У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі :
головуючого Селівона О.Ф.,
суддів Шевченко Т.В., Дороніної В.П.
розглянувши в судовому засіданні 12 жовтня 2006 року в м. Києві справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Полтавського районного суду Полтавської області від 22 липня 2005 року, якою відмовлено ОСОБА_1 у застосуванні до нього Закону України “Про амністію” від 31 травня 2005 року, та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Полтавської області від 21 вересня 2005 року, якою дану постанову залишено без зміни,
у с т а н о в и л а :
Вироком Жовтневого районного суду м. Києва від 29 жовтня 2001 року
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,
уродженця м. Стовпці Мінської області
Республіки Білорусь, раніше не судимого,
засуджено за сукупністю злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.366, КК України 2001 року, на 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна та з позбавленням права обіймати посади пов'язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими обов'язками на 3 роки.
Відбуваючи покарання, засуджений ОСОБА_1 звернувся із заявою до Полтавського районного суду Полтавської області про застосування щодо нього п."б" ст.5 Закону України “Про амністію” від 31 травня 2005 року.
Постановою Полтавського районного суду Полтавської області від 22 липня 2005 року ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні його заяви з тих мотивів, що ОСОБА_1 засуджено за ч.5 ст.191 та ч.2 ст.366 КК України, а згідно з п."і" ст.7 Закону України “Про амністію” від 31 травня 2005 року до осіб, засуджених за ч.ч.4, 5 ст.191 КК України амністія не застосовується.
Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Полтавської області від 21 вересня 2005 року зазначену постанову суду залишено без зміни.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить скасувати постанову Полтавського районного суду Полтавської області від 22 липня 2005 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Полтавської області від 21 вересня 2005 року і застосувати до нього Закон України “Про амністію” від 31 травня 2005 року, мотивуючи тим, що місцевий та апеляційний суди неправильно розтлумачили Закон України “Про амністію” від 31 травня 2005 року і, на його думку, передбачені п."і" ст.7 цього Закону обтяжуючі обставини вчинення злочинів не є кваліфікуючими ознаками зазначеного у цьому пункті злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, а тому судами безпідставно відмовлено у застосуванні до нього даного Закон України “Про амністію”.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що у задоволенні скарги необхідно відмовити.
Згідно з п.“і” ст.7 Закону України “Про амністію” від 31 травня 2005 року амністія не застосовується до осіб, які вчинили привласнення, розтрату майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем при обтяжуючих обставинах (ч.ч. 4, 5 ст.191 КК України 2001 року).
За змістом цього Закону “Про амністію” обтяжуючі обставини вчинення злочину, передбаченого ст.191 КК України 2001 року, є кваліфікуючими ознаками цього злочину.
Оскільки ОСОБА_1 засуджено за ч.5 ст.191 КК України 2001 року, а Закону України “Про амністію” від 31 травня 2005 року містить заборону застосування його до осіб, яких засуджено за цей злочин, то ОСОБА_1 обгрунтовано відмовлено у застосуванні до нього цього Закону.
Таким чином, підстав для призначення кримінальної справи до касаційного розгляду з повідомленням осіб, зазначених у ст. 384 КПК України, немає.
Враховуючи наведене, керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
У задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_1 на судові рішення про відмову у застосуванні до нього Закону України “Про амністію” від 31 травня 2005 року відмовити.
Судді:
Селівон О.Ф. Шевченко Т.В. Дороніна В.П.
З оригіналом згідно:
Суддя Верховного Суду України О.Ф.Селівон