеляції та змінах до неї прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, не оспорюючи фактичні обставини справи та кваліфікацію дій засуджених, просить вирок Солом'янського районного суду м. Києва від 05 листопада 2012 року скасувати в частині призначеного ОСОБА_3 покарання в зв'язку з невідповідністю призначеного судом покарання, ступеню тяжкості злочину особі засудженого внаслідок м'якості та постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_3 покарання за ч. 2 ст. 186 КК України 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, частково приєднати ОСОБА_3 невідбуту частину покарання за вироком Ленінського районного суду м. Луганська від 16.08.2010 та остаточно призначити покарання 5 років 6 місяців позбавлення волі.
В своїх обґрунтуваннях прокурор посилається на те, що суд першої інстанції не в повній мірі врахував ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_3 злочину, який згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких, дані про його особу, який неодноразово засуджувався за скоєння умисних злочинів, в тому числі проти власності, злочин, за який його засуджено ОСОБА_3 скоїв під час іспитового строку, встановленого вироком Ленінського районного суду м. Луганська від 16.08.2010 року., вчинив злочин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та призначив покарання, яке за своїм розміром є занадто м'яким.
В апеляції засуджений ОСОБА_4 просить вирок Солом'янського районного суду міста Києва від 05 листопада 2012 року змінити в частині призначеного йому покарання, застосувати положення статті 69 КК України пом'якшивши йому покарання до фактично відбутого строку. В обгрунтування доводів своєї апеляції ОСОБА_4 посилається на неврахування судом при призначенні покарання його щирого каяття у вчиненому, бажання відшкодувати матеріальну шкоду потерпілому.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який не підтримав апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції та заперечив проти задоволення апеляції засудженого ОСОБА_4, думку захисника ОСОБА_2 та засудженого ОСОБА_3, які заперечили проти задволення апеляції прокурора та не заперечували проти задволення апеляції засудженого ОСОБА_4, думку захисника ОСОБА_1 та засудженого ОСОБА_4, які заперечили проти задоволення апеляції прокурора та підтримали апеляцію засудженого ОСОБА_4, просили її задовольнити, провівши судові дебати, вислухавши останнє слово засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_4, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи, викладені в апеляціях, колегія суддів вважає, що подані апеляції не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Винність ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих їм злочинів за обставин, викладених у вироці підтверджуються комплексом досліджених та перевірених в ході судового слідства доказів в їх сукупності, які апелянтами не оспорюються.
Всупереч доводів апеляцій прокурора та засудженого ОСОБА_4, суд першої інстанції при призначенні покарання засудженим дотримався загальних засад призначення покарання, передбачених ст. 65 КК України. Зокрема, при призначенні покарання засудженим суд першої інстанції крім ступеню тяжкості вчиненого злочину, який згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких, врахував і дані про їх особи, а саме наявність у ОСОБА_3 попередньої судимості та притягнення до кримінальної відповідальності в минулому, скоєння злочину в стані алкогольного сп'яніння. Суд першої інстанції також врахував, що як засуджений ОСОБА_3 так і засуджений ОСОБА_4 страждають хронічним алкоголізмом, що підтверджується висновком наркологічної експертизи.
Крім того, при призначенні покарання засудженим , суд першої інстанції обгрунтовано врахував обставини що пом'якшують покарання, згідно ст. 66 КК України, а саме їх щире каяття у вчиненому, наявність у ОСОБА_4 малоліиніх дітей, а у ОСОБА_3 бітьків-інвалідів.
Таким чином, доводи апеляції прокурора та засудженого ОСОБА_4 щодо порушення судом першої інстанції вимог ст. 65 КК України є необгрунтованими, так як судом були враховані всі обставини, передбачнеі даною нормою кримінального закону, в тому числі і ті, на які посилаються в своїх апеляціях прокурор та засуджений ОСОБА_4
Призначене засудженим ОСОБА_4 та ОСОБА_3 покарання за своїм видом та розміром, на думку колегії суддів, є необхідним та достатнім для їх виправлення, перевиховання та попередження нових злочинів.
Вимоги апеляції прокурора щодо призначення засудженому ОСОБА_3 більш суворого покарання за ч. 2 ст. 186 КК України, на думку колегії суддів не заслуговують на увагу, так як суперечать положенням ч. 2 ст. 375 КПК України ( в редакції 1960 року). Як вбачається з матеріалів справи, попередній вирок щодо засуджених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 скасований Апеляційним судом м. Києва не з підстав, передбачених п. 5 ч. 1 ст. 367 КПК України ( в редакції 1960 року), що виключає можливість призначення більш суворого покарання ніж те, що було призначене судом за попереднім вироком.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про те, що доводи апеляцій прокурора та засудженого ОСОБА_4 є необгрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляції прокурора, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції та засудженого ОСОБА_4, залишити без задоволення, а вирок Солом'янського районного суду міста Києва від 05 листопада 2012 року, без змін.
Судді
_______________ _________________ _______________
Гриненко О.І. ХудикМ.П. Балацька Г.О.