Справа № 261/500/13-ц
Провадження № 2/261/596/13
Р І Ш Е Н Н Я
І м е н е м У к р а ї н и
м. Донецьк 13 березня 2013 р.
Петровський районний суд м. Донецька в складі: головуючого - судді Висоцької Г.В., при секретарі судового засідання Крутась Я.С., за участю позивача ОСОБА_1, відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про виселення з жилого приміщення,
В С Т А Н О В И В :
04.02.2013 р. до Петровського районного суду м. Донецька звернулася ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про виселення. Свої вимоги позивач обґрунтувала тим, що 16.02.2009р. між нею та ОСОБА_5 був укладений нотаріально завірений письмовий договір купівлі - продажу жилого будинку, розташованого за адресою: вул. Катасанова, 34, м. Донецьк, відповідно до якого позивач стала єдиним власником спірного об’єкту нерухомості. Починаючи з 2004р. і по теперішній час в спірному жилому будинку проживають відповідачі, які маючи інше місце реєстрації, не бажають добровільно звільняти займане жиле приміщення на вимогу позивача. Просила суд ухвалити рішення про виселення зазначених осіб.
В судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги, просила їх задовольнити.
Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечували, мотивуючи це наступним. Спірний жилий будинок належав матері ОСОБА_2 на праві власності за життя, після смерті в 2004р. матері він повернувся із своєю сімєю до будинку, який вважає своєю спадщиною. Разом з ним в цьому будинку, в його іншій більшій частині, проживала на той час і проживає зараз позивачка ОСОБА_1, яка за життя доглядала за його матір’ю. Його рідний брат ОСОБА_5 не заперечував проти їхнього вселення. Відповідач зазначив, що вважає, рішення Петровського районного суду від 17.11.2008р. та укладений між його братом ОСОБА_5 та позивачем договір купівлі-продажу жилого будинку незаконними та такими, що порушують його права, як спадкоємця.
Відповідач ОСОБА_4 до судового засідання не з’явився, надавши заяву про розгляд справи за його відсутності, проти позовних вимог заперечував в повному обсязі.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку про можливість задоволення позову з огляду на наступне.
Судом встановлені наступні обставини та визначені відповідно до них правовідносини.
Як вбачається з матеріалів справи рішенням Петровського районного суду м. Донецька від 17 листопада 2008 року встановлений факт прийняття спадщини ОСОБА_5, який доводиться рідним братом відповідачеві ОСОБА_2, після смерті його матері – ОСОБА_6, померлої 13.09.1991р. у вигляді домоволодіння № 34 по вул. Катасанова в м. Донецьку. Цим же рішенням за ОСОБА_5 в порядку спадкування за заповітом визнано право власності на цей же будинок після смерті його матері – ОСОБА_6, померлої 13.09.1991р. Рішення набрало законної чинності 29.11.2008р. (а. с. 17-18).
Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України зазначене судове рішення має для суду преюдиціальне значення, в в’язку з чим суд не приймає до уваги доводи відповідачів про незаконність дій ОСОБА_5, які, на їхній розсуд, були направлені на усунення них від спадкування.
Відповідно до нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу житлового будинку від 16.02.2009р. ОСОБА_5, як законний власник спірного домоволодіння, продав позивачці ОСОБА_1 житловий будинок за адресою: вул. Катасанова, 34, м. Донецьк (а. с. 7). Договір зареєстрований в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно від 23.02.2009р.
Таким чином, починаючи з 23.02.2009р. позивач ОСОБА_1 є єдиним законним власником спірного житлового будинку.
Як встановлено в судовому засіданні з пояснень відповідачів в даний час вони зареєстровані за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1. Окрім цього, відповідачі зазначили, що також було підтверджене допитаним в якості свідка в судовому засіданні ОСОБА_5, що вони проживають за адресою спірного будинку з 2004р. з дозволу ОСОБА_5, тобто попереднього власника.
Показання свідка ОСОБА_7 стосується лише її обізнаності щодо сварок, які з ліку 2012р. виникають між сторонами з приводу виселення відповідачів, і не мають для суду принципового значення. Показання свідка ОСОБА_8 були зведені до негативної оцінки дій рідного брата відповідача ОСОБА_2 – ОСОБА_5, та позивачки ОСОБА_1, які, на його думку, змовившись усунули ОСОБА_2 від спадкування спірного будинку обманним шляхом. Суд оцінює надані свідком ОСОБА_9 показання, як такі, що носять емоційний окрас, та не мають в даній справі юридичного значення.
Згідно зі ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Згідно зі ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична особа має право мирно володіти своїм майном.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Керуючись ст. 41 Конституції України, ст.ст. 317, 319, 321, 383, 387 ЦК України, ст. 10, 11, 60, 88, 209, 213-215, 225-226 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
ОСОБА_10 Вікторівни до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про виселення з жилого приміщення - задовольнити.
Виселити ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 із жилого приміщення за адресою: вул. Катасанова, буд. 34, м. Донецьк.
Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 солідарно на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 114 (сто чотирнадцять) грн. 70 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Петровський районний суд міста Донецька шляхом подачі в десятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги, а в разі відсутності у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя Г. В. Висоцька.