У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 14 вересня 2006 року кримінальну справу за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_1 на вирок Комсомольського районного суду м.Херсона від 14 листопада 2005 року.

         Цим вироком

                                  ОСОБА_1, судимий

                                  26.05.1997 р. за ст.142 ч.2 КК України на 7

                                  років позбавлення волі, звільнений 10.08.2001р.

                                  умовно-достроково з іспитовим строком на 1 рік

                                  9 місяців,

         засуджений за ст.213 ч.1 КК України на 104 години громадських робіт.

    На підставі ст.ст.71, 72 КК України за сукупністю вироків приєднано невідбуту частину покарання за вироком від 26.05.1997 р. у виді 1 року 9 місяців позбавлення волі і остаточно призначено покарання у виді 1 рік 9 місяців 13 днів позбавлення волі.

   Ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 17 січня 2006 року вирок щодо ОСОБА_1 залишений без зміни.

    За вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він 17 травня 2002 року, близько 19 год., на АДРЕСА_1, без державної реєстрації і без спеціального дозволу (ліцензії) незаконно здійснив прийом брухту чорного металу в кількості 170 кг., який потім зберігав за цією ж адресою.

         У касаційних скаргах засуджений ОСОБА_1 посилається на те, що злочину він не вчиняв, свідки по справі його обмовили у вчиненні цього злочину, суд не врахував його позитивну характеристику та тяжку хворобу при призначенні покарання, тому не погоджується з винесеним щодо нього вироком.

         Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що касаційні скарги задоволенню не підлягають.

         Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_1 у здійсненні операцій з брухтом чорних металів без державної реєстрації або без спеціального дозволу (ліцензії), одержання якого передбачено законодавством, підтверджується сукупністю зібраних та перевірених у судовому засіданні доказів, а саме - показаннями свідків ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,  ОСОБА_5., даними протоколу огляду, виявлення та вилучення брухту метала, іншими доказами.

Аналіз доказів, на які послався суд, свідчить про правильність висновків суду та повну доведеність винності ОСОБА_1  у вчиненому злочині.

         Доводи касаційних скарг про непричетність засудженого до вчинення злочину та обмови його свідками по цій справі  визнані такими, що не відповідають дійсності, оскільки перевірялися і свого підтвердження не знайшли.

Не знайшли свого підтвердження і доводи скарги про те, що ОСОБА_1 не був ознайомлений з обвинувальним висновком. В протоколі судового засідання зазначено, що він його отримав та будь-яких клопотань стосовно порушення його права на захист в суді не заявляв.

Істотних порушень норм кримінально-процесуального законодавства, що тягнуть за собою зміну чи скасування судових рішень не виявлено.

         Що стосується призначеного ОСОБА_1. покарання, то воно є справедливим, відповідає вимогам ст.65 КК України. Суд врахував як ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, так і дані про його особу, а також  інші обставини справи. Підстав для пом'якшення покарання колегія не знаходить.

Підстав для призначення справи до касаційного розгляду, відповідно до вимог ст.389 КПК України, немає.

З урахуванням наведеного, керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні касаційних скарг.

Судді:

  Заголдний В.В.                  Шелест М.А.           Кияшко А.Я.