Справа № 752/2682/13-к

Провадження №: 1-кп/752/101/13

В И Р О К

Іменем України

13.03.2013 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Сеніна В.Ю.

при секретарі Кирпі П.В.

з участю сторін кримінального провадження:

прокурора Вдовиченка О.С.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

потерпілої ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві кримінальне провадження № 120121100100001153 по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, українця, громадянина України, який має середньо-спеціальну освіту, не працює, не одружений, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимий, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 07.12.2012 приблизно о 21-00 год., перебуваючи у приміщенні салону краси «Елегант» за адресою: м. Київ, пр. Голосіївський, 84, де ним проводилися ремонтні роботи, переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає, вирішив таємно викрасти ноутбук «Asus K52j» вартістю 5430 гривень, грошові кошти в сумі 4200 гривень, перукарський набір вартістю 4200 гривень та болгарку «Forte» вартістю 250 гривень, які знаходились на робочому місці адміністратора. Реалізуючи свій злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1 із вказаного салону викрав зазначені речі та грошові кошти. Після чого викрадені ним речі та грошові кошти він сховав до своєї сумки та зачинивши вхідні двері салону краси на ключ, з викраденим направився до ломбарду «Скарбниця» який розташований за адресою: м. Київ пр. Голосіївський, 102/1. Перебуваючи в приміщенні ломбарду «Скарбниця» він на свій власний паспорт здав ноутбук «Asus K52j», за що отримав грошові кошти в сумі 1654,02 грн., які в подальшому разом з викраденими ним грошовими коштами витратив на власні потреби.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, визнав повністю та пояснив, що дійсно 07.12.2012 він, маючи вільний доступ до салону краси «Елегант», де він робив ремонт, вирішив викрасти речі та грошові кошти, що належали адміністратору ОСОБА_2 Викравши ноутбук, перукарський набір, болгарку та грошові кошти, він поклав дані речі до своєї сумки та залишив приміщення салону, зачинивши його на ключ, який він отримав від ОСОБА_3 - особи, що найняла його для проведення ремонтних робіт. Після чого він здав на своє ім'я ноутбук до ломбарду «Скарбниця», за що отримав 1654,02 грн., які разом із викраденими грошовими коштами витратив на особисті потреби. Болгарку та перукарський набір він залишив собі. У вчиненому щиро розкаявся, просив не карати його суворо.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого та дослідивши матеріали кримінальної справи, що характеризують особу обвинуваченого, дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

Дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна, кваліфіковані вірно.

При призначенні ОСОБА_1 покарання суд враховує тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься відповідно до вимог ст. 12 КК України до злочинів середньої тяжкості, обставини вчинення кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, який раніше не притягувався до адміністративної відповідальності, не судимий, під наркологічним чи психіатричним наглядом не перебуває, офіційно не працює, має постійне місце реєстрації та проживання, за яким характеризується посередньо, обставини, що пом'якшують його покарання - повне визнання вини, щире каяття, та відсутність обставин, що обтяжують покарання.

Таким чином, суд вважає, що перевиховання та виправлення винного можливо без ізоляції від суспільства, а тому необхідно призначити йому покарання в межах санкції ч. 1 ст. 185 КК України, пов'язане з позбавленням волі, але із застосуванням правил ст. 75 КК України - звільненням від відбування покарання з випробуванням та покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України - не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти зазначений орган про зміну місця проживання та періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Цивільний позов не заявлявся, процесуальні витрати відсутні.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд, -

з а с у д и в:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.

Згідно із ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік.

Згідно ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1 обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти зазначений орган про зміну місця проживання та періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Суддя