Справа № 2-736/2008

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

02 вересня 2008 року     Шаргородський районний суд Вінницької області

в складі головуючого             судді   Трофімчука М.Ю.

при секретарі                                     Рошак К.В.

розглянувши у попередньому відкритому судовому засіданні в місті Шаргороді в залі суду справу за позовом ОСОБА_1  до Шаргородської міської ради про визнання права власності,

в с т а н о в и  в :

20.08.2008 року ОСОБА_1. звернулася до  суду з вказаним позовом в якому зазначила, що вона проживає і прописана в житловому будинку АДРЕСА_1з 05.01.1971 року, що підтверджується записами в домовій книзі. Приміщення житлового будинку площею забудови 157,49 м.кв., житловою площею розміром 44,59 м.кв., вартість якого, відповідно до висновку експерта, становить 17675 грн. Будинок належав на праві власності її прабабці - ОСОБА_4, яка проживала в будинку з синами - ОСОБА_2та ОСОБА_3. Відповідно до рішення народного суду Шаргородського району від 19.05.1947 року за синомОСОБА_3 було визнано  право власності на малу кімнату і кухню, за ОСОБА_2- велику кімнату з коридором і сараєм та велику кімнату - кухню за ОСОБА_4. В 1949 році ОСОБА_3 виїхав проживати в Російську Федерацію, відомостей про  місце його перебування та його дітей до теперішнього часу не має. 16.09.1952 року прабабка зробила заповіт на сина, ОСОБА_2, на все своє майно яке їй належало  на час заповіту, який зареєстрований Шаргородською нотаріальною конторою за №3089. ІНФОРМАЦІЯ_3 року  її прабабка померла. Відповідно до свідоцтва про право на спадщину від 18.01.1957 року син, ОСОБА_2 , успадкував все майно матері яке їй належало і проживав в будинку зі своєю дочкою, ОСОБА_5. ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_2 помер, не залишивши заповіту на все своє майно, яке належало йому на день смерті. Після смертіОСОБА_2  в будинку залишилася проживати його дочка, а її мати - ОСОБА_5 та вона. ІНФОРМАЦІЯ_2 р. померла її мати, ОСОБА_5, так і не успадкувала майно після смерті батька. Після смерті матері вона продовжує проживати в будинку з дочкою, від першого шлюбу, не успадкувавши майно до теперішнього часу. За період її проживання в будинку ніхто з рідних  до них не навідувався, не давав про себе знати. Листування з рідних із нею ніхто не підтримує. В 1998 році вона зареєструвала шлюб з громадянином ОСОБА_6. Під час спільного проживання в шлюбі у них народився син ОСОБА_7 і вони разом проживають в даному будинку, що стверджується  записами в домовій книзі.  Після смерті матері вони  з чоловіком  зробили капітальний  ремонт даху будинку, встановили нові поли у всіх кімнатах будинку, так як за давністю часу вони з трухлявіли. Зробили  капітальний ремонт всього будинку. В будинку вони проживають та підтримуємо його в належному стані по теперішній час. За час проживання вона постійно сплачувала податки за земельну ділянку біля будинку. Крім того біля будинку побудували літню кухню, хлів. Відремонтували льох, сараї, побудували пташник та вигрібну яму.

Тобто вона більше десяти років добросовісно, відкрито та безперервно володіла і володіє нерухомим майном своєї прабабки ОСОБА_4, майном її синів - ОСОБА_3 та ОСОБА_2.

На даний час по їхній вулиці проводиться газифікація будинків, але їй відмовляють в проведенні газоводу до будинку, так як він не є власником будинку, а тому виникла необхідність визнати право власності на житловий будинок з надвірними будовами за набувальною давністю в судовому порядку.

Просить визнати за нею  право власності на житловий  будинок  площею 157,49 м.кв., житловою площею розміром 44,59 м.кв. з господарськими будівлями, який розташований за аАДРЕСА_1

В судовому засіданні позивачка позов підтримала посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, просила розглянути справу в попередньому судовому засіданні.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, але суду подав заяву, в якій просить розглянути справу в його відсутності, позов визнає.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

        Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст.174 цього ж Кодексу. Згідно з ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд, за наявності до того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.

        Вислухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню.  

Судом  встановлено, що позивачкаОСОБА_1 проживає  та прописана із своєю сім'єю (а.с.21-29). Будинок належав ОСОБА_4 (а.с.9).  Згідно рішення народного суду Шаргородського району від 19.05.1947 року домогосподарство поділено між синами та матір'ю ОСОБА_4 (а.с.7, 8). 16.09.1956 року ОСОБА_4  зробила заповіт на ім'я синаОСОБА_2 (а.с.13). ІНФОРМАЦІЯ_3 року померла ОСОБА_4 (а.с.14). Відповідно до свідоцтва про право на спадщину від 18.01.1957 року син ОСОБА_2 успадкував  все майно, але ІНФОРМАЦІЯ_1 року він помер (а.с.15).  Після його смерті володіла майном його дочка та мати позивачкиОСОБА_1 -  ОСОБА_5. ІНФОРМАЦІЯ_2 року померла мати  позивачкиОСОБА_1 -  ОСОБА_5, яка так і не успадкувала майно після смерті батька.

Визнання права власності на житловий будинок позивачціОСОБА_1 потрібно для отримання правовстановлюючих документів на житловий будинок.

Відповідно до ст. 344 ЦК України, особа яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіли нерухомим майном протягом десяти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність). Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60,79, 88,130, 209, 212- 215 ЦПК України, на підставі ст.344 ЦК України, ст. 8 Конституції України, суд,

в и р і ш и в:

            Позов  задовільнити повністю.

      Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 року народження, жителькою вул.АДРЕСА_1 право власності на житловий будинок  площею 157.49 м.кв., житловою площею розміром 44.59 м.кв. з господарськими будівлями, який розташований за АДРЕСА_1

               Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області через Шаргородський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

               Рішення набирає законної сили через 10 днів після його проголошення, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. У разі подання заяви про апеляційне оскарження, але неподання у 20 денний строк апеляційної скарги, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

СУДДЯ: