Справа № 1- 368\08

В И Р О К

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

24 .09.2008  року   Деснянський  районний суд    м. Чернігова  в  складі:                 

                           головуючого судді - Воронцової С.В.,

                           при секретарі - Осовицькій А.М.,

                           за участю прокурора -  Коваленко  Л.М.,

                           захисника - ОСОБА_3,

                           представника служби в справах дітей - Овсянника О.М.,

                            законних представників неповнолітніх підсудних - ОСОБА_4,ОСОБА_5, 

розглянувши  у  відкритому   судовому  засіданні  в  залі  суду  в  м.Чернігові кримінальну  справу  за обвинуваченням

                        ОСОБА_1 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця м.Чернігова, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, учня 11 класу ВС №1,не працюючого, неодруженого, не судимого в порядку ст.89 КК України, постановою Новозаводського районного суду м.Чернігова від 22.01.2008 року кримінальна справа закрита відповідно до ст.7-3 КПК України з застосуванням заходів виховного характеру, проживаючого в АДРЕСА_1

в скоєнні злочину, передбаченого ст.  185 ч.2  КК України, -

                        ОСОБА_2  ,  ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, уродженця м.Чернігова, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, учня 11-го класу ВС №1,  не працюючого, неодруженого, не судимого , проживаючого в АДРЕСА_2

в скоєнні злочину, передбаченого ст.  185 ч.2  КК України, -

В С Т А Н О В И В :

           18.02.2008 року, в денний час неповнолітні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за попередньою змовою між собою , знаходячись в АДРЕСА_3, таємно викрали золоту печатку 585 проби вартістю 800 грн., золотий браслет 585 проби вартістю 800 грн., а  всього на загальну суму 1600 грн., що належать потерпілій  ОСОБА_6.

            Допитаний в судовому засіданні по пред”явленому обвинуваченню за ст.185 ч. 2 КК України підсудний ОСОБА_1 визнав себе винним повністю і підтвердив  обставини скоєного злочину. Відшкодував заподіянні злочином збитки. В скоєному щиро кається та просив його суворо не карати.

          Підсудний ОСОБА_2 в судовому засіданні визнав себе винним в скоєнні злочину передбаченого ст.185 ч.2 КК України та підтвердив обставини його скоєння зазначенні в обвинуваченні. Відшкодував заподіяні злочином збитки , в скоєному щиро кається та просив його суворо не карати.

          Враховуючи, що фактичні обставини скоєного злочину, об”єм та вартість викраденого майна, доведеність вини підсудних , кваліфікація їх дій   учасниками процесу не оспорюються, суд вважає недоцільним дослідження інших доказів і приходить до висновку, що обвинувачення пред”явлене підсудним ОСОБА_1 та ОСОБА_2 знайшло своє підтвердження в судовому засіданні в повному обсязі.

          Суд вважає безпідставною кваліфікацію дій підсудного ОСОБА_1 за ознакою повторності , оскільки попередня судимість у нього знята , і він являється не судимим відповідно до ст.89 КК України , а кримінальна справа за ст.190 ч.2 КК України стосовно нього закрита на підставі ст.7-3 КПК України  із застосуванням заходів виховного характеру.

         З урахуванням викладеного суд знаходить , що  умисні дії ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які виразилися в  таємному викрадені майна потерпілої ОСОБА_6,вчинені за попередньою змовою групою осіб , підлягають кваліфікації за ст. 185 ч. 2 КК України.

          Вирішуючи питання про призначення підсудним покарання суд керується вимогами ст.ст.65-67,69-1,103 КК України та роз»ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України  від 24.10.2003 року “Про практику призначення судами кримінального покарання ” та виходить із принципів законності, справедливості,обгрунтованності та індивідуалізації покарання.

       При вирішенні питання про призначення міри покарання підсудному ОСОБА_1, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, особу підсудного, що раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності ,проте визнаний таким що не має судимості, позитивно характеризується, приймає до уваги його вік, сімейні обставини та стан здоров”я , а саме наявність хронічних захворювань ,стан здоров»я його матері, наявність обставин, що пом”якшують покарання, як вчинення злочину в неповнолітньому віці , щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, за відсутності таких, що його обтяжують, і вважає, за необхідне призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі згідно мінімальних меж санкції  статті що йому інкримінується.

                  Враховуючи ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину , дані про особу підсудного, наявність пом»якшуючих покарання обставин, суд вважає що виправлення та перевиховання ОСОБА_1 можливе без ізоляції його від суспільства і відповідно до ст.ст.75,104 КК України знаходить за можливе звільнити його від відбування покарання з випробуванням   , встановивши мінімальний іспитовий строк.

               При вирішенні питання про призначення міри покарання підсудному ОСОБА_2, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, особу підсудного, що вперше притягується до кримінальної відповідальності , позитивно характеризується, приймає до уваги його вік, сімейні обставини та стан здоров”я ,  наявність обставин, що пом”якшують покарання, як вчинення злочину в неповнолітньому віці , щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, за відсутності таких, що його обтяжують, і вважає, за необхідне призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі згідно мінімальних меж санкції  статті що йому інкримінується.

               Враховуючи ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину , дані про особу підсудного, наявність пом»якшуючих покарання обставин, суд вважає що виправлення та перевиховання ОСОБА_2 можливе без ізоляції його від суспільства і відповідно до ст.ст.75,104 КК України знаходить за можливе звільнити його від відбування покарання з випробуванням   , встановивши  мінімальний іспитовий строк.

          Суд відповідно до ст.76 п.п.3,4 КК України вважає за необхідне покласти на підсудних ОСОБА_1 та ОСОБА_2  обов»язки повідомляти органи КВІ про зміну місця проживання , навчання чи роботи і періодично з»являтись для реєстрації.

         Міру запобіжного заходу у відношенні підсудних залишити без змін - підписку про невиїзд.

         На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, -

З А С У Д И В :

            ОСОБА_1  визнати винним в скоєнні злочину передбаченого ст.185 ч.2 КК України та призначити йому покарання в вигляді  1 (одного) року 6 (шести)  місяців позбавлення волі.

           Відповідно до ст.ст.75,104,76п.п.3,4 КК України звільнити ОСОБА_1 від покарання якщо він протягом 1(одного) року 6 (шести) місяців іспитового терміну не вчинить нового злочину , буде повідомляти органи КВІ про зміну місця проживання, навчання чи роботи, і періодично з»являтись для реєстрації.                                   

            ОСОБА_2   визнати винним в скоєнні злочину передбаченого ст.185 ч.2 КК України та призначити йому покарання в вигляді  1 (одного) року  позбавлення волі.

           Відповідно до ст.ст.75,104,76п.п.3,4 КК України звільнити ОСОБА_2 від покарання якщо він протягом 1 (одного) року іспитового терміну не вчинить нового злочину , буде повідомляти органи КВІ про зміну місця проживання, навчання чи роботи, і періодично з»являтись для реєстрації.               

         До набрання вироком законної сили міру запобіжного заходу у відношенні засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишити  без змін - підписку про невиїзд.

        На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Чернігівської області протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя