У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

 

головуючого	Шелеста М.А.,
суддів	Редьки А.І., Заголдного В.В.
за участю прокурора	Ковзеля П.О.

 

розглянула в судовому засіданні у м. Києві 7 вересня 2006 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Апеляційного суду Запорізької області від 3 травня 2006 року, яким засуджений

 

 

ОСОБА_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_1,

раніше судимий 5 червня 1997 року Чернігівським районним

судом Запорізької області за ст. ст. 94, 17, 81 ч. 3,

140 ч. 3, 140 ч. 2 КК України 1960 року на 8 років

6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього

майна, звільнений 18 січня 2005 року умовно-достроково

на 5 місяців 25 днів,

 

засуджений:

-    за ст. 187 ч. 4 КК України на 12 років позбавлення волі з конфіскацією

всього  майна;

- за ст. 115 ч. 2 п. п. 6, 13  КК України на 14 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.

 

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_1  остаточно призначено покарання у виді 14 (чотирнадцяти) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.

 

ОСОБА_1 засуджений за вчинення злочинів за таких, як зазначено у вироку, обставин.

 

22 листопада 2005 року між 19 та 21 годинами ОСОБА_1, раніше судимий за умисне вбивство, маючи умисел на незаконне заволодіння грошима  ОСОБА_2, таємно проник у житло останньої, розташованого у    АДРЕСА_1, де вчинив розбійний напад на потерпілу, завдавши їй металевою шиною один удар в лобну частину голови. Під час розбою ОСОБА_1 вирішив вбити ОСОБА_2 і з цією метою він завдав ще два удари тим же предметом, заподіявши їй тяжкі тілесні ушкодження, які є небезпечними для життя, внаслідок чого остання померла на місці події.

 

Після вчинення умисного вбивства ОСОБА_2, ОСОБА_1 заволодів грошима потерпілої в сумі 450 грн.

 

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 посилається на застосування до нього під час досудового слідства недозволених методів, за змістом скарги просить вирок скасувати, а справу провадженням закрити, оскільки він інкримінованих злочинів не вчиняв.

 

Заслухавши доповідача, прокурора, який просив вирок залишити без зміни, а касаційну скаргу засудженого - без задоволення, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає.

 

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, за викладених у вироку обставин, доведена об'єктивними доказами, які зібрані у передбаченому законом порядку і належним чином оцінені судом.

 

Незважаючи на заперечення своєї вини у вчиненні злочинів, винуватість ОСОБА_1 підтверджується наступними доказами.

 

Так, з його показань під час допиту як підозрюваного, під час проведення відтворення обстановки та обставин події, у присутності захисника, вбачається, що ОСОБА_1, 22 листопада 2005 року, приблизно о 19 годині, з метою позичити гроші пішов до ОСОБА_2 Оскільки остання не впускала його в будинок, він з допомогою металевої шини проник у житло. Там він зазначеною пластиною декілька разів наніс удари по голові потерпілої. Після чого під матрацом, на дивані, знайшов у гаманці 450 грн., якими й заволодів.

 

Із відеозапису відтворення обстановки та обставин події, яка була переглянута як під час досудового, так і судового слідства вбачається, що ОСОБА_1 добровільно, без будь-якого тиску і підказок з боку працівників міліції показав на місці і розповів про обставини вчинених ним злочинів щодо ОСОБА_2

 

Відповідно до висновків судово-медичних експертиз вбачається, що смерть ОСОБА_2 настала від закритої черепно-мозкової травми, яка супроводжувалася крововиливами у м'які тканини, переломами кісток основи черепа, крововиливом під м'які оболонки мозку, набряком мозку. Локалізація виявлених ушкоджень на трупі ОСОБА_2 відповідає показанням ОСОБА_1 під час відтворення обстановки та обставин події.

 

Як убачається з висновку судово-трасологічної експертизи слід взуття на зліпку, вилученого 23.11.2005 р. під час огляду місця пригоди, залишений взуттям того ж розміру і з таким же малюнком протектора і ступеню зносу, що й туфель на ліву ногу, вилучений під час обшуку і наданий судово-медичній експертизі, з висновку якої видно, що на парі туфель виявлений піт, який може походити від ОСОБА_1

 

Свідок ОСОБА_3 показала в судовому засіданні, що дані туфлі належать ОСОБА_1 і 30 листопада 2005 року були вилучені при обшуку у неї вдома.

 

Із показань свідка ОСОБА_4 в суді видно, що йому ОСОБА_1 під час перебування в одній камері розповів про те, що він убив бабусю, завдавши металевою пластиною кілька разів по голові. Цю пластину викинув у дворі, в туалеті. Після вбивства він (ОСОБА_1) забрав з будинку 450 грн.

 

З оголошеного та дослідженого в суді протоколу огляду туалету від 21.12.2005 р. вбачається, що у вигрібній ямі виявлена металева шина сріблясто-білого кольору.

 

Відповідно з висновком медико-криміналістичної експертизи не виключається можливість заподіяння ушкоджень голови потерпілої ОСОБА_2 цією металевою шиною.

 

Належно оцінивши зібрані і дослідивши в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні умисного вбивства з корисливих мотивів ОСОБА_2, особою, яка раніше вчинила умисне вбивство та у розбої, вчиненого з проникненням у житло із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень.

 

Злочинні дії ОСОБА_1, за п. п. 6, 13 ч. 2 ст. 115 та ч. 4 ст. 187 КК України судом кваліфіковано правильно.

 

Доводи засудженого ОСОБА_1 про застосування до нього незаконних методів ведення слідства під час досудового слідства, через що він себе обмовив у вбивстві ОСОБА_2, є необґрунтованими.

 

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 і ОСОБА_8 заперечували застосування до ОСОБА_1 фізичного чи психічного насильства.

 

Свідок ОСОБА_9 показав у суді, що під час перебування в камері з ОСОБА_1, останній собі заподіяв тілесні ушкодження, пояснюючи це тим, що в судовому засіданні буде говорити про побиття його працівниками міліції.

 

Прокуратурою Вільнянського району Запорізької області не було знайдено підтверджень щодо незаконних дій працівників міліції стосовно ОСОБА_1, а тому в порушенні кримінальної справи щодо працівників міліції відмовлено за відсутністю події злочину.

 

Порушень вимог кримінально-процесуального закону України, які б тягли за собою зміну чи скасування вироку, колегією суддів не виявлено.

 

Покарання ОСОБА_1 призначено у відповідності з вимогами ст. 65 КК України, з урахуванням ступеню тяжкості вчинених ним злочинів, даних про особу та обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання.

 

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів

  

у х в а л и л а:

 

                Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок апеляційного суду Запорізької області від 3 травня 2006 року стосовно ОСОБА_1 - без зміни.

 

 

С у д д і:

 

М.А. Шелест                        А.І. Редька                                     В.В. Заголдний