У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 02 листопада 2006 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Полтавської області на постанову  Шишацького районного суду Полтавської області від 5 липня 2005 року щодо ОСОБА_1. 

         Вказаною постановою 

                                      ОСОБА_1, раніше не судимий, -

на підставі ст. 6 п. “г” Закону України “Про амністію” від 31 травня 2005 року звільнений від кримінальної відповідальності, а справу провадженням закрито.

         В апеляційному порядку справа не розглядалася. 

         ОСОБА_1 обвинувачувався у тому, що він протягом 2004 року - березня 2005 року, за місцем свого проживання в АДРЕСА_1, за обставин, встановлених судом та наведених у постанові, систематично розбещував неповнолітніх  ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, виготовив за їх участю та участю ОСОБА_5 і ОСОБА_6 фотокартки порнографічного характеру та розповсюджував серед них і неповнолітнього ОСОБА_7 відео та фото продукцію порнографічного характеру.

У касаційному поданні прокурор порушує питання про скасування постанови щодо ОСОБА_1. та направлення справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального та істотним порушенням кримінально-процесуального закону.

В поданні зазначено, що місцевий суд, провівши повний розгляд кримінальної справи щодо ОСОБА_1, своєю постановою незаконно закрив справу на підставі акту про амністію, оскільки відповідно до вимог ст. 6 ч.2 та ст. 282 КПК України, суд, при виявлені на стадії судового розгляду справи, зазначених в п.п. 1, 2 та 4 ч.1 ст. 6 обставин, повинен був довести розгляд справи до кінця і у випадках, передбачених п.п. 1, 2 ч.1 ст. 6 КПК України, постановити виправдувальний вирок, а у випадках, передбачених п.4 ч.1 ст. 6 КПК України, - обвинувальний вирок і звільнити засудженого від покарання.

Крім того суд, постановляючи рішення  про закриття кримінальної справи щодо ОСОБА_1, порушив порядок закриття кримінальної справи, передбачений ст. 282 КПК України, відповідно до якої суд позбавлений можливості закривати кримінальні справу на підставі п.4 ч.1 ст. 6 КПК України.

Також прокурор вказує на те, що суд безпідставно перекваліфікував дії ОСОБА_1 з ч.2 ст. 156 КК України на ч.1 ст. 156 КК України та з ч.3 ст. 301 КК України на ч.2 ст. 301 КК України та відповідно до ст. 275 КПК України  вийшов за межі пред'явленого ОСОБА_1 обвинувачення, оскільки прокурор в судовому засіданні обвинувачення підсудному не змінював і підтримував обвинувачення за ч.2 ст. 156 КК України та ч.3 ст. 301 КК України, а в судових дебатах за сукупністю злочинів просив призначити йому покарання у виді 3 років позбавлення волі.

 Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційне подання підлягає задоволенню.

Як видно з матеріалів кримінальної справи, 26.05.2005 року до Шишацького районного суду була направлена кримінальна справа із затвердженим обвинувальним висновком по обвинуваченню ОСОБА_1. у вчиненні злочинів, передбачених ч.2.ст.156 КК України та ч.3 ст.301 КК України.

7 червня 2005 року  районний суд Полтавської області провів по справі попередній розгляд по обвиШишацькийнуваченню ОСОБА_8 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.156 КК України та ч.3 ст.301 КК України і призначив справу до розгляду.

Як видно з протоколу судового засідання, з 13 червня по 5 липня 2005 року суд провів по справі судове слідство, в ході якого був допитаний підсудний ОСОБА_1. по суті пред¢явленого йому обвинувачення за ч.2 ст.156 КК України та ч.3 ст.301 КК України, також були допитані потерпілі, їх законні представники, досліджені письмові матеріали справи, проведені судові дебати та надано право підсудному звернутися до суду з останнім словом.

Провівши повний розгляд кримінальної справи суд видалився до нарадчої кімнати, після виходу з якої оголосив постанову  про закриття кримінальної справи щодо ОСОБА_1 на підставі Закону України “Про амністію” від 31 травня 2005 року.

Постановляючи таке рішення, суд першої інстанції істотно порушив вимоги кримінально-процесуального закону, зокрема ч.2 ст.6 КПК України та ст.282 КПК України.

Відповідно до ч.2 ст.6 КПК України, при виявленні обставин, зазначених у п.п. 1,2 та 4 ч.1 ст.6 КПК України на стадії судового розгляду, суд доводить розгляд справи до кінця і у випадках, передбачених пунктами 1,2 ч.1 ст.6 КПК України постановляє виправдувальний вирок, а у випадках, передбачених п.4 ч.1 ст.6 КПК України - обвинувальний вирок із звільненням засудженого від покарання.

Крім того, при винесенні постанови про закриття кримінальної справи щодо ОСОБА_1 суд порушив порядок закриття кримінальної справи, передбачений ст.282 КПК України, згідно з якою суд позбавлений можливості закривати кримінальну справу на підставі п.4 ч.1 ст.6 КПК України.

Керуючись ст.ст. 394-396 КПК України, колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України,     

                                               у х в а л и л а :

         Касаційне подання заступника прокурора Полтавської області задовольнити.

         Постанову Шишацького районного суду Полтавської області від 05 липня 2005 року щодо ОСОБА_1, звільненого від кримінальної відповідальності на підставі Закону України “Про амністію” від 31 травня 2005 року, скасувати у зв¢язку з істотним порушенням кримінально-процесуального закону, а справу направити на новий судовий розгляд до того ж суду в іншому складі суддів.

    С у д д і :

  Мороз М.А.                            Шелест М.А.                         Селівон О.Ф.