АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11/774/456/13 Головуючий у 1 інстанції Янжула С.А.

Категорія ст. 124 КК України Доповідач Крот С.І.

УХВАЛА

Іменем України

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого Крот С.І.,

суддів Косенка Л.М., Ферафонтова В.Ю.,

за участю прокурора Заворотної О.В.,

представників потерпілого ОСОБА_1,

ОСОБА_2,

потерпілого ОСОБА_3,

захисника ОСОБА_4,

засудженого ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську 05 березня 2013 року кримінальну справу за апеляціями прокурора, що приймав участь в розгляді справи у суді першої інстанції, та потерпілого ОСОБА_3 на вирок Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 29 грудня 2012 року.

Цим вироком

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

раніше не судимого,

засуджено за ст. 124 КК України до покарання у вигляді обмеження волі на 2 роки.

На підставі ч. 5 ст. 74, п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбуття призначеного покарання у зв'язку із закінченням строків давності.

Цивільний позов ОСОБА_3 про стягнення з ОСОБА_5 на його користь в рахунок відшкодування матеріальної шкоди у сумі 3500 гривень та моральної шкоди у сумі 40000 гривень залишено без розгляду.

Згідно з вироком ОСОБА_5 визнано винуватим і засуджено за те, що 25 березня 2004 року, приблизно о 16 годині 05 хвилин, він приїхав до свого гаража НОМЕР_1, розташованого в гаражному товаристві «Южне», де на нього чекав ОСОБА_3, який перебував в стані тяжкого алкогольного сп'яніння. ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які на той час працювали у ОСОБА_5, повідомили останнього про те, що ОСОБА_3 в цей день вже неодноразово приходив до гаража, шукав його з метою вимоги того, щоб він відмовився від заяви та пояснень обвинувального характеру, наданих ним до міліції відносно його сина ОСОБА_8, погрожував фізичною розправою, намагався вчинити бійку з іншим його працівником ОСОБА_9, який пішов додому з метою її уникнення. ОСОБА_5, оцінюючи дії ОСОБА_3, як реальну загрозу посягання на його здоров'я, оскільки той знаходився в стані тяжкого алкогольного сп'яніння, виказував погрози на його адресу, намагався вчинити бійку з його робітником і пам'ятаючи про конфлікт, що трапився раніше з сином потерпілого - ОСОБА_8, з метою уникнення конфліктної ситуації намагався уникнути зустрічі з ним, сховавшись до сусіднього гаражу, а потім зачинившись у себе в автомобілі. ОСОБА_3 побачив його та намагався потрапити до автомобіля, але в нього не вийшло і потім, як здалося ОСОБА_5, він нахилився, щоб витягнути металеву трубу, що стирчала з землі. В цей час ОСОБА_5, з метою захисту своїх охоронюваних законом прав та інтересів від суспільно - небезпечного посягання ОСОБА_3 у вигляді можливого спричинення шкоди його майну чи фізичному здоров'ю, діючи умисно, наніс декілька ударів (чим саме не встановлено) в область голови ОСОБА_3, заподіявши йому при цьому тілесні ушкодження, які за своїм характером, відповідно до висновку комісійної судово-медичної експертизи № 96/к від 29 жовтня 2010 року та висновку повторної комісійної судово-медичної експертизи № 39/11 від 22 червня 2012 року, викликали у ОСОБА_3 розлад здоров'я і призвели до наслідків, які заподіяли 50% постійної втрати загальної працездатності та відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою розладу здоров'я, поєднаного зі стійкою втратою працездатності не менш, ніж на одну третину, тобто заподіявши потерпілому тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту, та тим самим допустивши перевищення меж необхідної оборони.

На цей вирок прокурор, який приймав участь в розгляді справи судом першої інстанції, в своїй апеляції просить скасувати вирок, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону, а також невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості злочину та особі засудженого через його м'якість.

В апеляційній скарзі потерпілий ОСОБА_3 вказує на незаконність, необ'єктивність та м'якість вироку суду. Вважає, що судом необґрунтовано перекваліфіковано дії засудженого, при цьому не взяті до уваги його покази та покази свідків, які вказували на його навмисне побиття ОСОБА_5 Просить вирок Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 29 грудня 2012 року скасувати та постановити свій вирок, яким призначити ОСОБА_5 максимальне покарання за санкцією статті.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду Дніпропетровської області, пояснення прокурора Заворотної О.В., яка підтримала апеляційну скаргу прокурора, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції, потерпілого ОСОБА_3 та його представників ОСОБА_1, ОСОБА_2, які підтримали викладені потерпілим в апеляції доводи, пояснення засудженого ОСОБА_5, захисника ОСОБА_4, які вважали вирок законним і обгрунтованим, а тому просили залишити його без зміни, а подані апеляції без задоволення, провівши судові дебати, заслухавши останнє слово засудженого, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції прокурора та потерпілого на вирок суду підлягають задоволенню частково за таких підстав.

Згідно із ч. 1 ст. 323 КПК 1960 року вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим. Наведені вимоги закону свідчать, що перед постановленням вироку суд у порядку, визначеному кримінально-процесуальним законом, повинен розглянути всі докази, зібрані на підтвердження пред'явленого обвинувачення, дати оцінку наявним доказам на підставі всебічного, повного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи у їх сукупності та залежно від установлених обставин правильно застосувати кримінальний закон. Висновок суду щодо оцінки доказів належить викласти у вироку в точних і категоричних судженнях, які виключали б сумніви з приводу достовірності того чи іншого доказу. Прийняття одних і відхилення інших доказів судом повинно бути мотивоване.

При цьому, виходячи з положень ст. 334 КПК 1960 року, мотивувальна частина обвинувального вирок повинна містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину.

Однак при постановленні вироку щодо ОСОБА_5 судом наведених вимог не виконано. Зазначеного висновку колегія суддів дійшла з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, засуджений не визнавав себе винним в пред'явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 122 КК України на досудовому слідстві і в суді, і лише в судовому засіданні 20 грудня 2012 року після зміни прокурором обвинувачення в суді з ч. 1 ст. 122 КК України на ч. 1 ст. 121 КК України пояснив, що навмисно потерпілому ушкоджень не наносив, може як оборонявся, наніс ушкодження.

Суд першої інстанції, приймаючи рішення про перекваліфікацію дій засудженого ОСОБА_5 на ст. 124 КК України в мотивувальній частині вироку взагалі не навів в точних і категоричних судженнях формулювання обвинувачення, що визнане ним доведеним, не зазначив способу вчинення злочину. При цьому суд не обґрунтував, чи було скоєне суспільно небезпечне посягання з боку ОСОБА_3 на засудженого, від якого він оборонявся, допустивши перевищення меж необхідної оборони, чим не розкрив об'єктивну сторону злочину та істотно порушив вказані вимоги кримінально-процесуального закону.

Тому цей вирок підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий судовий розгляд.

Під час нового розгляду справи суду необхідно дослідити докази у справі, дати їм належну юридичну оцінку і на підставі цих доказів вирішити питання про винність особи та кваліфікацію її дій, а також звернути увагу на допущені недоліки, усунути зазначені порушення закону, повно і всебічно дослідити обставини справи та постановити обґрунтоване судове рішення. При цьому мають бути перевірені всі викладені у апеляційних скаргах доводи.

В разі підтвердження вини ОСОБА_5 у скоєнні злочину, за який його засуджено, покарання йому слід призначити у відповідності з вимогами ст. 65 КК України та вирішити питання щодо застосування до нього вимог ч. 1 ст. 49 КК України.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 365, 366 КПК 1960 року, п.п. 11, 15 розділу ХІ Перехідних положень КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляції прокурора, який приймав участь у розгляді справи у суді першої інстанції, та потерпілого ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Вирок Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 29 грудня 2012 року щодо ОСОБА_5 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той самий суд в іншому складі.

Раніше обраний судом запобіжний захід у виді підписки про невиїзд відносно ОСОБА_5 залишити без зміни.

.

Судді