ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"05" березня 2013 р. Справа № 5023/4280/12
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого:Панової І.Ю.,
суддів:Погребняка В.Я.,
Хандуріна М.І.,
розглянувши касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «АККО-ІНВЕСТ»
на ухвалу та постановугосподарського суду Харківської області від 23.10.2012 року Харківського апеляційного господарського суду від 27.11.2012 року
у справі№ 5023/4280/12 господарського суду Харківської області
за заявою доПублічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» Приватного акціонерного товариства «АККО-ІНВЕСТ»
провизнання банкрутом
за участю представників сторін:
від Приватного акціонерного товариства «АККО-ІНВЕСТ - Ільчинська В.А., довіреність № 23.10/12-1 від 23.10.2012 року;
від Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» - Вегера А.А., довіреність № 232/12 від 18.06.2012 року, Рожко Р.І., довіреність № 172/10 від 16.09.2010 року,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Харківської області від 25.09.2012 року за заявою Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (далі - ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») до Приватного акціонерного товариства «АККО-ІНВЕСТ» (далі - ПрАТ «АККО-ІНВЕСТ») порушено провадження у справі № 5023/4280/12, введено процедуру розпорядження майном та призначено розпорядника майна - арбітражного керуючого Гайдукова С.П.
За результатами підготовчого засідання господарським судом Харківської області винесено ухвалу від 23.10.2012 року у справі № 5023/4280/12 (суддя - Усатий В.О.), якою зокрема встановлено, що розмір безспірних вимог ініціюючого кредитора - ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" до боржника, які не забезпечені заставою, складають 13 667 387,25 грн.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 27.11.2012 року у справі № 5023/4280/12 (головуючий суддя - Кравець Т.В., суддя - Крестьянінов О.О., суддя - Шутенко І.А.) апеляційну скаргу ПрАТ «АККО-ІНВЕСТ» залишено без задоволення. Ухвалу господарського суду Харківської області від 23.10.2012 року у справі № 5023/4280/12 залишено без змін.
Не погоджуючись із ухвалою господарського суду Харківської області від 23.10.2012 року та постановою Харківського апеляційного господарського суду від 27.11.2012 року у справі № 5023/4280/12, ПрАТ «АККО-ІНВЕСТ» звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Харківської області від 23.10.2012 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 27.11.2012 року у справі № 5023/4280/12 скасувати, провадження у справі припинити.
В обґрунтування доводів касаційної скарги скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема ст.ст.1, 7, 11 Закону про банкрутство, ст.34 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Зокрема, скаржник вказує на те, що ініціюючим кредитором не надано доказів неможливості задоволення своїх вимог за рахунок заставного майна. Крім того, на думку скаржника, банком не здійснено оцінку заставного майна, що свідчить про недоведеність неможливості банку задовольнити свої вимоги до боржника за рахунок заставного майна.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ч.2 ст.41 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону про банкрутство, норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами ГПК України.
Згідно з ч.1 ст.5 Закону про банкрутство провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" 13.09.2012 року звернулось до господарського суду Харківської області із заявою про порушення справи про банкрутство ПрАТ «АККО-ІНВЕСТ» на підставі ст.ст.1, 6, 7, 11 Закону про банкрутство. Свою заяву ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" аргументувало тим, що загальна безспірна заборгованість боржника перед банком складає 72 759 837,25 грн., з якої 13 667 387,25 грн. не забезпечена заставою та не повертається боржником протягом більш ніж трьох місяців після встановленого для їх погашення строку.
Зокрема, як вбачається з матеріалів справи, звертаючись до суду з заявою про порушення справи про банкрутство ПрАТ «АККО-ІНВЕСТ», кредитор - ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» зазначив, що 13.11.2006 року між ним та ПрАТ "АККО ІНВЕСТ" та ТОВ "АНК-МОТОРС", ТОВ "АККО-МОТОРС", ТОВ "ННК-ІНВЕСТ", ТОВ "АЛК ІНВЕСТ" укладено Генеральну кредитну угоду № 574 від 13.11.2006 року, в межах якої між ПрАТ "АККО ІНВЕСТ" та Банком укладено ряд кредитних договорів. В забезпечення виконання вимог за Генеральною кредитною угодою № 574 від 13.11.2006 року між ПрАТ "АККО- ІНВЕСТ" укладено договори іпотеки та договори застави товарів в обігу. Заставна вартість предметів іпотеки та застави сторонами визначена в загальній сумі 59 092 450,00 грн.
Кредитор вказував на те, що рішенням господарського суду Харківської області від 28.09.2011 року по справі № 5023/6334/11 стягнуто солідарно з ПрАТ "АККО-ІНВЕСТ", з ТОВ "АНК-МОТОРС", з ТОВ "АККО-МОТОРС", з ТОВ "ННК-ІНВЕСТ" та з ТОВ "АЛК ІНВЕСТ" на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Харківської обласної Дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль" заборгованість за кредитними договорами № 010-1/02-01-60-08 від 10.06.2008 року, № 010-2/02-01-30-08 від 31.03.2008 року, № 010-1/02-01-22-08 від 12.03.2008 року, № 010-1/02-01-23-08 від 12.03.2008 року, № 010-1/02-01-63-08 від 11.06.2008 року, № 015/02-01-105-08 від 22.09.2008 року, № 010-2/02-01-66-08 від 11.06.2008 року, № 010-1/02-01-64-08 від 11.06.2008 року, № 010-1/02-01-24-08 від 12.03.2008 року, № 015/02-01-107-08 від 22.09.2008 року, № 010-1/02-01-65-08 від 11.06.2008 року, № 015/02-01-106-08 від 28.08.2009 року, № 010-1/02-01-62-08 від 11.06.2008 року у розмірі 10 438 472,10 доларів США (еквівалент в гривні - 83220718,81 грн.) та 475 985,47 грн., а також стягнуто з ПрАТ "АККО-ІНВЕСТ" на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Харківської обласної Дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль" заборгованість за кредитними договорами № 010-2/02-01-30-08 від 31.03.2008 року, № 010-2/02-01-94-08 від 01.09.2008 року у розмірі 22 490,72 доларів США (еквівалент в гривні - 179307,26 грн.) та 401 907,62 грн.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 19.12.2011 року рішення господарського суду Харківської області від 28.09.2011 року по справі №5023/6334/11 скасовано в частині стягнення з ПрАТ "АККО-ІНВЕСТ", ТОВ "АНК-МОТОРС", ТОВ "АККО-МОТОРС", ТОВ "ННК-ІНВЕСТ", ТОВ "АЛК ІНВЕСТ" пені за невиконання умов кредитних договорів: № 010-1/02-01-60-38 від 10.06.2008 року; № 010-2/02-01-30-08 від 31.03.2008 року; № 010-1/02-01-22-08 від 12.03.2008 року, № 010-1/02-01-23-08 від 12.03.2008 року, № 010-1/02-01-63-08 від 11.06.2008 року, № 015/02-01-105-08 від 22.09.2008 року, № 010-2/02-01-66-08 від 11.06.2008 року, № 010-1/02-01-64-08 від 11.06.2008 року, № 010-1/02-31-24-08 від 12.03.2008 року, № 015/02-01-107-08 від 22.09.2008 року, № 010-1/02-01-65-08 від 11.06.2008 року, № 015/02-01-106-08 від 28.08.2009 року, № 010-1/02-01-62-08 від 11.06.2008 року в сумі 1219276,92 доларів США; та пені за невиконання умов кредитних договорів № 010-1/02-01-60-08 від 10.06.2008 року; № 010-2/02-01-30-08 від 31.03.2008 року; № 010-1/02-01-22-08 від 12.03.2008 року, № 010-1/02-01-23-08 від 2.03.2008 року, № 010-1/02-01-63-08 від 11.06.2008 року, № 015/02-01-105-08 від 22.09.2008 року, № 010-2/02-01-66-08 від 11.06.2008 року, № 010-1/02-01-64-08 від 11.06.2008 року, № 010-1/02-01-24-08 від 12.03.2008 року, № 015/02-01-107-08 від 22.09.2008 року, № 010-1/02-01-65-08 від 11.06.2008 року, № 015/02-01-106-08 від 28.08.2009 року, № 010-1/02-01-62-08 від 11.06.2008 року щодо сплати відсотків в сумі 112832,57 доларів США та залишено в цій частині позов без розгляду. В іншій частині рішення залишено без змін.
05.01.2012 року на виконання рішення господарського суду Харківської області від 28.09.2011 року та постанови Харківського апеляційного господарського суду від 19.12.2011 року були видані відповідні накази суду.
05.03.2012 року за заявою ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" на підставі наказу господарського суду Харківської області від 05.01.2012 року № 5023/6334/11 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Гречухом О.Я. відкрито виконавче відкрито виконавче провадження № 31572911 щодо стягнення солідарно з ПрАТ "АККО-ІНВЕСТ", з ТОВ "АНК-МОТОРС", з ТОВ "АККО-МОТОРС", з ТОВ "ННК-НВЕСТ", з ТОВ "АЛК ІНВЕС" на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль" в особі Харківської обласної Дирекції Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" заборгованість за вказаними кредитними договорами у розмірі 9 106 362,61 доларів США та 475 985,47 грн.
У підготовчому засіданні господарський суд першої інстанції дійшов висновку, що ініціюючим кредитором в підтвердження його заяви надано усі необхідні документи, що підтверджують безспірність його вимог до боржника, як того вимагає ч.8 ст.7 Закону про банкрутство. Зокрема, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги ініціюючого кредитора до боржника, які не забезпечені заставою в сумі 13 667 387,25 грн. є безспірними, перевищують триста мінімальних розмірів заробітних плат та не задовольняються протягом більш трьох місяців після встановленого для їх погашення строку в порядку примусового стягнення, що відповідає положенням ст.ст.1, 6 Закону про банкрутство. Місцевий господарський суд зазначив, що заставна вартість предметів застави та іпотеки визначена сторонами в загальній сумі 59 092 450,00 грн., а кредиторська заборгованість боржника перед ініціюючим кредитором за вищевказаними кредитними договорами є безспірною і складає 72 759 837,25 грн.
Суд апеляційної інстанції, переглядаючи ухвалу господарського суду Харківської області від 23.10.2012 року, погодився з такими висновками суду першої інстанції.
Проте, колегія суддів Вищого господарського суду України не погоджується із такими висновками судів попередніх інстанцій, оскільки вони викладені з невірним застосуванням норм законодавства та без врахування всіх обставин справи.
Так, загальні правові підстави для порушення провадження у справі про банкрутство встановлені ч.3 ст.6 Закону про банкрутство, згідно якої справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.
Відповідно до ч.8 ст.7 Закону про банкрутство до заяви кредитора додаються відповідні документи, зокрема, докази того, що вартість предмета застави є недостатньою для повного задоволення вимоги, забезпеченої заставою у разі, якщо єдина підтверджена вимога кредитора, який подає заяву, забезпечена заставою.
Відповідно до ч.2 ст.8 Закону про банкрутство суддя господарського суду відмовляє у прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство, якщо вимоги кредиторів повністю забезпечені заставою.
Кредитор, вимоги якого забезпечені заставою майна боржника, може ініціювати справу про банкрутство лише у випадку, якщо сума його вимог до боржника перевищує вартість переданого в заставу майна, за умови відповідності цих вимог приписам ч.3 ст.6 Закону про банкрутство.
Законодавцем передбачено обов'язкове надання ініціюючим кредитором у справі про банкрутство доказів вартості предмета застави (або його фактичної реалізації) у випадку забезпечення грошових вимог ініціюючого кредитора заставою майна боржника та обґрунтування у заяві про порушення справи про банкрутство обставин недостатньої вартості предмета застави для повного задоволення вимог ініціюючого кредитора.
Відповідно до приписів ч.4 ст.11 Закону про банкрутство, господарський суд саме у підготовчому засіданні досліджує обставини та докази у справі, заперечення боржника та остаточно вирішує про наявність, підтвердженість підстав та обґрунтованість порушення провадження у даній справі.
Отже, саме у підготовчому засіданні остаточно досліджуються додані до заяви про порушення справи про банкрутство докази на підтвердження, зокрема, кредиторських вимог, та вирішується питання про наявність підстав для подальшого здійснення провадження у справі.
У випадку не зазначення ініціюючим кредитором недостатньої вартості предмета застави для повного задоволення своїх вимог у поданій заяві про порушення справи про банкрутство, неподання доказів того, що вартість предмета застави є недостатньою для повного задоволення вимоги, забезпеченої заставою, господарський суд у підготовчому засіданні повинен припинити провадження у справі про банкрутство згідно п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України, як таке, що порушено необґрунтовано.
Визнаючи безспірними грошові вимоги ініціюючого кредитора у сумі 13 667 387,25 грн., місцевий господарський суд послався на встановлений рішенням господарського суду Харківської області від 28.09.2011 року у справі № 5023/6334/11 (з урахуванням постанови Харківського апеляційного господарського суду від 19.11.2011 року у тій же справі) розмір заборгованості за Генеральною кредитною угодою № 574 від 13.11.2006 року та укладеними в її межах кредитними договорами, іпотечними договорами та договорами застави. Разом з тим, господарський суд Харківської області не встановив обставин недостатньої вартості предметів застави та іпотеки для повного задоволення вимог ініціюючого кредитора; не дослідив доказів реалізації заставного майна або доказів того, що реалізація заставного майна не забезпечить задоволення грошових вимог ініціюючого кредитора, і залишок незадоволених грошових вимог буде відповідати приписам ст.6 Закону про банкрутство щодо грошових вимог ініціюючого кредитора і не дав, відповідно до ст. 43 ГПК України, оцінку цим обставинам.
Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що приймаючи оскаржувану ухвалу у справі, суд першої інстанції неповно дослідив обставини справи та дійшов неправомірного висновку про наявність підстав для здійснення подальшого провадження у справі про банкрутство ПрАТ «АККО-ІНВЕСТ».
В той же час, судом апеляційної інстанції також не повною мірою були застосовані повноваження, визначені нормами ч.2 ст.101 ГПК, зокрема не надано належної правової оцінки правомірності порушення провадження та наявності підстав для здійснення подальшого провадження у справі про банкрутство ПАТ «АККО-ІНВЕСТ».
Отже висновки судів попередніх інстанцій про наявність підстав для порушення справи про банкрутство ПрАТ «АККО-ІНВЕСТ» та подальшого провадження у цій справі є передчасними.
Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Оскаржувана ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції зазначеним вище вимогам не відповідають.
Законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припинити провадження у справі на підставі п. 7 ч. 1 ст. 40 Закону про банкрутство (за відсутності інших підстав для такого припинення) та п.11 ч.1 ст.80 ГПК України (за відсутністю предмету спору) (п. 36 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року № 15 "Про судову практику в справах про банкрутство").
Ст.1119 ГПК України, яка визначає повноваження касаційної інстанції, передбачено право суду касаційної інстанції скасувати рішення першої інстанції, постанову апеляційної інстанції та припинити провадження у справі.
За таких обставин та виходячи із системного аналізу положень ГПК України та норм Закону про банкрутство, висновок суду першої інстанції про обґрунтованість порушення, наявність підстав для продовження процедури банкрутства ПрАТ «АККО-ІНВЕСТ» та введення процедури розпорядження майном, що підтриманий судом апеляційної інстанції, зроблений без врахування та без дотримання викладених норм законодавства, у зв'язку з чим оскаржувані ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанцій підлягають скасуванню, а провадження у справі про банкрутство ПрАТ «АККО-ІНВЕСТ» - припиненню за відсутністю предмету спору.
На підставі викладеного, керуючись п.11 ч.1 ст.80, ст.ст. 1117, 1119 - 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «АККО-ІНВЕСТ» задовольнити.
Ухвалу господарського суду Харківської області від 23.10.2012 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 27.11.2012 року у справі № 5023/4280/12 - скасувати.
Провадження у справі № 5023/4280/12 - припинити.
Головуючий І.Ю.Панова
Судді В.Я.Погребняк
М.І.Хандурін