ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Головуючий 1-ї інст. Чорний С.Б. Рядок статзвіту № 49
Волочиський районний суд Хмельницької області №2-а-229/08. Справа №22-а-7733/08 Доповідач : Заверуха О.Б.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 серпня 2008 року м. Львів
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого Заверухи О.Б.,
суддів: Обрізко І.М., Онишкевич Т.В.,
при секретарі Романишин О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Державного казначейства України, Міністерства фінансів України на постанову Волочиського районного суду Хмельницької області від 26 лютого 2008 року по адміністративній справі №2-а-229/08 за адміністративним позовом ОСОБА_1до Міністерства фінансів України, Державного казначейства України, Міністерства праці та соціальної політики України, управління праці та соціального захисту населення Волочиської районної державної адміністрації Хмельницької області про стягнення недоплаченої разової щорічної грошової допомоги учаснику війни, -
в с т а н о в и л а :
Позивач ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до Міністерства фінансів України, Державного казначейства України, Міністерства праці та соціальної політики України, управління праці та соціального захисту населення Волочиської районної державної адміністрації Хмельницької області про стягнення разової грошової допомоги відповідно до ст. 14 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" зазначивши, що відповідно до вищезазначеної норми, щорічно до 5 травня йому повинна надаватися разова грошова допомога в розмірі 3-х мінімальних пенсій за віком як учаснику війни, але виплати йому проводяться не в повному обсязі.
Постановою Волочиського районного суду Хмельницької області від 26 лютого 2008 року позов задоволено частково, постановлено стягнути з Державного бюджету України через Державне Казначейство України та Міністерство фінансів України на користь позивача суму недоплаченої разової щорічної допомоги за 2007 рік.
Зазначена постанова мотивована тим, що відповідно до Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" позивач має право на отримання щорічно до 5 травня разової грошової допомоги у визначеному розмірі, вимоги є законними, а тому судом першої інстанції відновлено його порушене право в межах стягнення різниці недосплаченої допомоги за 2007 рік. Так як дані виплати проводяться за рахунок Державного бюджету України, на Міністерство фінансів України та Державне казначейство України покладено обов»язок забезпечити щороку виділення коштів Міністерству праці та соціальної політики України для виплати разової грошової щорічної допомоги визначеним категоріям осіб, тому, стягнення недоотриманих позивачем коштів слід провести з Державного бюджету України через Державне казначейство України та Міністерство фінансів України.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, Державне казначейство України, Міністерство фінансів України подали апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій просять скасувати оскаржувану постанову і прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
В апеляційній скарзі Державне казначейство України вказує на те, що судом першої інстанції не враховано, що передбачені Законами про Державний бюджет на відповідні роки кошти Міністерством праці та соціальної політики України, що є головним розпорядником коштів, отримано повністю, апелянт як юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов»язаннями, прав та охоронюваних законом інтересів позивача не порушувало, тому, правових підстав вирішувати питання щодо взаємовідносин між позивачем та Державним казначейством немає. Міністерство фінансів України в своїй апеляційній скарзі вказує на те, що обставини, які мають значення для справи не доведені, судом першої інстанції не з»ясовані, а тому не відповідають обставинам справи, вважає оскаржувану постанову такою, що постановлена з неправильним застосуванням норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права.
Сторони в судове засідання не з»явились, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, а тому, колегія суддів, у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України, вважає за можливе розглядати справу у їх відсутності.
Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, а постанова суду скасуванню з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що він має право щорічно до 5 травня отримувати грошову допомогу відповідно до вимог ст. 14 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”. Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року визнано такими, що не відповідають Конституції України положення ст. 29 Закону України “Про Державний бюджет на 2007 рік”, якими обмежувався розмір щорічної разової допомоги, передбаченої Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, у тому числі й учасникам війни. Розмір отриманої позивачем у 2007 році разової грошової допомоги до 5 травня не відповідає вимогам зазначеного Закону. В частині виплати недоплаченої грошової допомоги позивачу за період 2004-2006 рр. суд відмовив, оскільки ухвалою Волочиського районного суду Хмельницької області від 26 лютого 2008 року позивачу відмовлено в поновленні строку звернення до суду по вимогах стягнення недоплаченої разової грошової допомоги за 2004-2006 роки.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про стягнення в користь позивача заборгованості з виплати щорічної допомоги за 2007 рік, що, на думку колегії суддів, відповідають нормам матеріального права і фактичним обставинам справи.
В той же час колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції щодо стягнення з Державного бюджету України через Державне казначейство України та Міністерство фінансів України є невірним з наступних підстав.
Відповідно до ст.17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» суб»єктами виплати разової щорічної допомоги, передбаченої цим Законом, є управління праці та соціального захисту населення, а тому, саме вони зобов»язані проводити виплату недоплачених сум грошової допомоги. Згідно Положення про Міністерство праці та соціальної політики України, затвердженого Указом Президента України від 30.08.2000 року за №1035/2000, Мінпраці України є головним органом у системі органів виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у сфері соціального захисту населення і соціального обслуговування населення та згідно ст.22 Бюджетного кодексу України є головним розпорядником бюджетних коштів. Згідно із Положенням про Міністерство праці та соціальної політики України відповідно до покладених на нього завдань здійснює в межах своїх повноважень контроль за додержанням законодавства щодо надання пільг, у тому числі, ветеранам війни і праці (пп.31 п.4) та забезпечує через систему підпорядкованих йому органів реалізацію прав громадян на соціальний захист шляхом своєчасного та адресного надання соціальної допомоги (аб.6 п.3).
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що саме на управління праці та соціального захисту населення покладено обов»язок проводити виплату одноразової щорічної грошової допомоги.
Вирішуючи позовні вимоги позивачів щодо аналогічних спірних виплат у період 2004-2006 рр., суд першої інстанції, на думку колегії суддів, безпідставно не врахував тієї обставини, що положення Закону України Про Державний бюджет на відповідний рік, яким встановлювався фіксований розмір одноразової грошової допомоги до Дня Перемоги учасникам війни, на предмет конституційності не розглядався, у встановленому порядку неконституційним визнаний не був та своєї чинності не втратив.
Колегія суддів також вважає за необхідне зазначити про те, що відсутність бюджетного фінансування на виплату, передбачених Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, щорічної грошової допомоги не може бути причиною невиконання відповідним суб'єктом владних повноважень покладених на нього зобов'язань, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (рішення Європейського суду з прав людини у справі “ОСОБА_2 проти України”).
Оскільки правові положення, які передбачають виплату разової щорічної допомоги учасникам війни до Дня Перемоги є чинними, а позивач належить до вказаної групи осіб і має право на її отримання, органи державної влади не можуть свідомо зменшувати розмір такої допомоги.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів, -
п о с т а н о в и л а:
Апеляційні скарги Державного казначейства України, Міністерства фінансів України задовольнити частково.
Постанову Волочиського районного суду Хмельницької області від 26 лютого 2008 року скасувати та постановити нову, якою позов ОСОБА_1до Міністерства фінансів України, Державного казначейства України, Міністерства праці та соціальної політики України, управління праці та соціального захисту населення Волочиської районної державної адміністрації Хмельницької області про стягнення недоплаченої разової щорічної грошової допомоги учаснику війни задоволити частково.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Волочиської районної державної адміністрації провести виплату на користь ОСОБА_11175грн. 18коп. недоплаченої разової грошової допомоги за 2007 рік як учаснику війни.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1до Державного казначейства України, Міністерства фінансів України, Міністерства праці та соціальної політики України відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання постановою законної сили, а у разі складення постанови в повному обсязі, відповідно до ч.3 ст. 160 КАС України - з дня складення постанови в повному обсязі.
Головуючий: О.Б. Заверуха
Судді: І.М. Обрізко
Т.В. Онишкевич