Справа № 2-2607/08р
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
3 липня 2008 року Соснівський районний суд м.Черкаси в складі:
головуючого судді - Мельник І.О.
при секретарі - Пархоменко М.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Черкаси цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства „Страхове товариство „Гарантія” до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку регресу,-
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся з позовом в суд до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку регресу, в обгрунтування своїх вимог вказував, що 5.02.2007р. між ВАТ «Страхове товариство «Гарантія» та ОСОБА_1 було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту, за яким страховик застрахував майнові інтереси Страхувальника, пов»язані з володінням, користуванням і розпорядженням наземним транспортним засобом-легковим автомобілем Шевроле Авео, державний номер НОМЕР_1. 15.07.2007р. на перехресті вулиць Б.Вишневецького-Гоголя у м.Черкаси внаслідок ДТП застрахований автомобіль отримав механічні ушкодження передньої частини, що підтверджується описовою частиною схеми ДТП, складеною співробітниками ВДАІ УМВС України в Черкаській області безпосередньо на місці ДТП та підписаною учасниками ДТП. Згідно висновку судової експертно-автотоварознавчої експертизи № 241 від 31.07.2007р. матеріальна шкода, завдана власнику автомобіля Шевроле Авео ОСОБА_1 складає 10382,40 грн. Після ДТП страхувальник звернувся до авторемонтної майстерні приватного підприємця ОСОБА_2 для визначення суми фактичних затрат необхідних для ремонту пошкодженого автомобіля. В результаті було складено рахунок -фактура на суму 11500, 20 грн. 16.07.2007р. страхувальником було подано заяву про виплату страхового відшкодування. 10.08.2007р. позивачем, із вирахуванням франшизи, на розрахунковий рахунок приватного підприємця ОСОБА_2 було перераховано суму страхового відшкодування в розмірі 11195,70 грн., що підтверджує акт виконаних робіт від 10.08.2007р. Внаслідок чого, позивач набув право зворотної (регресної) вимоги до винної особи у ДТП.
ДТП сталося в результаті порушення п.п.2.10, 16.11 Правил дорожнього руху України водієм автомобіля Фольксваген Пасат, державний знак НОМЕР_2, ОСОБА_2, який не врахував дорожню обстановку, не надав переваги у русі транспортному засобу, що рухався по головній дорозі, допустив зіткнення з автомобілем Шеврове Авто, державний номер НОМЕР_1. Вина ОСОБА_1 підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення № 3-6483, зокрема, постановою Золотоніського міськрайонного суду від 15.08.2007р. про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладання стягнення у вигляді штрафу. Довідка ВДАІ УМВС України в Черкаській області від 17.07.2007р. містить інформацію про те, що автомобіль Фольксваген Пасат, державний номерний знак НОМЕР_2 належить на праві приватної власності ОСОБА_1, а також свідчить і про те, що ОСОБА_2 на момент вчинення ДТП при собі не мав водійського посвідчення. За фактом неправомірного заволодіння транспортним засобом з боку власника транспортного засобу не було звернень до правоохоронних органів, що свідчить про відсутність претензій власника до співвідповідача ОСОБА_2 щодо викрадення або угону. Матеріали ДАІ не містять даних щодо слідів зламу замків дверцят автомобіля, відсутності ключів запалення або інших відомостей, які б свідчили про насильницький або кримінальний характер заволодіння транспортним засобом. Отже, співвідповідач ОСОБА_2 неправомірно заволодів та керував транспортним засобом або з відома власника транспортного засобу, або скориставшись недбалим ставленням власника до умов зберігання та утримання джерела підвищеної небезпеки. Таким чином, позивач вважає, що підставою для неправомірного заволодіння автомобілем була недбалість власника транспортного засобу.
Представник позивача в судовому засідання позовні вимоги підтримав в повному обсязі, суду пояснив, що 5.02.2007р. між ВАТ СТ «Гарантія» та ОСОБА_1 була укладена угода добровільного страхування наземного транспорту НОМЕР_2, за яким страховик застрахував майнові інтереси страхувальника. 15.07.2007р. сталася ДТП, внаслідок якої постраждав застрахований автомобіль. Страхувальником 16.07.2007р. було подано заяву про виплату страхового відшкодування, яке було виплачено позивачем. Таким чином, позивач набув право регресної вимоги до винної у ДТП особи, що і змусило звертатися до суду. Просив суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги визнав в повному обсязі та не заперечував проти його задоволення.
Відповідачка ОСОБА_1 повідомила суду про зміну прізвища на ОСОБА_1 в зв”язку з укладення шлюбу. У судовому засіданні позовні вимоги не визнала, суду пояснила, що ОСОБА_2 є її родичем і тому вона не подавала заяву до орачів міліції про угон автомобіля, але оскільки на момент ДТП за кермом був ОСОБА_2, то він і повинен відшкодовувати понесену шкоду. В подальшому позовні вимоги визнала частково, просила суд покласти відшкодування на ОСОБА_2
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до задоволення.
Судом встановлено, що 15.07.2007р. на перехресті вулиць Б.Вишневецького-Гоголя у м.Черкаси була скоєна дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Шевроле Авео, державний номер НОМЕР_1. 15.07.2007р., яким керував позивач та автомобілем Фольксваген Пасат, державний знак НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_2, що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 Згідно з постановою Золотоніського міськрайонного суду від 15.08.2007р. ОСОБА_2 визнано винним у скоєні ДТП і він притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП у вигляді штрафу.
Згідно з висновком автотоварознавчого дослідження № 241 від 31.07.2007р. завдана матеріальна шкода власнику автомобіля Шевроле Авео ОСОБА_3 складає 10382,40 грн. Після ДТП страхувальник звернувся до авторемонтної майстерні приватного підприємця ОСОБА_2 для визначення суми фактичних затрат, необхідних для ремонту пошкодженого автомобіля. В результаті було складено рахунок -фактура НОМЕР_4 від 19.07.2007р. на суму 11500, 20 грн.
На час ДТП 5.02.2007р. між ВАТ „Страхове товариство „Гарантія” та ОСОБА_3 був укладений договір добровільного страхування наземного транспорту, за яким страховик застрахував майнові інтереси Страхувальника, пов»язані з володінням, користуванням і розпорядженням наземним транспортним засобом-легковим автомобілем Шевроле Авео, державний номер НОМЕР_1.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.988 ЦК України та п.3 ст.20 Закону України „Про страхування”, страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.
На виконання договору страхування серії НТ № 5-12-01/07, який був укладений з ОСОБА_3, позивач здійснив виплату страхового відшкодування у зв”язку зі страховим випадком у розмірі 11195,70 грн. із вирахуванням франшизи.
Згідно з ст.27 Закону України „Про страхування” до страховика, який виплатив страхове відшкодування згідно з договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що отримала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток. Відповідно до ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.
У ході розгляду справи, судом встановлено, що у відповідача ОСОБА_2 на момент скоєня ДТП було відсутнє водійське посвідчення про, що свідчить довідка ВДАІ УМВС України в Черкаській області від 17.07.2007р. За фактом неправомірного заволодіння транспортним засобом з боку власника транспортного засобу не було звернень до правоохоронних органів, що свідчить про відсутність претензій власника до співвідповідача ОСОБА_2 щодо викрадення або угону. Матеріали ДАІ не містять даних щодо слідів зламу замків дверцят автомобіля, відсутності ключів запалення або інших відомостей, які б свідчили про насильницький або кримінальний характер заволодіння транспортним засобом.
Відповідно до ст.1187 ЦК України особа, яка неправомірно заволоділа транспортним засобом, механізмом, іншим об»єктом, завдала шкоди діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, зобов»язана відшкодувати її на загальних підставах, а також , якщо неправомірному заволодінню іншою особою транспортним засобом, механізмом, іншим об»єктом сприяла недбалість її власника (володільця), шкода, завдана діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, відшкодовується ними спільно, у частці, яка визначається за рішенням суду з урахуванням обставин, що мають істотне значення.
Аналізуючи викладене, суд вважає, що в ході розгляду справи доведені обставини, які є підставами для відповідальності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 по відшкодуванню збитків страховій компанії.
Щодо визначення розміру відшкодування, суд вважає, що в цій частині позовні вимоги підлягають до задоволення частково, оскільки відповідно до ст.. 29 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Розмір витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахований у порядку, встановленому законодавством, а саме - у висновку автотоварознавчого дослідження № 241 від 31.07.2007р. Тобто, розмір страхового відшкодування з вирахуванням франшизи становить 9872,40 грн.
Отже, з відповідачів, як з осіб, відповідальних за збиток, підлягають стягненню на користь позивача витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу, в сумі 9872,40 грн.
Враховуючи, що відповідач ОСОБА_2 повністю визнав заявлені позовні вимоги, доводи відповідачки ОСОБА_1 щодо обставин, які спонукали її не звертатися до правоохоронних органів з заявою про угон автомобіля, суд вважає за можливе визначити наступні частки завданої шкоди: ОСОБА_2- 3\4 в сумі 7404,30 грн., ОСОБА_1 - 1\4 в сумі 2468,10 грн.
За правилами ст.88 ЦПК України, якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, 10,11, 57,60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, ст. ст.1191,1187,1188 ЦК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Позов Відкритого акціонерного товариства „Страхове товариство „Гарантія” до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку регресу задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Відкритого акціонерного товариства „Страхове товариство „Гарантія” суму страхового відшкодування в розмірі 7404,30 грн., та понесені судові витрати в сумі 89,04 грн., всього в сумі 7493,34 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Відкритого акціонерного товариства „Страхове товариство „Гарантія” суму страхового відшкодування в розмірі 2468,10 грн., та понесені судові витрати в сумі 39,69 грн., всього в сумі 2507,79 грн.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Головуючий : І.О.Мельник