У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні 19 жовтня 2006 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Комінтернівського районного суду Одеської області від 20 лютого 2004 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Одеської області від 29 листопада 2005 року щодо нього.

Цим вироком       ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2

Комінтернівського р-ну Одеської області,

раніше судимого 15.04.2003р. за ч.4 ст.296 КК України на 4 роки позбавлення волі і на підставі ст.75 КК України звільненого від відбування покарання з  випробуванням з іспитовим строком  2 роки,

засуджено за ч.1 ст.186 КК України на 2 роки позбавлення волі.

На підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків ОСОБА_1  остаточно  призначено 4 роки 2 місяці позбавлення

волі.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Одеської області від 29 листопада 2005 року вирок щодо ОСОБА_1 змінено, виключено з нього вказівку суду про вчинення ОСОБА_1 злочину в стані алкогольного сп'яніння. В решті цей вирок залишено без зміни.

З урахуванням змін, внесених до вироку апеляційним судом, ОСОБА_1 засуджено за те, що він 12 червня 2003 року, приблизно о 23 год. 00 хв. біля будинку АДРЕСА_1 відкрито викрав у ОСОБА_2 його годинник вартістю 170 грн.

 У касаційній скарзі та доповненнях до неї засуджений ОСОБА_1 просить судові рішення щодо нього скасувати, мотивуючи тим, що інкримінованого йому злочину він не вчиняв, оскільки ОСОБА_2 добровільно дав йому годинника на деякий час. Також вказує на порушення його права на захист та ненадання йому матеріалів справи для ознайомлення. Крім того, посилається на порушення судом вимог кримінального закону при призначенні покарання за сукупністю вироків.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що у її задоволенні необхідно відмовити.

Висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочину, за який його засуджено, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується дослідженими у судовому засіданні та викладеними у вироку доказами, зокрема: послідовними показаннями потерпілого ОСОБА_2 про те, що ОСОБА_1 зняв з його руки годинника без його дозволу і всупереч його волі; аналогічними показаннями батьків потерпілого, яким про обставини справи стало відомо зі слів сина; показаннями свідка ОСОБА_3, згідно з якими ОСОБА_1 відкрито викрав годинника у ОСОБА_2

Підстав для обмови ОСОБА_1 потерпілим та свідками, показаннями яких обгрунтовано вирок, з матеріалів справи не вбачається.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 передав годинника ОСОБА_2 бармену, як заставу за придбані у барі алкогольні напої, тобто фактично розпорядився ним, що спростовує його твердження про намір повернути годинника.

Досудове та судове слідство у справі проведено з достатньою повнотою і висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчинені зазначеного у вироку злочину є обгрунтованим.

Злочинні дії ОСОБА_1 за ч.1 ст.186 КК України кваліфіковано правильно, а покарання йому призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України: з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого ним злочину, його особи та конкретних обставин справи.

Порушень вимог ст.71 КК України при призначенні ОСОБА_1 покарання за сукупністю вироків не виявлено. Згідно з ч.4 ст.71 КК України остаточне покарання за сукупністю вироків має бути більшим від покарання, призначеного за новий злочин, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком

Посилання ОСОБА_1 у скарзі про порушення його права на захист безпідставні, оскільки із матеріалів справи убачається, що під час досудового слідства йому роз'яснювались процесуальні права, в тому числі і право запросити захисника, але він не виявив бажання скористатись цим правом. Клопотання про призначення захисника, заявлене ОСОБА_1 під час оголошення йому про закінчення досудового слідства, було задоволено.

З матеріалами справи ОСОБА_1 було ознайомлено в повному обсязі, про що свідчать відповідний протокол про виконання вимог ст.218 КПК України (а.с. 87) та його розписка про ознайомлення з матеріалами справи після постановлення вироку (а.с. 357).

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б могли бути підставою для скасування або зміни постановлених у даній справі судових рішень, не виявлено.

Таким чином, підстав для призначення кримінальної справи до касаційного розгляду з повідомленням осіб, зазначених у ст. 384 КПК України, немає.

Враховуючи наведене, керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

у задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_1 відмовити.

Судді:

Селівон О.Ф.             Дороніна В.П.              Шевченко Т.В.

                     З оригіналом згідно:

         Суддя Верховного Суду України                            О.Ф.Селівон