Апеляційний суд Рівненської області

___________________________________________________________

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2013 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Апеляційного суду Рівненської області в складі:

Суддів - Збитковської Т.І, Гладкого С.В, Шпинти М.Д.

За участю прокурора -Дроган Н.О.

Засудженого - ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_3 та прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Дубенського міськрайонного суду від 26 листопада 2012 року.

Цим вироком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Листвин, мешканець АДРЕСА_1, громадянин України, раніше не судимий, -

засуджений за ч. 2 ст. 364 КК України на три роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків строком на три роки; за ч. 3 ст. 190 КК України на чотири роки позбавлення волі. Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточне покарання призначено - чотири роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків строком на три роки. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування покарання з випробуванням - іспитовим строком в три роки та покладено обов"язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально - виконавчої інспекції та періодично з"являтися для реєстрації.

За ч. 2 ст. 366 КК України засуджений на два роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків строком на два роки із звільненням, відповідно до ст. 49 КК України, від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності.

Постановлено стягнути з засудженого на користь ТзОВ фірми «Рівнеміськбуд» в рахунок відшкодування майнової шкоди 45 000 грн. та 1920 грн. за надання правової допомоги. В решті позовних вимог відмовлено.

Як визнав доведеним суд, ОСОБА_3, працюючи на посаді голови

________________________________________________________________________________

Справа № 11/787/73/2013 Головуючий у і інстанції - Федорова Л.П.

Категорія: ч.3 ст. 190, ч.2 ст.364, ч.2 ст. 366 Доповідач - Збитковська Т.І.

КК України

сільськогосподарського ТзОВ «Стубла», що в с. Княгинин Дубенського району Рівненської області, будучи службовою особою, виконуючи адміністративно-господарські та організаційно-розпорядчі обов'язки, зловживаючи своїм службовим становищем, умисно в своїх особистих інтересах, шляхом обману заволодів коштами ТзОВ «Рівнеміськбуд» в сумі 45 000 грн. за придбання незавершеного будівництва корівника в с. Листвин Дубенського району, достовірно знаючи, що дане незавершене будівництво в березні 2005 року ним же було реалізовано КП «Будінвестсервіс».

Крім цього, ОСОБА_3, працюючи головою сільськогосподарського ТзОВ «Стубла», будучи службовою особою, виконуючи адміністративно-господарські та організаційно-розпорядчі обов'язки, умисно вніс завідомо неправдиві відомості про реалізацію залізобетонної конструкції з розбирання корівника в с. Листвин Дубенського району в офіційний документ - накладну № 14 від 5.06.2006 року, яку видав ТзОВ «Рівнеміськбуд», заподіявши своїми діями вказаному товариству шкоду в сумі 45 000 грн.

У поданій на вирок апеляції прокурор, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції, не оспорюючи доведеності вини та правильності кваліфікації дій засудженого, покликається на призначення ОСОБА_3 надто м"якого покарання, яке не відповідає тяжкості вчиненого та особі винного, у зв"язку з чим просить скасувати вирок і постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 190 КК України три роки позбавлення волі; за ч. 2 ст. 364 КК України - три роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади строком на три роки. На підставі ч.1 ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань остаточне покарання призначити у вигляді чотирьох років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади строком на три роки. За ч. 2 ст. 366 КК України призначити два роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади строком на два роки, звільнивши ОСОБА_3, відповідно до вимог ст. 49 КК України, від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності.

Засуджений ОСОБА_3 у своїй апеляції доводить, що судове слідство у даній справі проведено з порушенням норм процесуального права, без повного і всебічного дослідження всіх обставин справи та встановлення фактичної суми заподіяної шкоди, що має істотне значення для правильності кваліфікації його дій, а сам вирок не містить незаперечних доказів його вини у пред"явленому органом досудового слідства обвинуваченні, як цього вимагає закон. Просить вирок суду скасувати з направленням справи на додаткове розслідування.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи прокурора та засудженого ОСОБА_3 на підтримання поданих апеляцій, перевіривши матеріали справи й обговоривши викладене в апеляціях, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню, а апеляція прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, відхиленню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. ст. 323, 334 КПК України ( 1960р) вирок суду має бути законним і обґрунтованим, а його мотивувальна частина повинна містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, з зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину, а також обставин, які визначають ступінь винності підсудного.

Зазначених вимог закону судом першої інстанції у даній справі не дотримано.

На порушення вимог ст. 334 КПК України (1960р) суд у мотивувальній частині вироку не виклав формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним із зазначенням місця, часу і способу вчинення ОСОБА_3 злочинів та їх об"єктивної сторони, а обмежився дослівним переписом зазначеного в обвинувальному висновку.

Не дотримався суд і вимог кримінально-процесуального закону та роз"яснень, що містяться в п.16 -17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.06.1990 року ( з послідуючими змінами)" Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку", згідно яких суд повинен дати аналіз усіх зібраних у справі доказів, тобто, всіх фактичних даних, які містяться в показаннях свідків, потерпілих, підсудних, та інших джерелах доказів, які підтверджують чи спростовують обвинувачення, а висновки суду щодо оцінки доказів належить викласти у вироку в точних і категоричних судженнях, які б виключали сумнів з приводу достовірності того чи іншого доказу.

Як вбачається з матеріалів справи, докази у ній суд належним чином не дослідив, порушивши засади безпосередності їх дослідження, і свої висновки щодо їх оцінки у точних і категоричних судженнях не виклав, про що правомірно наголошується у поданій засудженим апеляції.

З вироку слідує, що суд на обґрунтування доведеності вини ОСОБА_3 у скоєних злочинах обмежився лише перерахунком квитанцій до прибуткового касового ордера, податкових накладних, розписок, рахунків-фактур, копій платіжних доручень та висновку почеркознавчої експертизи, не давши їм відповідного аналізу та оцінки, а також поклав в основу обвинувального вироку показання свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, з яких неможливо дійти висновку, які ж злочинні дії, скоєні засудженим, ними підтверджено.

Крім того, з протоколу судового засідання, який, відповідно до ст. 87 КПК України ( 1960р) є основним засобом фіксації перебігу судового розгляду справи, вбачається, що захисник інтересів ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_7, присутній в судовому засіданні ( т. 2 а. с. 278-зворот), позбавлений права виступу в судових дебатах на захист інтересів засудженого.

Вказані порушення кримінально-процесуального закону, на думку колегії суддів, є істотними порушеннями вимог КПК України( 1960р), які перешкодили чи могли перешкодити суду повно і всебічно розглянути справу та постановити законний і обґрунтований вирок, і, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 367 КПК України ( 1960р) є підставою для скасування оскаржуваного вироку з направленням справи, згідно положень ч. 2 ст. 374 цього Кодексу, на новий судовий розгляд, при якому слід усунути допущені порушення вимог кримінально-процесуального закону, при рівності прав сторін дослідити всі зібрані у ній докази, давши їм належну оцінку, як цього вимагає закон, і в залежності від встановленого прийняти відповідне процесуальне рішення.

Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України ( 1960р.), колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляцію засудженого ОСОБА_3 задовольнити частково.

Вирок Дубенського міськрайонного суду від 26 листопада 2012 року щодо ОСОБА_3 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд під головуванням іншого судді, залишивши апеляцію прокурора без задоволення.

Запобіжний захід ОСОБА_3 залишити попередній - підписку про невиїзд.

С У Д Д І :

Т.І. Збитковська С.В. Гладкий М.Д. Шпинта